Шановні батьки!

 Контролюйте, чи не став мобільний телефон вашої дитини способом отримувати порнографічну продукцію.

 Продаж розваг для дорослих, що можна отримати на  мобільні телефони, став потужним бізнесом, що приносить мільйони доларів. 30 відсотків відео-контенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними. На території СНД еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти.

 Як захистити дітей від  контенту з небажаним змістом.

1.   Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані, або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини.

 2.  З’ясувавши,  що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися:

•  Якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;
• Якого роду інформація надається через даний сервіс;
• Чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру;
• Контактну адреса call-центру контент-провайдера.

 3.   У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію.

Читати далі »

1.   Не шкодуйте часу, аби регулярно приділяти увагу старенькій людині, яка живе поруч із вами.  У літніх людей нерідко виникає  відчуття, що вони виключені із родинного життя.  Їм навіть може здаватися, що від них щось приховують, перемовляються за їхньою спиною. Особливо болісними такі підозри бувають у тих, хто погано чує.  Не варто переконувати їх, що це не так,  –  навряд чи вони повірять. Значно краще поводити себе таким чином, щоб старенькі не почували себе в інформаційному вакуумі: частіше розмовляти з ними, розповідати про свої навіть дріб’язкові справи.  Велика кількість «маленьких новин» створить у літньої людини відчуття активного життя, наповненого багатьма подіями.
2.   Потурбуйтесь про доброзичливу атмосферу і загальний оптимістичний стиль спілкування. Не вивалюйте на літніх людей свої негаразди, роздратування і поганий настрій. Але ніколи не забувайте поділитися радісною новиною!
3.   У бесідах із старенькими намагайтесь уникати надмірної драматизації  подій. Не варто зайвий раз їх хвилювати. Найбільше напруження провокують непевні ситуації і чекання на те, чим усе скінчиться. Тому про деякі проблеми іноді краще розповісти, коли вони вже будуть вирішені. Водночас не створюйте навколо стареньких штучну атмосферу ідилії.  Тримайтеся золотої середини: найкраще, коли літня людина продовжує жити в реальному світі, не акцентуючись при цьому на негативних  сторонах буття.
4.   Заохочуйте літню людину до прийому «своїх» гостей, допомагайте їй у цьому.  Добре, якщо вона наноситиме  візити у відповідь.
5.   Не виключено, що літні люди багато в чому вас дратують.  Не забувайте, що і ви колись будете такими самими. Спробуйте уявити себе на місці немолодих людей, подумайте, як їм важко відчувати немічність, хвороби, безпорадність у вирішенні цілого ряду  проблем.  Постійно пам’ятайте, що вони,  як і ми, були колись молодими, а ми, як і вони, станемо  старими.
6.   Літні люди часто розповідають одні й ті ж самі історії.  Це може з часом набриднути. Але слід усвідомити, що для старенької людини це значимі (може, навіть найдорожчі у житті) спогади. Крім того, іноді лише здається, що ми добре пам’ятаємо кожну розповідь. Спробуйте почути її,  як уперше, уточніть якісь подробиці. «Оновлена» оповідь може стати набагато цікавішою. Добре, якщо ви оберете собі якусь улюблену історію і самі проситимете її повторити –  тоді задоволення отримає і слухач, і оповідач.  А якщо ви ще й розпитуватимете про давні часи  та історичні реалії минулого, то почуєте багато  такого, чого  не вичитаєш ні в яких книжках і не побачиш по телебаченню. Дуже багато людей гостро жалкують, що не записували за своїми бабусями і дідусями.
7.   Деякі люди звикли все життя багато і важко працювати. Їм особливо складно адаптуватися до змін у своєму організмі і  прийняти той факт, що на щось у них уже не вистачає сил та  здоров’я,  що вони уже не в змозі активно допомагати сім’ї.  Тому варто продумати для стареньких прості сімейні обов’язки і посильні навантаження. Це дасть літній людині відчуття затребуваності. Наголошуйте при цьому,  що саме бабуся (або дідусь) зробить цю роботу найкраще, а не на тому, що на все  інше в них немає сил.
8.   Якомога частіше питайте у літніх людей поради.  Таким чином ви дасте  зрозуміти, що поважаєте стареньку людину і покладаєтеся  на її життєвий досвід. Ставтесь до цих порад уважно –  вони можуть вберегти вас від багатьох помилок.
9.   Якщо сил у старенької людини вже небагато, допоможіть їй встановити раціональний і зручний розпорядок дня, бажано із визначеними годинами денного відпочинку, прогулянкою надворі, улюбленою телепрограмою.  Вся сім’я має зважати на особливі потреби  літньої людини.
10.       З часом деякі старі  люди починають нагадувати маленьких дітей своєю впертістю, небажанням визнавати очевидне, відмовою визнати, що їм щось уже не під силу. Усвідомте, що це не вередування, а вікові особливості. Ставлення  у цьому випадку  має бути таке саме, як до маленької дитини: витримка, терпіння,  розуміння, любов.   Будьте також готові, що багато з чим вам доведеться  просто змиритися.
11.       Особлива витримка знадобиться, якщо людина у віці звикла командувати.   Не варто з нею сперечатися.  Значно краще виробити гнучку тактику: з   частиною «розпоряджень» активно погоджуватися і дякувати за розумну пораду;  від частини проблем просто відволікати старенького;  а інше робити, як ви вважаєте за потрібне,  без коментарів,   довгих обговорень чи   виправдань.
Читати далі »

Якось непомітно сплинув час. Зовсім недавно ваша дитина була зовсім малою, і ось «раптом» перед вами абсолютно незнайома людина – колюча, незручна, кручена, важка у спілкуванні, непередбачувана…   Нині акселерація стала настільки повсякденним явищем, що складно прогнозувати, коли в дитини розпочнеться цей підступний перехідний вік.

