Спеціалісти ЦСПР відвідали семінар Дугласа Домана

«Як примножити інтелект вашої дитини!», «Відкрити для себе радість навчання вашого малюка!», «Як навчити свого малюка читати», «Що робити, якщо у вашої дитини пошкодження мозку», «Розумна книга» – автор цих, та багатьох інших книжок та програми «Шлях до здоров’я» – відомий американський лікар-фізіотерапевт Глен Доман. 31 березня його син та послідовник, продовжувач справи батька Дуглас Доман провів єдиний семінар, який призначався для батьків дітей з ураженнями головного мозку та спеціалістів, що бажають оволодіти методикою раннього розвитку дітей Глена Домана. Психологам Центру Інні Хохловій та Наталії Жанталай пощастило взяти участь у семінарі. Інтерес спеціалістів ЦСПР невипадковий, адже психологи проводять заняття за програмами «Я і моя дитина» та «Дзеркало», метою яких є гармонійний розвиток дітей віком від 1,5 до 8 років. Участь у семінарі відбулася у рамках підвищення кваліфікації психологів ЦСПР.




13 березня відбувся семінар для соціальних педагогів

13 березня 2012 року з метою підвищення кваліфікації спеціалістів ЦСПР  відбувся семінар  на тему «Робота соціального педагога в громаді».  Провела семінар  соціальний педагог  ЦРД ДНЗ «Джерельце» Бондар Світлана Анатоліївна.

Наявність соціального педагога  в дошкільному закладі наразі  досить рідкісне явище.  Відповідно до штатного розпису ця посада є лише в Центрах розвитку дитини та в садочках санаторного типу.

«Робота соціального педагога, – говорить Світлана анатоліївна, – це робота для небайдужої людини, тут немає місця формальному ставленню.   Соціальний педагог може ініціювати і організувати збір одягу чи коштів для нужденних сімей, а може організувати святкування дня народження для тієї дитини, яка цього не має. В дитячому садочку на кожну дитину складається соціальний паспорт і таким чином визначаються ті, кому потрібна особлива увага: сироти, інваліди, діти з малозабезпечених та багатодітних родин. Це не просто набір інформації – це робочий матеріал для конкретних дій та індивідуальних рішень щодо батьківських коштів,  часу відвідування, харчування, індивідуальних занять.

Практична робота соціального педагога не обмежується стінами дошкільної установи. При складанні соціального паспорту закладу необхідно, приміром,  провести значну роботу по перепису дітей дошкільного віку, що проживають в  мікрорайоні. Виявити тих, хто з якихось причин не відвідує жоден з ДНЗ, поспілкуватися, запропонувати якісь варіанти. Це і співпраця з районними соціальними службами, ЦСПР та ін.




Спеціалісти ЦСПР знайомляться з метофоричними картами

Психотерапевт Оксана Конорова1 березня 2012 з метою підвищення кваліфікації психологів ЦСПР пройшов семінар «Асоціативні метафоричні карти в житті і терапії». Ведуча, психолог та  психотерапевт Оксана Конорова, познайомила учасників з наборами асоціативних карт, розповіла про особливості роботи з різними клієнтськими ситуаціями.

Асоціативні метафоричні карти відносять до артотерапевтичних інструментів. Діапазон їх використання в індивідуальній і груповій роботі з дітьми та дорослими дуже широкий. Ними зручно користуватися в сімейній терапії, психодрамі, гештальті, екзистенційній та артотерапії, транзактному аналізі та психосинтезі. Посттравматичний синдром, робота з психосоматичними захворюваннями та залежностями, проблеми дитячо-батьківських стосунків, особистісний ріст – ось далеко не повний перелік областей застосування метафоричних карт. Зернення через них до уяви, фантазії, потоку асоціацій клієнта може виявитись досить ефективним.




Вивчаємо психологію травми

Тетяна БОНДАРЕНКО

2 лютого в творчій залі Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації знову зібрались спеціалісти Центру та інші не байдужі до психології люди, щоб підвищити свою кваліфікацію. Відкритий семінар на тему «Психологія травми» провела старший науковий співробітник лабораторії науково-психологічної інформації НДІ Психології ім.Костюка Людмила Царенко.

Людмила Григорівна працювала в ЦСПР на етапі заснування цього унікального закладу. Саме в 2000 році визначалися пріоритетні напрямки діяльності Центру, розроблялося Положення про його діяльність, створювались і проходили апробацію перші програми. Робота в Київській обласній дитячій лікарні з маленькими пацієнтами та їх батьками, співпраця з медперсоналом була для спеціалістів ЦСПР новою незвіданою територією, оскільки на той час в Україні не існувало практики психологічного супроводу хворих. Досвід такої роботи доводилося по дрібках збирати звідусіль: у білоруських колег з Радіаційного Центру, де оперувалися і проходили лікування онкохворі діти; в американських психотерапевтів та соціальних працівників, що за програмою ООН приїздили в Україну у якості викладачів; у вітчизняних науковців з НДІ Психології ім.Костюка, котрі на той час були кураторами ЦСПР.

І ось уже друге десятиріччя спеціалісти Центру успішно працюють на базі Київської обласної дитячої лікарні. Психологи і соціальні педагоги передають напрацьований досвід волонтерам і студентам, що проходять у Центрі практику. Водночас психологи ЦСПР постійно працюють над розширенням та поглибленням власного професійного рівня, опрацьовують нову інформацію, котра допомагає підвищувати ефективність психологічної допомоги хворим дітям та їх батькам.

