Найбільше зло, котре можуть завдати батьки своїй дитині,  – це примусити її обрати ту професію, до якої в неї немає схильності.

Професійній орієнтації підростаючого покоління приділяють деяку увагу в школах, але все одно саме батьки нерідко підштовхують дитину до певних видів діяльності, обрання вишу та майбутньої професії. І не завжди цей вибір буває розумний, безболісний  для дитини та корисний для суспільства.

Вірний вибір професії може означати для долі людини навіть більше, аніж взаємна любов, рівень матеріального достатку, вроджене здоров’я, успіхи у навчанні, везіння. На роботі ми проводимо більшу частину свого життя. І від того, наскільки ми любимо свою справу, залежить наша самооцінка, тонус, щоденний настрій і навіть те, як складеться наше особисте життя.

Невідповідність між тим, чим хотілося б і чим доводиться займатися, породжує серйозний внутрішній конфлікт і нерідко призводить до загального невдоволення життям, психосоматичних розладів, втечі у шкідливі звички.  А невдоволення, що неминуче накопичується на набридлій роботі, мимоволі вихлюпується на рідних та близьких, руйнує сімейне життя.

Навряд чи є щось більш травматичне, аніж постійне відчуття втраченого часу. Іноді кажуть, що щастя – це коли вранці з радістю йдеш на роботу, а ввечері радісно повертаєшся додому. І дуже сумно, якщо з плином років життя згадується лише як вічне чекання вихідних та відпустки.

Обов’язок батьків за допомогою психологів та вчителів виявити чітку картину якостей дитини. При цьому мають бути враховані всі види психічних процесів: пізнавальні (відчуття, сприйняття, мислення, свідомість, увага, мовлення, пам’ять, уява); емоційно-мотиваційні   (емоції та почуття; стани, мотивація, воля, активність); особистісні характеристики (характер, темперамент, моторика, інтелект).

Через те, що молодих людей примушують до небажаної професії,   не лише ламаються окремі долі, але й страждає суспільство в цілому – саме так з’являються вчителі, що ненавидять дітей; злочинно байдужі лікарі; недолугі інженери; псевдовчені чи користолюбиві юристи.

 Щоб вибір професії був усвідомленим, потрібно:

• Вчасно виявити особистісні характеристики  своїх дітей та їх схильність до певних видів діяльності.
• Допомогти дитині усвідомити свої нахили та здібності, пояснити, що їх можна розвивати; надати можливість вибору спеціалізованих шкіл, гуртків, клубів, спортивних секцій тощо.
• Надати підлітку якнайширшу інформацію про весь спектр трудової діяльності людини, про широкий світ професій.
• Надати інформацію про різні шляхи та етапи отримання певної спеціалізації: курси, середні-спеціальні та вищі учбові заклади.
• Ознайомити зі змістом, умовами праці та перспективами кар’єрного зростання представників різних професій.
• За допомогою медиків  реально оцінити стан здоров’я підлітка, його фізичні характеристики та співвіднести їх із вимогами певних професій.
• У спілкуванні з дітьми приділяти увагу суспільно значимій мотивації у виборі професії.
• При виборі професії найбільше страждають незрілі особистості, не готові до дорослого життя. Найбільш небезпечні крайнощі виявляються у наступних категорій:
• Занадто слухняні підлітки, котрі погоджуються на все, що їм пропонують тато чи мама, більше того –  намагаються вивідати їх приховані побажання чи мрії.
• Тинейджери-бунтарі, котрі готові зробити що завгодно, аби не так, як їм радять (іноді досить слушно) батьки. У цьому випадку маємо типову    протестну поведінку, притаманну перехідному віку, що затягнувся.

 Якщо з дитинства ростити не  слухняних, а самостійних дітей, нашу старість прикрасять щасливі доньки та сини.

І все ж таки ніколи не пізно виправляти помилки.  Завжди можна отримати іншу освіту, змінити спеціальність, відкрити в собі нові здібності, долучитися до хобі, котре певною мірою компенсує рутинну і нецікаву роботу. Все у наших руках.

• Щоб страждали рослинки, тваринки та усіляка інша живність планети Земля.
• Щоб відчувати себе бридкою свинею.
• Щоб моє рідне місто було огидним.
• Щоб на вулицях смерділо.
• Щоб дати моїм батькам привід зневажати мене.
• Щоб увечері, підсковзнутися на бляшанці, яку викинув зранку,  і переламати собі кістки.
• Щоб двірники більше працювали, а мене згадували «не злим, тихим словом».
• Щоб розплодити пацюків, які рознесуть містом невиліковні хвороби.
•  Щоб моє місто боялися відвідувати гості не лише з Європи, але й з країн третього світу.
• Щоб в озерах було легше ловити рибу – просто збирати дохлу сачком.
• Щоб показати, наскільки сильно я ненавиджу благоустрій та квіти.
• Щоб ліс став врешті одним великим смітником, і мені з часом не було куди повести на прогулянку своїх дітей.
• Щоб ніколи не знайти достойного супутника життя.

