Семінар для соціальних працівників РЦСССДМ

OLYMPUS DIGITAL CAMERA10 жовтня 2013 року спеціалісти Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення привітно зустрічали колег з районного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді (РЦСССДМ). Примітно, що семінар для соціальних працівників, котрі працюють майже в кожному населеному пункті району, відбувся у Міжнародний день психічного здоров’я.
Кожен із Центрів має свою місію діяльності, але нас об’єднує спільне прагнення підтримати людей в їх непростих життєвих обставинах,  допомогти їм зберегти  психічне здоров’я  в складних ситуаціях.
На початку заходу директори Центрів  – Ангеліна Лахтадир та Оксана Мельниченко – розповіли про основні напрямки роботи своїх спеціалістів та певні особливості діяльності. Соціальний педагог Анна Фломбойм показала гостям пізнавальну презентацію: ознайомила гостей із історією створення клубу сімейного дозвілля «Релакс»,  виокремила задачі та цілі клубу, поділилася досвідом організації  клубної роботи.OLYMPUS DIGITAL CAMERAOLYMPUS DIGITAL CAMERA
Потім соціальні працівники були поділені на три команди, і почалася цікава робота в підгрупах. Учасники мали можливість  відчути себе у якості клієнтів ЦСПР у різних вікових категоріях. Для «дітей» було проведено майстер-клас із квілінгу (соціальний педагог  Анна Фломбойм), для підлітків – елементи групового тренінгу «Батьки і діти» (психолог Оксана Слєпова), для «дорослих» – заняття за темою емоційного вигорання та пошуку внутрішніх ресурсів (психолог Тетяна Бондаренко).
Організація роботи з окремими командами відбулася у формі «експресу». Вона полягає у тому, що  всі групи починають працювати одночасно, але через певний час кожна з груп  переходить до іншого тренера.   Ми вже використовували таку форму роботи і з дітьми, і з багатодітними сім’ями (Приміром –  «Екологічний експрес». )
Такий спосіб роботи є ефективним, коли виникає потреба  залучити значну кількість клієнтів до різних видів діяльності. По завершенню роботи за «експрес-методом» усі учасники знову зібралися в конференц-залі для підведення підсумків і обміну враженнями.
За результатами семінару було проведено анкетування учасників. Процитуємо деякі відгуки:
–    Якою Ви бачите в подальшому співпрацю з ЦСПР?
«Подальшу співпрацю бачу плідною: хороші спеціалісти, знавці своєї справи, є чому повчитися!»; «Позитивно і доступно відображені проблеми, якими займається Центр, ефективно проведені групові роботи. Хотілося б у вас вчитись»; «Є бажання знову до вас приїхати!» «Цікавою і корисною не тільки для роботи, а й для себе. Разом проводити семінари і тренінги.», «Використовувати як додатковий ресурс в своїй роботі». «Запрошення спеціалістів Центру в свої населені пункти».
–    Що важливого ви для себе сьогодні дізнались, зрозуміли, навчились?
«Дуже сподобалась інформація про роботу в клубах!»; «Зрозуміла значимість роботи психологів, соціальних педагогів та соціальних фахівців»; «Зрозуміла, що є люди, до яких можна і треба звертатися по допомогу. Особлива вдячність за тренінги з підлітками і майстер-класс з  квілінгу!». «Я зрозуміла, що потрібно розвиватись в інших сферах, не боятись висловлювати свої думки і чітко говорити про те, що хочеш». «Зрозуміла, що робота Центру є дуже різносторонньою та продуктивною, і є плід цієї роботи». «Важлива профілактика професійного вигорання».
–    Ваші побажання! «Частіше зустрічатися!»; «Якомога більше таких семінарів!»; «Частіше проводити з фахівцями практичні заняття».
–    Що ви хотіли б обговорити на наступних зустрічах?
«Сімейні конфлікти і як їх уникнути»; «Дуже багато думок та побажань»; «Хотілося б більше майстер-класів» .
Спеціалісти ЦСПР у свою чергу висловлюють вдячність своїм гостям: «Нам було дуже приємно та цікаво працювати з  фахівцями РЦСССДМ, чекаємо на нові зустрічі!»

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Тетяна БОНДАРЕНКО, заступник директора з методичної роботи, психолог.




