Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

image_pdfimage_print

Семінар для соціальних працівників РЦСССДМ

Автор: Editor Опубліковано: Жовтень - 17 - 2013

OLYMPUS DIGITAL CAMERA10 жовтня 2013 року спеціалісти Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення привітно зустрічали колег з районного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді (РЦСССДМ). Примітно, що семінар для соціальних працівників, котрі працюють майже в кожному населеному пункті району, відбувся у Міжнародний день психічного здоров’я.
Кожен із Центрів має свою місію діяльності, але нас об’єднує спільне прагнення підтримати людей в їх непростих життєвих обставинах,  допомогти їм зберегти  психічне здоров’я  в складних ситуаціях.
На початку заходу директори Центрів  – Ангеліна Лахтадир та Оксана Мельниченко – розповіли про основні напрямки роботи своїх спеціалістів та певні особливості діяльності. Соціальний педагог Анна Фломбойм показала гостям пізнавальну презентацію: ознайомила гостей із історією створення клубу сімейного дозвілля «Релакс»,  виокремила задачі та цілі клубу, поділилася досвідом організації  клубної роботи.OLYMPUS DIGITAL CAMERA Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Балінтовські групи – традиційні методичні заходи в ЦСПР

Автор: Editor Опубліковано: Серпень - 15 - 2013

13 серпня спеціалісти Києво-Святошинського ЦСПР знову зібралися на засідання балінтовської групи, оскільки постійне професійне самовдосконалення – одна із характерних рис фахівців нашого Центру.

Робота балінтовської групи має на меті покращення навичок міжособистісних стосунків в колективі і розуміння їх меж; розвиток сприймання і розуміння комунікації клієнта, а також усвідомлення своїх «сліпих плям» у спілкуванні з клієнтами.

На групі щоразу відбувається обговорення різних аспектів і особливостей стосунків спеціаліста з клієнтом у рамках конкретного випадку, їх реакцій на змінні обставини в цій ситуації, що відрізняє балінтовські групи від традиційного клінічного аналізу, консиліуму чи супервізії.

Vkontakte Facebook Twitter


За 1 півріччя 2013 року спеціалістами Центру було надано соціально-психологічну допомогу  6735 особам.  З них:

  • Дітей  – 1751
  • Підлітків  – 2679
  • Дорослих – 2305

1 Для досягнення програмних цілей спеціалістами Центру застосовувалися різні форми роботи, а саме: індивідуальні консультації дітей, підлітків та дорослих; сімейне консультування; психодіагностика; психокорекційні індивідуальні та групові  заняття; інформаційні зустрічі; тренінги; семінари; проектна діяльність; клубна робота та масові заходи.

Порівнюючи статистичні дані І півріччя 2013 з відповідним періодом 2012 року, можна констатувати зростання загальної кількості консультацій  (310 проти 271). Причому істотно зросла кількість наданих консультацій дорослим (231 проти 188). Найбільш частими є запити щодо особистісних психологічних  проблем (88 зустрічей), ускладнення дитячо-батьківських стосунків (71 зустріч) та порушення в подружніх стосунках (23 зустрічі). Порівняно з минулим роком вдвічі збільшилась кількість звернень дорослих для вирішення особистісних психологічних проблем, що говорить про зростання довіри до спеціалістів Центру і збільшення готовності населення працювати з психологами.

2

Індивідуальна робота, порівняно з 2012 роком,  зменшилась у цифрах  по дитячій і підлітковій категоріях, проте за рахунок збільшення числа фактів роботи з дорослими майже вирівнялась у загальних показниках.

3

Якщо порівнювати дані по роботі в лікарні і на громаду, то кількість індивідуальної роботи з підлітками в лікарні і в громаді знаходиться на одному рівні (147 і 141 запит).  З дітьми робота в лікарні переважає (132 проти 112); з дорослими перевага за кількістю на боці клієнтів з громади (519 проти 167). Найбільш значимими для клієнтів Центру є психологічна підтримка, діагностика та корекція, збір та розповсюдження інформації.

4

Щодо цієї форми роботи, то спостерігається загальне зниження кількості групових робіт із усіма категоріями клієнтів: 435 групових робіт за 6 місяців 2013 р. проти 538 за аналогічний період 2012 р.

5

За кількістю учасників за звітний період зріс показник за категорією «діти» – 139 занять, у котрих взяли участь 879 осіб. Найпопулярніша програма «Я і моя дитина» (34 зустрічі, 165 дітей).

Протягом звітного періоду тривала активна робота спеціалістів ЦСПР у стаціонарних відділеннях Київської обласної дитячої лікарні (КОДЛ). Найбільш актуальні програми, за якими проходять заняття і тренінги в КОДЛ, – для дітей: «Не боюсь» 20 заходів, у котрих взяли участь 114 осіб; для підлітків: «Альтернатива» 28 (189); «Господар своєї долі» 27 (182);  «Екологія природи – екологія душі» 27 (207); для дорослих – інформаційні зустрічі.

6

 У рамках співпраці із загальноосвітніми навчальними закладами спеціалісти ЦСПР проводили роботу з учнями, що перебували в літніх пришкільних таборах. Усього відбулося 17 групових робіт, у яких взяли участь майже 200 дітей та підлітків.  Пріоритетною була екологічна тематика. Було проведено 7 занять за програмою ЦСПР «Екологія природи – екологія душі» за темами «Екологія водойми»; «Проблеми сміття: масштаб планети, міста, моєї свідомості»;  «Правила екологічної поведінки». Другою за значимістю була програма   «Господар своєї долі». Було проведено 4 тренінгових заняття  на командну взаємодію за темами «Дружба», «Взаємодія, згуртування, зняття емоційної напруги», «Профорієнтація, командна гра».