 У деяких сім’ях переживають період дорослішання своїх дітей досить спокійно. В інших –  це майже катастрофа. Великою мірою це  залежить від особистісних якостей усіх членів сім’ї і самої дитини. Однак є й інші важливі чинники: наскільки чуйно та грамотно поводяться батьки; чи не занадто багато в них вільного часу, щоб зациклитися на проблемі; чи є в сім’ї ще діти. Як правило, без особливих драм сприймають перехідний вік своїх дітей молоді легковажні батьки, які ще не  встигли забути, що вони самі виробляли в такому віці. Набагато складніше серйозним відповідальним батькам; самотнім матерям; домогосподаркам; батькам поважного віку; авторитарним батькам; тривожним матерям і тим, хто за мету свого життя поставив «зробити з дитини людину». Іноді їхні переживання сягають такого градуса, що без допомоги психолога не обійтися.

Можемо навести досить типові скарги матерів: «Я – невдаха, навіть сина виховати не зуміла»; «Я стільки в нього вклала, і все виявилися даремно»; «Безсонні ночі, хвороби, стільки  покладених сил і невже все даремно?»; «Я віддала синові кращі роки свого життя, а де вдячність?»; «Я пожертвувала заради нього кар’єрою (здоров’ям, красою, любов’ю), а він нічого мені не розповідає, перестав учитися, весь час гуляє, товариші йому дорожчі за мене». «Дочка стала такою байдужою, допомагати не хоче, тільки хлопчики на думці; тягне з мене останні гроші і не хоче бачити, що мені вже й на вулицю скоро ні в чому буде вийти».

Читати далі »

 Інтернет – це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.  Та найголовніше –  дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.

 Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.

 Що роблять підлітки в он-лайні:

• Завантажують музику;
• Обмінюються миттєвими повідомленнями;
• Користуються  електронною поштою для обміну листами;
• Грають в он-лайнові ігри;
• За допомогою пошукових серверів знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет;
• Спілкуються в чатах та на форумах.

  Часто підлітки реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порносайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні до  фривольних розмов, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

 Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

1.  Розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межамикімнати Вашої дитини;

Читати далі »

Ознаки кримінального гіпнозу:

       Гіпнотизери говорять досить тихо, монотонно, ніби хочуть приспати. Супроводжують слова м’якими ритмічними рухами. Пильно дивляться у вічі. Якщо потенційна  жертва спробує перервати зоровий контакт, під будь-яким приводом не дають цього зробити.

       Гіпнотизери з числа деяких циган дуже метушливі, весь час говорять, роблять багато дрібних рухів.  Постійно торкаються до жертви, намагаються заволодіти правою рукою. Говорять лестощі, хвалять людину, її зовнішність, вбрання, дітей, перевантажують інформацією, до якої у вигляді окремих «вкраплень» вводять значиму для жертви інформацію – «хвороба», «з дитиною проблеми», «чоловік зраджує», «на тебе чекає щасливе кохання» та ін. Гіпнозу також сприяють блискучі прикраси, що коливаються.

 Як не дати себе загіпнозувати:

•       Не припускайтесь думки, що ви «особливий» і не піддаєтесь гіпнозу. Все залежить лише від рівня вмінь кримінального гіпнотизера.
•       Не вступайте у спілкування з кочовими циганами, не давайте їм гадати по вашій руці,  повністю виключіть можливість зорового контакту. Не розмовляйте з ними, не впускайте до своїх осель.
•       Пам’ятайте, що кримінальні гіпнотизери  іноді  мають європейську зовнішність, добре вдягнені і професійно вміють викликати  довіру.
•       Будьте обережні, якщо раптом зустріли «споріднену душу» – когось, хто захоплюється вами, хвалить; розділяє ваші уподобання, погляди та смаки. Це може бути звичайний психологічний прийом, щоб знизити рівень вашого критичного мислення.
•       Контролюйте своє бажання отримати щось задешево або й задарма, адже один з головних прийомів знизити рівень критичності та підготувати людину до навіювання та гіпнозу – це  розпалити в її душі користолюбство.
•       Якщо під час розмови з кимсь ви відчуваєте дискомфорт, терміново перервіть зоровий контакт, не дивіться такому співрозмовнику в очі. Займіть себе чимось: подивіться на годинник, поправте одяг, пошукайте щось у сумці, удайте, що побачили знайомого, просто відверніться в іншу сторону, а за першої ж нагоди тікайте геть.