Відбулася акція «День весняних подарунків»

7 березня 2015 року у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбулася акція «День весняних подарунків». У рамках акції цього сонячного привітного дня відбувся ярмарок виробів від місцевого виробника, де всі бажаючі змогли придбати ексклюзивні вироби ручної роботи. Також на гостей чекав пункт обміну подарунками, що давав змогу учасникам акції отримати подаруночок, не витративши ані копійки.  А ще відбувся святковий аукціон, під час котрого розігрувалися лоти різної вартості. Особлива подяка Світлані Шульзі (солодкі букети),  Наталії Серватович (вишивка), Юлії Апостоловій, котрі надали свої вироби для благодійного аукціону. А Тетяна Шпиця передала для аукціону цілу низку власних речей, виручка від котрих теж у повному обсязі пішла на потреби АТО. Інші учасники ярмарку також частину коштів передали на вказані потреби. Серед майстрів були не лише боярчани, але й гості з Крюківщини.

Святковим сюрпризом стало привітання із прийдешнім жіночим святом ГО «Боярська самооборона». Голова організації Наталія Долгова вручила подяки та подарунки боярським активісткам Юлії Апостоловій, Любові Лавриненко, Мар’яні Слєповій, Світлані Камінській, Лілії Донченко та директору ЦСПР Ангеліні Лахтадир.

Участь у благодійному аукціоні в якості покупця взяв і заступник міського голови Валерій Дубовецький.

За збір коштів відповідала Юлія Апостолова («Волонтерська сотня Боярки»). Наприкінці акції були складені протоколи, котрими були засвідчені зібрані суми: 1829 – на АТО, 1000 – на потреби сімей учасників АТО. Кошти, звичайно, невеликі, але метою заходу насамперед було підтримати місцевого виробника та подарувати святковий настрій боярчанкам. І це вдалося. День весняних подарунків відвідували цілими сім’ями.  Всіх порадувала тепла атмосфера, радість від зустрічі з друзями.  Найчастіше звучало питання: а коли буде наступна така акція. Спеціалісти Центру реабілітації у роздумах: можливо, варто через декілька місяців влаштувати День літніх подарунків? А тоді – осінь, зима… Так і з’являються нові традиції, цікаві та корисні свята.

 Докладніше про майстрів та їх вироби:

  • Бондаренко Роман – вироби із глини: чашки, турки, горнятка, підставки під серветки тощо.
  • Володимир Цепляєв – вироби із дерева: українські герби, жіночі фігурки, ложки тощо.
  • Ніна Знова – картини та брошки із шкіри.
  • Соціальний магазин «Крихітка» – різноманітні прикраси у волосся для дівчаток.
  • Ірина Коцар – оригінальні ключниці в стилі декупаж.
  • Серватович Наталія – романтична вишита картина «Подружжя вовків».
  • Галина та Мар’яна Слєпови – жіночі прикраси, в’язані вироби та солодкі подарунки.
  • Анна Кшановскька-Орлова – картини та біжутерія.
  • Світлана Шульга – солодкі букети.
  • Людмила Черненко та її учениця Інна Петриченко – мило, зроблене власноруч, маки  (валяння), вироби із бісеру, дитячі іграшки.
  • Тетяна Чіркова – ціле розмаїття виробів у стилі декупаж: дерев’яні дощечки, ложки, корзинки, шкатулки, пляшки тощо.
  • Марина Сова та Лілія Донченко – в’язані гачком вироби, різноманітні прикраси для інтер’єру.
  • Ніна Корнілова (гість із Крюківщини) та Людмила Ковалевська – роботи із декоративно-ужиткового мистецтва: кераміка, в’язані речі,  картини та ікони (бісер, валяння, солома).
  • Наталя Ігнатенко – українські мотанки.
  • Крюківщинська школа – мотанки, малюнки, невеличкі сувеніри.



Чарівна сила Фейсбуку

DSCN0142У сучасному світі жодна установа чи організація, що себе поважає, не може працювати без висвітлення своєї діяльності у соціальних мережах. Тому інформаційно-аналітична служба Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення приділяє значну увагу соціальній мережі «Фейсбук», де створена  сторінка ЦСПР, а ще – Центр стає другом для все більшої кількості боярчан. Керівник  інформаційно-аналітичної служби Марія Кириленко модерує також групу «Боярське земляцтво». Це допомагає тримати руку на пульсі громадського життя, збирати думки громади з різних питань, створювати події і запрошувати на них всіх бажаючих. Вкрай успішним та результативним став круглий стіл «Сучасне обличчя Боярки. Гуманітарний аспект» (19.02.15).  Для організації цієї події не було зроблено жодного телефонного дзвінка. Усі були запрошені виключно через   Фейсбук, і що характерно: не було жодної зайвої чи неконструктивно налаштованої людини.