Балінтовські групи – традиційні методичні заходи в ЦСПР

13 серпня спеціалісти Києво-Святошинського ЦСПР знову зібралися на засідання балінтовської групи, оскільки постійне професійне самовдосконалення – одна із характерних рис фахівців нашого Центру.

Робота балінтовської групи має на меті покращення навичок міжособистісних стосунків в колективі і розуміння їх меж; розвиток сприймання і розуміння комунікації клієнта, а також усвідомлення своїх «сліпих плям» у спілкуванні з клієнтами.

На групі щоразу відбувається обговорення різних аспектів і особливостей стосунків спеціаліста з клієнтом у рамках конкретного випадку, їх реакцій на змінні обставини в цій ситуації, що відрізняє балінтовські групи від традиційного клінічного аналізу, консиліуму чи супервізії.




Аналіз роботи Центру протягом І півріччя 2013 року за напрямками індивідуальна та групова робота з населенням

За 1 півріччя 2013 року спеціалістами Центру було надано соціально-психологічну допомогу  6735 особам.  З них:

  • Дітей  – 1751
  • Підлітків  – 2679
  • Дорослих – 2305

1 Для досягнення програмних цілей спеціалістами Центру застосовувалися різні форми роботи, а саме: індивідуальні консультації дітей, підлітків та дорослих; сімейне консультування; психодіагностика; психокорекційні індивідуальні та групові  заняття; інформаційні зустрічі; тренінги; семінари; проектна діяльність; клубна робота та масові заходи.

Порівнюючи статистичні дані І півріччя 2013 з відповідним періодом 2012 року, можна констатувати зростання загальної кількості консультацій  (310 проти 271). Причому істотно зросла кількість наданих консультацій дорослим (231 проти 188). Найбільш частими є запити щодо особистісних психологічних  проблем (88 зустрічей), ускладнення дитячо-батьківських стосунків (71 зустріч) та порушення в подружніх стосунках (23 зустрічі). Порівняно з минулим роком вдвічі збільшилась кількість звернень дорослих для вирішення особистісних психологічних проблем, що говорить про зростання довіри до спеціалістів Центру і збільшення готовності населення працювати з психологами.

2

Індивідуальна робота, порівняно з 2012 роком,  зменшилась у цифрах  по дитячій і підлітковій категоріях, проте за рахунок збільшення числа фактів роботи з дорослими майже вирівнялась у загальних показниках.

3

Якщо порівнювати дані по роботі в лікарні і на громаду, то кількість індивідуальної роботи з підлітками в лікарні і в громаді знаходиться на одному рівні (147 і 141 запит).  З дітьми робота в лікарні переважає (132 проти 112); з дорослими перевага за кількістю на боці клієнтів з громади (519 проти 167). Найбільш значимими для клієнтів Центру є психологічна підтримка, діагностика та корекція, збір та розповсюдження інформації.

4

Щодо цієї форми роботи, то спостерігається загальне зниження кількості групових робіт із усіма категоріями клієнтів: 435 групових робіт за 6 місяців 2013 р. проти 538 за аналогічний період 2012 р.

5

За кількістю учасників за звітний період зріс показник за категорією «діти» – 139 занять, у котрих взяли участь 879 осіб. Найпопулярніша програма «Я і моя дитина» (34 зустрічі, 165 дітей).

Протягом звітного періоду тривала активна робота спеціалістів ЦСПР у стаціонарних відділеннях Київської обласної дитячої лікарні (КОДЛ). Найбільш актуальні програми, за якими проходять заняття і тренінги в КОДЛ, – для дітей: «Не боюсь» 20 заходів, у котрих взяли участь 114 осіб; для підлітків: «Альтернатива» 28 (189); «Господар своєї долі» 27 (182);  «Екологія природи – екологія душі» 27 (207); для дорослих – інформаційні зустрічі.

6

 У рамках співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами спеціалісти ЦСПР проводили роботу з учнями, що перебували в літніх пришкільних таборах. Усього відбулося 17 групових робіт, у яких взяли участь майже 200 дітей та підлітків.  Пріоритетною була екологічна тематика. Було проведено 7 занять за програмою ЦСПР «Екологія природи – екологія душі» за темами «Екологія водойми»; «Проблеми сміття: масштаб планети, міста, моєї свідомості»;  «Правила екологічної поведінки». Другою за значимістю була програма   «Господар своєї долі». Було проведено 4 тренінгових заняття  на командну взаємодію за темами «Дружба», «Взаємодія, згуртування, зняття емоційної напруги», «Профорієнтація, командна гра».