Семінар «Психологія травми» надав можливість ознайомитись з новим підходом до лікування, який розробив німецький професор медицини, онколог, доктор Ріке Герд Хамер. За свою багаторічну медичну практику Хамер дослідив вплив психологічної травми (в своїй роботі він вживає слово «конфлікт») на виникнення онкозахворювань. Цей спеціаліст вивів закономірності, які означив як біологічні закони нової медицини. Згідно цих законів онкологічні захворювання, епілепсію, інфаркт, інсульт та діабет можна віднести до «чистої» психосоматики. Щоб повністю вилікуватись, людині необхідно «розв’язати існуючий конфлікт» і змінити власне життя (харчування, рухову активність, стосунки з близькими). В цьому визначну роль може зіграти співпраця лікаря та психолога, спрямована на допомогу хворій людині.

Психологічні травми розвитку вивчали також Дженей та Беррі Уайнхольди. Ці фахівці запропонували власну періодизацію розвитку людини і дослідили типи психологічних травм, можливі в різні вікові періоди. Кожна травма спотворює сприйняття людиною навколишнього світу і сприйняття себе в цьому світі. Шокова, адреналінова чи стресова психологічні травми по-різному впливають на життя людини і зумовлюють певні особливості її поведінки, характер стосунків з оточуючими, навіть захворювання. Наша психіка влаштована так, що час від часу вона повертає нас до травматичної ситуації. Під таким кутом зору можна, приміром, розглядати запалення легень як пом’якшене повернення до асфіксії під час пологів.

У практичній частині семінару Людмила Григорівна зазначила, що різні типи травм потребують різної психотерапії. Тому важливо враховувати рівень підготовки спеціаліста та його особистісні якості. Оскільки саме особистість виступає основним робочим інструментом психолога. Пані Людмила акцентувала увагу на необхідності перебування психолога під час роботи у ресурсному стані, а учасники семінару вже вкотре торкнулися питання про необхідність особистісної терапії. Навчальний семінар дав можливість кожному з присутніх взяти щось своє, індивідуально важливе чи просто поставити для себе знаки питання там, де раніше все було здавалося б зрозумілим.




Методична робота в ЦСПР

Тетяна БОНДАРЕНКО, заступник директора ЦСПР з методичної роботи

Методична  робота в ЦСПР —  система аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяльності, з метою покращення соціально-психологічної допомоги клієнтам  ЦСПР в цілому.

 Цілі методичної роботи:

  • удосконалення професійної компетентності спеціалістів
  • розвиток згуртованості та творчого потенціалу колективу
  • підтримка психологічного комфорту спеціалістів

Основні принципи методичної роботи:

  • цільовий підхід до організації методичної роботи відповідно до програмних цілей закладу та напрямків його діяльності;
  • організація  роботи  з  кадрами  на  основі  потреб  та      реального  рівня професійної компетентності;
  • системність та систематичність;
  • науковість;
  • оперативність та мобільність;
  • прогностичність та випереджувальний характер; оптимальне поєднання індивідуальних і колективних форм;
  • пріоритет знань та моральних цінностей.

Основні  завдання методичної роботи:

  • організаційно-методичне забезпечення програм  розвитку  ЦСПР;
  • систематизація та впорядкування інформаційного потоку із спеціальних (психології, педагогіки, соціальної роботи)  та законодавчої сфер знань;
  • організаційно-методична допомога у впровадженні інноваційних методик та технологій, їх креативній асиміляції через експериментально-дослідницьку роботу, тощо;
  • координація і розвиток в оптимальному режимі всіх форм методичної роботи (масових, групових, індивідуальних), вдосконалення управління нею, особливо одержання зворотної інформації про її результативність;
  • розробка  окремих тренінгових занять та програм, навчальних та методичних посібників, рекомендацій, буклетів;
  • розвиток   професійної  майстерності    спеціалістів,  їх загальної культури, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення;
  • вивчення і узагальнення досвіду роботи спеціалістів;
  • розробка чіткої системи роботи щодо підвищення фахового та методичного рівня спеціалістів, підготовка їх до атестації;

Планування методичної роботи будується на основі діагностики; аналізу інформації про стан професійної компетентності спеціалістів, їхніх потреб та пропозицій. Моделювання динамічної структури, змісту й форм методичної роботи відбувається з урахуванням результатів аналізу, потреб громади та лікарні, основних напрямків діяльності ЦСПР. У методичній роботі використовуються індивідуальні, групові та масові форми роботи.

 Основні форми методичної роботи: індивідуальна, групова, масова.

 Індивідуальні форми:

  • діагностування,
  • стажування,
  • самоосвіта,
  • супервізія,
  • атестація,
  • розробка авторських програм,
  • висвітлення в засобах масової інформації,
  • наставництво в роботі з молодими спеціалістами та волонтерами,
  • участь у Всеукраїнських, обласних, районних, міських конкурсах, проектах, акціях.

 Групові  форми:

  • практичні семінари,
  • тренінги,
  • супервізія
  • мультимедійні команди
  •  «круглий стіл»,
  • творчі групи,розробка авторських програм,
  • висвітлення в засобах масової інформації,
  • випуск методичних бюлетенів, рекомендацій;

 Масові  форми:

  • методичні наради,
  • науково-практичні конференції.