DSCN0144І ось найсвіжіший приклад: у групі «Боярське земляцтво» місцевий активіст Арсеній Гужва ініціював обговорення формату відзначання 9 Травня. Боярчани під час  обговорення зауважили, що торік дещо забарилися із формуванням концепції місцевих торжеств, зокрема відчувався помітний дефіцит штучних маків, що стали новітнім символом скорботи за загиблими. Києво-Святошинський ЦСПР  миттєво підхопив ідею, і вже наступного дня жінки-переселенки із клубу «Затишок» під керівництвом соціально працівника Світлани Камінської вчилися плести гачком яскраво-червоні квіти – символ оновленого формату відзначення Дня Перемоги як дня пам’яті і скорботи.

DSCN0145Києво-Святошинський ЦСПР, відгукуючись на ініціативу боярчан, оголошує в Боярці акцію до 9 Травня «Мак своїми руками: зроби сам і подаруй іншому».




В ЦСПР обговорили гуманітарні аспекти розвитку Боярки

Krugly stil1І.

19 лютого 2015 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся круглий стіл «Сучасне обличчя Боярки. Гуманітарний аспект». З привітальним словом виступила директор Центру Ангеліна Лахтадир, котра наголосила на важливості саме цього напрямку діяльності громадських активістів в існуючих суспільно-політичних умовах. Вела круглий стіл Марія Кириленко, керівник інформаційно-аналітичної служби Центру. Марія Іванівна наголосила, що цей круглий стіл був певною мірою «експериментальним», оскільки вперше захід загальноміського рівня було проведено у відкритому режимі із запрошенням лише через соціальну мережу «Фейсбук». Перший досвід виявився вдалим! За круглим столом зібралися представники влади, духовенства, культурних закладів міста, місцевих ЗМІ, громадські активісти та просто небайдужі боярчани, котрі не хочуть залишатися осторонь від формування іміджу рідного міста.

Із доповіддю «Заклади культури м.Боярка та перспективи розвитку галузі» виступив заступник міського голови Боярки Валерій Дубовецький, змалювавши значні досягнення профільних установ. Директор Боярського будинку культури Тетяна Іванова висловила вдячність Боярській міській раді за підтримку і розуміння господарських проблем.

Krugly stil2

Про Боярку буде відзнято новий фільм.

Із презентацією концепції документального фільму про Боярку виступив керівник студії “Драйвер” Микола Шошанні. Вже сформовано орієнтовні тематичні блоки майбутнього фільму. Це «Боярка історична» (походження назви; археологічні пам’ятки). «Боярка творча» (видатні культурні діячі минувшини і сьогодення). «Боярка релігійна» (огляд храмів та молитовних будинків). «Боярка міфологічна» (місцеві легенди та міфи). «Боярка дитяча» (огляд закладів, що так чи інакше опікуються дітьми). «Боярка майбутнього» (погляд на розвиток Боярки громадських діячів та пересічних громадян). В найближчій перспективі робоча група чекає на допомогу боярчан у визначенні маршруту для знімальної групи (пам’ятні місця, будинки, де проживали видатні особистості, історичні пам’ятки та пам’ятки архітектури, храми, затишні куточки природи тощо), пошуку легенд, пов’язаних із розвитком міста та яскравих харизматичних постатей.

Спілкування на круглому столі було жвавим і конструктивним. Зокрема, Валентина Коржова підняла питання допомоги стареньким. Учасники обговорення гаряче підтримали необхідність привернути загальну увагу до цієї болючої і непростої проблеми. Вирішили присвятити цій темі окремий захід із   залученням активістів, волонтерів, представників релігійних громад, але насамперед тих, хто має займатися цими питаннями за своїми посадовими обов’язками.

ІІ.

Процес системної декомунізації Боярки розпочато

«Якщо людина живе в оточені тоталітарної пропаганди і не помічає її, значить пропаганда досягнула своєї мети» (Вацлав Гавел).

Одним із пунктів порядку денного круглого столу «Сучасне обличчя Боярки. Гуманітарний аспект» (19.02.15) стало питання забезпечення системного перейменування вулиць та інших об’єктів у контексті державної політики України (ініціатор розгляду питання – ГО «Центр розвитку громад», координатор обговорення – Марія Кириленко).

Ми дійсно звикли до топонімів рідного міста, багато хто вже й не замислюється – а за які заслуги певна особистість увіковічена в назві площі, вулиці, провулку… Рішенням Боярської міської ради вже отримали нові назви колишні площа та вулиця Леніна. Тож у Боярці тепер є Михайлівська площа та вулиця Петра Сагайдачного. Але це лише перші кроки на шляху декомунізації та «десовєтізації» Боярки.

Над проблемою перейменування ще з літа 2014 року працювали члени клубу «Активіст», що діє при Центрі реабілітації (М.Кириленко, А.Фломбойм, Ю.Апостолова, О.Старкова, С.Сенчук, С.Камінська, В.Яровий, А.Лахтадир, О.Ковчан, О.Степаненко, М.Мазуркевич, А.Гужва та інші). В ході непростих дискусій було розроблено загальні рекомендації щодо перейменування, найменування нових чи відновлення історичних назв в місті Боярка.

Активісти зробили свою частину роботи. Віднині вони делегують цю справу офіційній топонімічній комісії, що наразі знаходиться на стадії формування. Під час круглого столу були названі перші претенденти. Це заступник міського голови Боярки Валерій Дубовецький; головний спеціаліст з питань архітектури Андрій Романюк; директор Боярського краєзнавчого музею Любов Кравченко; історик Микола Кучеренко; донька поета-дисидента І.Коваленка Марія Кириленко. Наразі персональний склад комісії залишається відкритим і чекає на пропозиції боярчан.

На законодавчому рівні перейменування вулиць та інших об’єктів регламентовано в частині «…Демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам, які причетні до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій в Україні, а також щодо перейменування в установленому порядку населених пунктів, вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов’язані з іменами таких осіб» (Указ Президента України № 432/2009 від 12.06.09). Тож завдання і громади, і місцевої влади починати жити, суворо дотримуючись Законів України. Це тим більш актуально, що наразі готується законопроект “Про заборону пропаганди комуністичної ідеології”, котрий передбачатиме відповідальність за культивування радянської символіки аж до кримінальної відповідальності.

В існуючих соціально-політичних умовах Боярка не може залишатись комуністичним проросійським заповідником – за своїм іміджем. І не можна недооцінювати важливість цього питання.

Ось лише декілька висловлювань посадових осіб, котрі курують це питання на державному рівні:

Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко: «Ми прямо написали в Коаліційній угоді – культивувати національну пам’ять українців, вести суспільний діалог, щоб українці ніколи не повернулися до рецидивів тоталітарного минулого. Ми написали окремим рядком: завершити декомунізацію всіх сфер суспільного життя».

Микола Томенко, ініціатор внесення пункту про декомунізацію до Коаліційної угоди:   «Настав час ухвалення відповідної державної програми декомунізації та залучення до її реалізації органів місцевого самоврядування, Інституту національної пам’яті та фахівців в питанні історії і краєзнавства до очищення України від символів тоталітаризму, відновлення історичних назв зокрема та історичної спадщини загалом».

Володимир В’ятрович, директор українського Інституту національної пам’яті: «Зараз питання декомунізації є питанням не лише гуманітарної політики, а й безпеки України. За останній час ми добре побачили, що саме на ці залишки «совєтського» перш за все орієнтується Путін, розгортаючи свою агресію».

Рішення, в якій мірі ту чи іншу історичну постать можна пов’язати із злочинами тоталітаризму, потребує доказової бази. Тому прийнято рішення звернутися до Інституту національної пам’яті з офіційним запитом на проведення історико-культурологічної експертизи назв боярських вулиць, площ, провулків тощо.

   Що ж стосується топонімів, що не пов’язані з комуністичною ідеологією чи найбільш одіозними особистостями часів тоталітаризму, то це вже на розсуд громади. Попереднє опитування засвідчило, що існують розбіжності в громадській думці щодо назв вулиць на честь діячів культури країни-агресора, назв російських міст тощо. Є і чисто технічна потреба в перейменуванні деяких вулиць і провулків: дублювання назв, не відповідність нормам української мови тощо. Над усіма цими питаннями працюватиме комісія. Процедура перейменування суворо регламентована, передбачені громадські слухання щодо кожного перейменування. Це процес не надто швидкий, але й зволікати вже не можна.

ІІІ.

За якими принципами обиратимуться нові назви об’єктів у місті Боярка?

