Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

image_pdfimage_print

Обережно – ГРИБИ!

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 2 - 2014

грибы

Гриби– це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може призвести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах.

 Основні причини отруєнь:

  • Вживання отруйних грибів;
  • Вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників) ;
  • Неправильне приготування умовно їстівних грибів;
  • Вживання старих або зіпсованих їстівних грибів.

 Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності. Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) – з’являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого, кількості з’їдених грибів.Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

 Перша допомога при отруєнні грибами:

  1. Викличте “Швидку медичну допомогу”;
  2. Одночасно, не очікуючи її прибуття, промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; нажміть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.
  3. Дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновивши тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.
  4. З’ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть аналогічні профілактичні заходи.

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Мама дитини-інваліда: тягар відповідальності

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 2 - 2014

Child

Під категорію інвалідів дитинства підпадають малята з дуже широким спектром вроджених і набутих у період раннього розвитку захворювань і відхилень. Це можуть бути дефекти і вади фізичного розвитку; спадкові хвороби, які передаються на генетичному рівні; наслідки різного роду травм; специфічні аномалії, не дуже помітні збоку… Іноді хвороба дитини має переважно фізичні або фізіологічні прояви, але при цьому практично не впливає на розумовий і психічний розвиток. Буває і навпаки — у дитини спостерігається затримка психічного розвитку на тлі відносного фізичного здоров’я. Але хоч би якою була етіологія хвороби, душевні переживання батьків дітей-інвалідів практично однакові.

Фахівці Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення постійно працюють з проблемами, на які наражаються матері важкохворих дітей. Це не випадково: центр працює на базі Київської обласної дитячої лікарні (м. Боярка), де стаціонарне лікування проходять діти з найскладнішими з клінічного погляду діагнозами.

Що відчуває мама дитини-інваліда?

Основний тягар з догляду за дитиною-інвалідом найчастіше лягає на його матір. Саме від її лінії поведінки, мужності, витримки, врівноваженості залежить і доля маляти, і загальна атмосфера в сім’ї. Бачачи свою маму бадьорою і веселою, багато малят можуть навчитися радіти життю навіть у тому непростому становищі, у якому їм судилося перебувати весь вік.

Усвідомлення гіркого факту, що твоя дитина тяжкохвора і що це може бути назавжди, неймовірно важке і болісне. Тому часті і деструктивні настрої, і не зовсім здорові емоції, які можуть призвести до деформації особистості матері, а в результаті — до дестабілізації обстановки в сім’ї аж до її розпаду.

При цьому можлива (особливо спочатку) справжня буря почуттів, де є найрізноманітніші настрої й емоції, однаково шкідливі і для матері дитини, і для хворого маляти, і для оточуючих. Ось кілька найпоширеніших нездорових психологічних установок:

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


A participant is helped into the venue of the "Beauty without limits" beauty contest for women confined to wheelchairs in Vladivostok

При спілкуванні з інвалідами на візку:

Не чіпайте візок без дозволу, навіть якщо він заважає пройти, – це приватна власність і особистий простір людини. Завжди спочатку пропонуйте допомогу і дійте лише,  якщо ваша пропозиція прийнята. Чітко виконуйте надані вам інструкції. Якщо вам дозволили, почніть рух візка повільно (він швидко набирає швидкість).  Не ляскайте людину в інвалідному візку по спині чи по плечу. Спілкуйтесь вільно: статистика свідчить про те, що наявність зовнішніх ознак інвалідності не пов’язане з порушенням психіки. При розмові влаштуйтесь так, щоб ваші очі були на одному рівні із очима співрозмовника.

 При спілкуванні з незрячими та слабозорими:

Не керуйте незрячою людиною на відстані, просто підійдіть і допоможіть їй дістатися мети. Надаючи допомогу, не тягніть людину за собою, не стискайте сильно руку, натомість м’яко спрямовуйте в необхідному напрямку. При цьому не заважайте користуватися ціпком.

Коротко опишіть, де ви знаходитесь (що попереду, праворуч, ліворуч),   попереджайте про перешкоди чи потенційну небезпеку: східці, калюжі, ями, скляні двері, дроти  під напругою, гілки, низькі двері тощо. Уникайте жестів – пам’ятайте, що вас не бачать.

Під час прогулянки діліться побаченим та обговорюйте спільні враження – запахи, звуки.

Коли ви пропонуєте незрячій людині сісти, спрямуйте її руку на спинку стільця чи підлокітник. Точно формулюйте місцезнаходження предметів: склянка посеред стола, стілець праворуч тощо. Якщо вас попросили допомогти взяти якусь річ,  дайте її до рук та   надайте можливість вільно обмацати (а не тягніть руку незрячої людини  до  предмету).

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО ТАКЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ?

Автор: Editor Опубліковано: Березень - 29 - 2014

images

Прочитайте уважно, адже деякі з нас навіть не здогадуються, що вчиняють насилля над своїми дітьми. Насильство може бути різне: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.

Фізичне насильство:

Нанесення дитині батьками або особами, що їх замінюють, вихователями та ін. фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, які заподіюють шкоду здоров’ю дитини, порушують її розвиток чи позбавляють життя.

Форми фізичного насильства:

  • Побиття, прочуханки ременем чи іншими предметами;
  • Катування;
  • Трясіння;
  • Удари, ляпаси, стусани, запотиличники;
  • Припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими сигаретами;
  • Укуси;
  • Залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю;
  • Давання речовин або медичних препаратів, що викликають одурманення;
  • Спроби задушення або утоплення;
  • Використання різних предметів як знарядь катувань.

 Сексуальне насильство або спокушання – використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослим чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб чи отримання вигоди.

 Форми сексуального насильства:

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


НАСИЛЛЯ НАД ДІТЬМИ

Автор: Editor Опубліковано: Березень - 27 - 2014

4ddf8ca2543d1_resize353x257croppedНайближчі наслідки жорстокого поводження з дітьми:

  • Фізичні травми, ушкодження;
  • Ознаки синдрому струсу: блювота, головні болі, втрата свідомості,   крововиливи в очні яблука (зокрема, розвивається у маленьких дітей, яких  сильно трясуть);
  • Гострі психічні порушення: збудження; прагнення кудись бігти, сховатися; або, навпаки, загальмованість, зовнішня байдужість (особливо при пережитій сексуальній агресії).
  • Емоційно: гострі переживання страху, тривоги і гніву.
  • Важка депресія з почуттям власної ущербності, неповноцінності; суіцидальні настрої (здебільшого у дітей старшого віку).

 Віддалені наслідки жорстокого поводження з дітьми:

  • Затримка фізичного і психічного розвитку дитини (зарубіжні фахівці це називають «нездатність до процвітання);
  • Психосоматичні захворювання;
  • Особистісні та емоційні розлади;
  • Соціальні наслідки.

 Діти, що зазнали жорстокого поводження:

  • Відстають у рості та масі порівняно зі своїми однолітками;
  • Пізніше починають ходити, говорити;
  • Рідше сміються;
  • Значно гірше встигають у школі;
  • Мають шкідливі звички: смоктання пальців; кусання нігтів; розгойдування; онанізм;
  • Мають відмінності у зовнішньому вигляді: припухлі, “заспані” очі; бліде обличчя; скуйовджене волосся; неохайність в одязі; ознаки гігієнічної занедбаності – педикульоз; висипи; поганий запах від одягу і тіла.

 Психічні особливості дітей, постраждалих від насильства:

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter