Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Наша стаття адресована як подружжям зі стажем, так і тим, хто перебуває лише на підступах до створення сім’ї. Перед молодими людьми нерідко постає проблема — казати чи не казати своєму майбутньому супутнику життя всю правду про себе, своє здоров’я, родину, неприємні, або навіть ганебні факти своєї біографії. Як завжди, ми утримаємося від порад — кожен сам управі вирішувати, як розпорядитися неоднозначною інформацією, що стосується лише його самого. Водночас нам хотілося б, аби рішення приймалося з розплющеними очима — важливо тверезо оцінити всі «за» і «проти» як правди, так і умовчання.

Популярна англійська приказка каже: у кожної сім’ї є свій скелет у шафі…

Якщо задуматися, стає зрозуміло: до категорії «скелетів» цілком можна віднести не лише великі таємниці, а й маленькі секрети. Це закриті теми, внутрішньосімейні табу, різного роду умовчання і недомовки… Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Дрібні та великі, сумні й радісні, планові та несподівані потрясіння порушують спокійний плин нашого життя. Безхмарного сімейного життя не буває навіть у мильних операх. А так хочеться розміреності, стабільності, передбаченості та спокою. Та лишень налагодилося в сім’ї — неприємності на роботі. Утряслося на роботі — у країні заварилася якась каша. А іноді як звалиться все разом!.. Хіба це життя? Так, це звичайне, нормальне життя.

Кожна сім’я, навіть найміцніша та щаслива, переживає кризи, які страшні лише в тому випадку, якщо немає відпрацьованої практики конструктивного виходу з них. Це своєрідні стреси, які можуть зміцнити сім’ю, а можуть і сприяти її руйнації. Помилково було б вважати, що лише прикрощі та драматичні події можуть спровокувати сімейну кризу. Радісні події потрясають сім’ю не меншою мірою. Тому практично рівнозначні за ступенем впливу одруження та розлучення, народження та смерть члена сім’ї, різке зменшення й збільшення доходів, вступ у вуз і провал на вступних…
Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Засумніватися в існуванні справжньої вірної дружби може лише людина, зовсім позбавлена віри в людей і вміння бачити хороше в навколишній дійсності. Нам допомагає жити саме тільки усвідомлення того, що існують на білому світі люди, які сприймають і цінують нас такими, якими ми є. Дружба підвищує нашу самооцінку, дає відчуття захищеності. Не так страшно жити на білому світі, коли знаєш: якщо щось станеться, тебе є кому підтримати.

Сім’я неминуче кладе на плечі людини важкий тягар відповідальності, обов’язків і негараздів. Друзі можуть нам допомогти, психологічно підтримати або просто дати можливість абстрагуватися від проблем. Але, як і будь-який засіб для релаксації або допінг, звичка розслаблятися в дружньому колі може стати нездоровою залежністю. І тоді після сімейного конфлікту дружина зависне на телефоні в розмові з подругою, а чоловік намагатиметься втекти до друзів. Це тупиковий варіант, який не передбачає пошуку компромісів і шляхів до порозуміння. Але не друзі в цьому винні…

Не варто сумувати за юнацькою дружбою Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Мрія про загальне благоденство міцно заволоділа масами. Безумовно, хочеться жити краще, багатше й цивілізованіше, ситно їсти, добротно вдягатися і красиво відпочивати. Натомість переважна більшість простих громадян перебувають за межею бідності і на межі виживання. Чи доречно в цих умовах вимовляти крамольні фрази на кшталт «не в грошах щастя»? Та все ж ми закликаємо задуматися: чи не прагнемо ми фактично, мріючи про процвітання України, стати суспільством споживання. І що це принесе в наші душі і сім’ї? Для початку поговоримо про те, що навіть незначне підвищення доходів родини може стати для сім’ї випробуванням.

Практика індивідуальних психологічних консультацій свідчить: нерідко каталізатором сімейних конфліктів і навіть розлучень стають матеріальні проблеми; вони можуть спровокувати соматичні захворювання і нервові розлади у дітей, депресивні стани в їхніх батьків. Хтось, напевно, думає, що причиною всіх цих сімейних драм неодмінно є худий гаманець або порожній холодильник. Але все не так просто. Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

«Він так мене кохав»… Саме такими словами часто починають свою сповідь жінки 30—40 років, які зазнали краху у своєму сімейному житті. На прийом до психолога їх приводить глибоке розчарування у своєму супутнику життя, формальний або фактичний розпад шлюбу. У чому ж річ? Невже, що сильніше кохання, то тяжче його зберегти? Відразу можемо заспокоїти читачів — такої сумної закономірності немає. Але типові помилки, які призводять до схожих результатів, на жаль, існують.

Почнемо з того, що «кохав» у вустах жінки — дуже умовне й суб’єктивне визначення тих почуттів, які партнер свого часу до неї відчував. Адже можна сказати й інакше — «хотів», «прагнув завоювати», «мріяв підпорядкувати собі». Чоловік і сам іноді не здатен проаналізувати всі складові свого потягу, що вже казати про дівчину, якій так солодко обманюватися. І по спливанні навіть кількох десятиріч жінка пафосно вигукує: «Він був готовий для мене на все!» І звучить це так само туманно й невизначено, як і багато років тому. А за роки спільного життя цілком могло з’ясуватися, що стрибнути з моста її обранець, мабуть, зміг би, а от класти у певне місце брудні шкарпетки йому виявилося не під силу. Читати далі »