Робочою групою (клуб «Активіст») з перейменування рекомендовано до перейменування вулиці:

  • що носять імена одіозних особистостей, котрі заплямували себе злочинами проти українського народу та людяності;
  • котрі асоціюються з тоталітарним режимом;
  • не відповідають нормам української мови;
  • дублюють назви інших об’єктів, розташованих у місті.

При присвоєнні нових чи відновленні історичних назв рекомендовано обирати:

  • аполітичні, позачасові та позитивні назви – такі, що консолідують громаду, зокрема ту, котра проживає на конкретній вулиці;
  • історично пов’язані з Бояркою, зокрема – імена видатних особистостей, пов’язаних із Бояркою походженням, проживанням, роботою, діяльністю;
  • не занадто довгі, милозвучні, легкі для вимови;
  • такі, що відтворюють національні та місцеві традиції;
  • співвідносні з реаліями: об’єкт, що отримує назву, має відповідати масштабу особистості чи історичної події, яка пропонується для назви;
  • такі, що враховують топографію і прив’язку до місцевості та допомагають орієнтуватися в місті;
  • унікальні – такі, котрих немає в інших містах.

І, навпаки, НЕ рекомендовано обирати назви:

  • пов’язані з недавніми історичними подіями, до яких у суспільстві ще не вироблено консолідованого ставлення;
  • такі, що викликають жваві суперечки та можуть стати предметом розбрату, конфліктів між сусідами;
  • такі, що дублюють або вже існуючі назви, або схожі на них;
  • такі, що не відповідають нормам української мови;
  • занадто пафосні та такі, що не відповідають масштабам об’єкта, що називається;
  • такі, що пов’язані з культурними та історичними традиціями,   особистостями чи географічними назвами інших держав;
  • занадто розповсюджені і такі, що дублюють безліч аналогічних вулиць у багатьох населених пунктах України та не сприяють створенню унікального іміджу Боярки (особливо це стосується відомих назв столичних об’єктів). 



Майстер-клас: реабілітаційний захід з патріотичною складовою

SAMSUNG DIGITAL CAMERA

21 лютого 2015 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся цікавий майстер-клас для пацієнтів Київської обласної дитячої лікарні (м.Боярка).

SAMSUNG DIGITAL CAMERAЗаняття провела майстриня Людмила Хало. Допомогала їй у цьому психолог ЦСПР Надія Величко. Технологія виготовлення прикрас для волосся дуже цікава і доступна для дітей та підлітків. Матеріал – атласні стрічки, клей, бусинки-перлинки… У дітей був вибір, якого кольору зробити прикраси. Як результат – всі пішли з заняття щасливі, із заколками у кольорах українського прапору…

SAMSUNG DIGITAL CAMERA




Чи вмієте ви прощати: треніг для вимушених переселенців і не тільки

Копия DSCN0132
19 лютого 2015 року у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся тренінг «Вміння прощати». Це ще одна зустріч з унікальним психологом Раїсою Кузьменко, котра вміє заразити своїм ентузіазмом, любов’ю, позитивним налаштуванням та знайти з усіма спільну мову. Всі учасники виявили дуже високу міру зацікавленості, залюбки виконували практичні завдання, вправи та тести і одностайно просили продовження навчальної програми. Участь у тренінговому занятті взяли 42 особи: переселенці, а також психологи, соціальні педагоги та соціальні працівники, котрі віднині матимуть можливість застосувати набуті знання у роботі з 926 вимушеними переселенцями, що проживають у Києво-Святошинському районі.
Ось декілька тез з проникливого заняття Раїси Кузьменко, котрі (як ми з’ясували з невеличкого опитування) найбільше запали в душу учасникам тренінгу:
«Простити – це обрати мир замість ненависті та любов замість страху».
«Коли ми ображаємось, ми ніби випиваємо отруту, але при цьому чекаємо, що помре інший».
«Якщо хочеш простити іншого, спочатку прости самого себе, бо якщо ти прощаєш того, хто тебе образив, це звичайна гординя».
«Простити – це зробити подарунок собі»…

Копия DSCN0133

Тренінг було організовано та проведено в рамках «Проекту надзвичайної допомоги українським переселенцям», котрий ініційовано та фінансується урядом Канади в особі відомства Міжнародної Гуманітарної Допомоги (IHA – International Humanitarian Assistance). В Україні проект координується благодійною організацією АДРА України (Адвентистське агентство допомоги та розвитку) – українське відділення Всесвітньої організаціі Adventist Development and Relief Agensy (ADRA). Раїса Кузьменко – магістр психології, психолог-консультант, соціальний психолог, реабілітолог.