Методист ЦСПР Бондаренко Т.М.




Особливості короткострокового психологічного консультування

Однією із основних форм роботи психологів у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення є консультування. Як зазначають наукові джерела (Немов Р.С. «Основи психологічного консультування»), консультування – це «практика здійснення дієвої психологічної допомоги людям, що базується на переконаності в тому, що кожна фізично і психічно здорова людина в змозі справитись майже з усіма психологічними проблемами, які виникають в її житті».

Я підкреслила найголовнішу, на мій погляд, частину визначення, з якою погоджуються всі психологи, і яку нерідко використовують не-психологи, відмовляючись від допомоги спеціаліста. Це справді так, люди пострадянського суспільства звикли покладатися лише на себе, друзів, близьких, справлятися самотужки. Або не справлятися. Наша практика – тому підтвердження: хтось раз за разом «наступає на ті самі граблі»; хтось занурюється в психосоматику (хвороби, що мають психологічне підґрунтя); хтось шукає порятунку в алкоголі, розвагах чи, навпаки, в роботі. Варіантів втечі від реальності є багато.

Насправді консультування далеко не завжди є порадою чи рекомендацією, це швидше надання клієнту можливості бути почутим; можливості розширити уявлення про себе і свою життєву ситуацію, усвідомити власну відповідальність за те, що з ним відбувається. Під час консультування психолог допомагає людині визначитись: адже клієнт не завжди усвідомлює в чому саме полягає суть його проблеми. Психолог і клієнт разом розглядають способи її вирішення, аналізують наявні ресурси і можливості.

Існує декілька параметрів, на основі яких можна виділити різні види консультування. Найелементарніший варіант – поділ за тривалістю роботи: разова консультація, короткострокове консультування, тривале консультування.

Цимбалюк І.М. у книзі «Психологічне консультування та корекція» пропонує наступні цифри: 35% звернень припадають на консультації, які включають одну-дві зустрічі; 40% – на такі, що включають три-сім зустрічей, і лише в 10% випадків зустрічі тривають упродовж року.

Якщо проаналізувати, наприклад, мої власні дані за перше півріччя 2013 року, то із загального числа звернень по консультацію приблизно 59% припадають на консультації, які включають одну-дві зустрічі, 28% – на такі, що включають три-сім зустрічей, і 7% зустрічей тривають протягом півроку.

Як бачимо, значну частину випадків психологічної допомоги складає разове та короткострокове консультування. Така ситуація може бути спричинена фінансовими чинниками. Адже не кожен клієнт у змозі оплатити тривалу роботу консультанта (в Києві, наприклад, працює значна кількість комерційних психологів). Та практика показує, що навіть, за умов безкоштовності (як, приміром, у нас в Центрі), все-таки більшість клієнтів налаштована на короткочасну співпрацю з психологом.

Цимбалюк І.М. пояснює це «особливостями клієнтів, котрі не мають культуральних стереотипів, що спонукали б їх до тривалої регулярної роботи з психологом, спрямованої на глибоку перебудову їхнього внутрішнього світу».

У нашому випадку такі цифри пояснюються ще й тим, що клієнтами часто виступають пацієнти Київської обласної дитячої лікарні та їх батьки. Ця категорія може звернутися по разову консультацію в ЦСПР під час перебування на лікуванні, а потім, за необхідності, шукати психолога за місцем проживання. Однак є і такі клієнти, що після одужання приїжджають з Бучі, Обухова, Вишневого, Києва, Василькова і продовжують працювати з психологами ЦСПР.

Наші фахівці готові до проведення консультативної роботи в умовах лікарні у стислі строки за самостійним зверненням клієнтів та за запитом лікарів.

Разова консультація зазвичай проходить за наступною схемою:

1) Встановлення контакту, обговорення життєвої ситуації клієнта.

2) Визначення справжньої проблеми клієнта, його орієнтація в ній, спільне чітке формулювання проблеми.

3) Визначення мети клієнта, його можливостей в її досягненні, обговорення позитивних способів дій.

4) Вироблення альтернативних варіантів поведінки.

5) Узагальнення психологом результатів взаємодії з клієнтом, мотивування його до втілення прийнятого рішення у життя.

 Разова консультація проводиться у випадках, коли більш тривала робота з людиною з якихось причин виявляється недоцільною або неможливою. Також разова консультація проводиться у випадках, коли психолог інформує клієнта з тих чи інших питань, що належать до його компетенції (наприклад, знайомить батьків із віковими особливостями дітей, з особливостями впливу способу життя на протікання хвороби, консультує підлітків та юнаків (після відповідної діагностики) з питань, пов’язаних із самовизначенням, професійною орієнтацією). По-третє, разова консультація може мати місце тоді, коли клієнт звертається до психолога за підтримкою рішення, яке він збирається прийняти з приводу певної життєвої ситуації.

 Тетяна БОНДАРЕНКО, методист ЦСПР, психолог.




Балінтовська група як форма супервізії

6 червня 2013 р.  у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся методичний семінар для співробітників центру та психологів-практикантів за темою «Балінтовська група як форма супервізії».
Балінтовська група є надзвичайно корисним інструментом для роботи в усіх сферах, де  існує контакт в системі «людина – людина».
За даними Міжнародної організації охорони здоров’я, професія психолога, лікаря, психіатра, педагога, соціального працівника, психотерапевта та юриста є найбільш небезпечними з точки зору деструктивного впливу стресу на людей, що займаються цими професіями:

  • 36% психологів, у більш легкій або в важкій формі страждають на психосоматичні захворювання;
  • 50% психологів, “близько знайомі” з синдромом емоційного та професійного вигорання;
  • у 14% психологів, які працюють з важкими категоріями клієнтів/пацієнтів, їхня робота (без проходження реабілітаційних заходів самодопомоги – наприклад, проходження балінтовськіх груп) скорочує життя фахівця на 10 – 15 років.

 Для вирішення цих проблем  у 1950 р. була створена  така форма групової психодинамічної роботи, як балінт-групи. Балінт-групи – форма групової психологічної роботи , в ході якої її учасники (лікарі, психотерапевти, медичні психологи , соціальні працівники – 8-12 осіб) представляють ті випадки зі своєї практики, з якими виникли певні проблеми. Крім цього, сьогодні балінт-групи застосовуються як форма навчання студентів і метод підвищення кваліфікації. Такі групи названі іменем угорського психоаналітика Міхаеля Балінта, президента Британського психоаналітичного товариства.

Міхаель Балінт (Міхаель Маріус Бергсман, 1896-1970) народився в Будапешті в сім’ї лікаря.  У 1918 р., в рік закінчення медичного факультету Будапештського університету, він прочитав  «Три нариси з теорії сексуальності» і «Тотем и табу» Зигмунда Фройда та серйозно захопився психоаналізом. Незабаром він переїхав до Відня і почав відвідувати лекції Ш. Ференці (той став у 1919 р. першим у світі університетським професором з психоаналізу).

У 1924 р. Міхаель Балінт повернувся до Будапешту, де незабаром став членом Будапештського психоаналітичного товариства. В 1930-х рр. він почав проводити семінари з практикуючими лікарями, на яких вивчались психотерапевтичні можливості звичайної лікувальної практики. В 30-х рр. Балінт емігрував до Великобританії, де працював у  Північному Королівському госпіталі в Манчестері, а з 1945 р. –  в Тавістокському госпіталі в Лондоні. Саме там у 1950 р. він почав проводити свої психотерапевтичні групи  з лікарями.

Балінтовські групи не проводяться задля обговорення діагнозів, дискутування теоретичних концепцій чи вироблення рекомендацій з лікування. Група Балінта побудована скоріше на принципах емпатії, терпимості і підтримки. Працюючи разом (групою) над пошуком «загублених почуттів», над формуванням вміння оперувати почуттями – давати їм назву і знати, як з ним поводитись – група розвиває у спеціаліста навички відчувати пацієнта, внутрішньо бачити його, краще розуміти себе, адекватно надавати допомогу.
Балінтовська група, є найбільш ефективним і безболісним для психологів та людей «допомагаючих»  професій, способом, позбутись хвороботворних переживань і думок, індукованих клієнтами або пацієнтами в їх душу, думки і серце.

 Тетяна БОНДАРЕНКО, методист ЦСПР