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати ураження людей та тварин, спалах будівель в населених пунктах, дерев’яних мостів, дерев’яних стовпів ліній електромереж та зв’язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

Якщо ви опинилися у осередку пожежі:

• Не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
• З небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
• Якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
• Гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум’я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим ґрунтом та затоптуючи ногами;
• Будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
• Під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу;
• Особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;
• Після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Якщо виникла пожежа – рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться засоби пожежогасіння та вмійте ними користуватися.

 Заходи щодо рятування потерпілих з будинків,

які горять,  та під час гасіння пожежі:

• Перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;
• Відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря;
• В сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;
• Для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;
• У першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;
• Пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;
• Виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;
• Побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу;
• Якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я, ні в якому разі не біжіть – це ще більше роздуває вогонь;
• Під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню;
• Бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або ґрунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;
• Якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

 Якщо пожежа застала вас у приміщенні:

•  Ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;
• Обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі, – не відчиняйте їх: дим та полум’я не дозволять вам вийти;
• Щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальшого проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;
• Присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть “Допоможіть, пожежа!”, а якщо ви не в змозі відкрити вікно, –  розбийте віконне скло твердим предметом, щоб привернути увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
• Якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов’язково зачиніть за собою всі двері);
• Якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину. Не користуйтесь ліфтами –  під час пожежі це заборонено!

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду (телефон-101).

 НАТОВП – це тимчасове зібрання великої кількості людей. Натовп може бути некерованим і небезпечним для життя.

У сучасній соціальній психології виділяють чотири основні види натовпу: випадковий, експресивний, конвенційний та діючий. Перебування у діючому натовпі може бути небезпечним для життя. Є декілька різновидів діючого натовпу:

    Агресивним натовпом рухає ненависть та гнів. Це маса людей, яким притаманна жага вбивств та руйнувань.

Панічний натовп поєднує людей, що намагаються уникнути небезпеки, реальної або вигаданої.

Грабіжницький натовп має на меті отримання задурно певних матеріальних цінностей.

Бунтівний натовп – обов’язковий атрибут усіх соціальних заворушень та революційних потрясінь.

 Будь-який масовий захід, пов’язаний із скупченням

 великої кількості людей,  є джерелом підвищеної небезпеки.

 Під час планування участі у масовому заході

• Ні в якому разі не беріть із собою дітей
•  Ретельно підберіть одяг: не користуйтеся взуттям на високих підборах, шарфом, довгою курткою на «липучках»
• Простежте, щоб шнурки були міцно зав’язані
• Не беріть із собою великі сумки та парасольки

До початку масового заходу:

• Пам’ятайте, що уявні кордони натовпу мають рухливий характер, і випадковий спостерігач кожної миті може раптово опинитися у центрі натовпу
• Не намагайтеся потрапити до прогнозовано найгустішого скупчення людей
• Вивчіть шляхи можливої евакуації, а якщо проходи тісні, – взагалі відмовтеся від участі у заході.

 УВАГА!

Падіння у натовпі, що рухається, небезпечне для життя!

Головне – встояти на ногах

 Якщо ви опинилися у натовпі:

Ні в якому разі не піддавайтеся паніці

•       Застебніть і заправте одяг
•       Зніміть окуляри, довгий шарф і краватку
•       Парасольку чи сумку або притисніть до тіла, або позбудьтеся їх
•       Звільніть руки від будь-яких речей
•       Уникайте перебування біля центру і країв юрби
•       За перших ознак  порушення правил громадського порядку – залишайте захід.

 Під час пересування у масі народу:

•  Рухайтеся разом із юрбою – за напрямком і швидкістю
• Не штовхайтеся та не тисніть на тих, хто йде попереду
• Руки зігніть у ліктях та притисніть їх до тіла – для захисту від штовхання збоку та стискання
•  Найагресивніших сусідів попросіть дотримуватися порядку або пропустіть вперед
•  Не хапайтеся за дерева, стовпи, огорожу.

 Щоб уникнути падіння у натовпі:

•       Намагайтеся рухатися якомога далі від стін, трибун, огорож тощо
•       Не чіпляйтеся ні за що руками
•       Не нахиляйтеся, не піднімайте речі або гроші, що впали, не зав’язуйте шнурок, що розв’язався.

У агресивному натовпі:

•       Не привертайте до себе увагу
•       Уникайте сусідства з агресивно налаштованими громадянами
•       Не втручайтесь у сутички, що відбуваються

При перших тривожних ознаках –

докладайте всіх зусиль, щоб  залишити юрбу!