Методист ЦСПР Бондаренко Т.М.

Vkontakte Facebook Twitter


Однією із основних форм роботи психологів у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення є консультування. Як зазначають наукові джерела (Немов Р.С. «Основи психологічного консультування»), консультування – це «практика здійснення дієвої психологічної допомоги людям, що базується на переконаності в тому, що кожна фізично і психічно здорова людина в змозі справитись майже з усіма психологічними проблемами, які виникають в її житті».

Я підкреслила найголовнішу, на мій погляд, частину визначення, з якою погоджуються всі психологи, і яку нерідко використовують не-психологи, відмовляючись від допомоги спеціаліста. Це справді так, люди пострадянського суспільства звикли покладатися лише на себе, друзів, близьких, справлятися самотужки. Або не справлятися. Наша практика – тому підтвердження: хтось раз за разом «наступає на ті самі граблі»; хтось занурюється в психосоматику (хвороби, що мають психологічне підґрунтя); хтось шукає порятунку в алкоголі, розвагах чи, навпаки, в роботі. Варіантів втечі від реальності є багато.

Насправді консультування далеко не завжди є порадою чи рекомендацією, це швидше надання клієнту можливості бути почутим; можливості розширити уявлення про себе і свою життєву ситуацію, усвідомити власну відповідальність за те, що з ним відбувається. Під час консультування психолог допомагає людині визначитись: адже клієнт не завжди усвідомлює в чому саме полягає суть його проблеми. Психолог і клієнт разом розглядають способи її вирішення, аналізують наявні ресурси і можливості.

Існує декілька параметрів, на основі яких можна виділити різні види консультування. Найелементарніший варіант – поділ за тривалістю роботи: разова консультація, короткострокове консультування, тривале консультування.

Цимбалюк І.М. у книзі «Психологічне консультування та корекція» пропонує наступні цифри: 35% звернень припадають на консультації, які включають одну-дві зустрічі; 40% – на такі, що включають три-сім зустрічей, і лише в 10% випадків зустрічі тривають упродовж року.

Якщо проаналізувати, наприклад, мої власні дані за перше півріччя 2013 року, то із загального числа звернень по консультацію приблизно 59% припадають на консультації, які включають одну-дві зустрічі, 28% – на такі, що включають три-сім зустрічей, і 7% зустрічей тривають протягом півроку.

Як бачимо, значну частину випадків психологічної допомоги складає разове та короткострокове консультування. Така ситуація може бути спричинена фінансовими чинниками. Адже не кожен клієнт у змозі оплатити тривалу роботу консультанта (в Києві, наприклад, працює значна кількість комерційних психологів). Та практика показує, що навіть, за умов безкоштовності (як, приміром, у нас в Центрі), все-таки більшість клієнтів налаштована на короткочасну співпрацю з психологом.

Цимбалюк І.М. пояснює це «особливостями клієнтів, котрі не мають культуральних стереотипів, що спонукали б їх до тривалої регулярної роботи з психологом, спрямованої на глибоку перебудову їхнього внутрішнього світу».

У нашому випадку такі цифри пояснюються ще й тим, що клієнтами часто виступають пацієнти Київської обласної дитячої лікарні та їх батьки. Ця категорія може звернутися по разову консультацію в ЦСПР під час перебування на лікуванні, а потім, за необхідності, шукати психолога за місцем проживання. Однак є і такі клієнти, що після одужання приїжджають з Бучі, Обухова, Вишневого, Києва, Василькова і продовжують працювати з психологами ЦСПР.

Наші фахівці готові до проведення консультативної роботи в умовах лікарні у стислі строки за самостійним зверненням клієнтів та за запитом лікарів.

Разова консультація зазвичай проходить за наступною схемою:

1) Встановлення контакту, обговорення життєвої ситуації клієнта.

2) Визначення справжньої проблеми клієнта, його орієнтація в ній, спільне чітке формулювання проблеми.

3) Визначення мети клієнта, його можливостей в її досягненні, обговорення позитивних способів дій.

4) Вироблення альтернативних варіантів поведінки.

5) Узагальнення психологом результатів взаємодії з клієнтом, мотивування його до втілення прийнятого рішення у життя.

 Разова консультація проводиться у випадках, коли більш тривала робота з людиною з якихось причин виявляється недоцільною або неможливою. Також разова консультація проводиться у випадках, коли психолог інформує клієнта з тих чи інших питань, що належать до його компетенції (наприклад, знайомить батьків із віковими особливостями дітей, з особливостями впливу способу життя на протікання хвороби, консультує підлітків та юнаків (після відповідної діагностики) з питань, пов’язаних із самовизначенням, професійною орієнтацією). По-третє, разова консультація може мати місце тоді, коли клієнт звертається до психолога за підтримкою рішення, яке він збирається прийняти з приводу певної життєвої ситуації.

 Тетяна БОНДАРЕНКО, методист ЦСПР, психолог.

Vkontakte Facebook Twitter


Балінтовська група як форма супервізії

Автор: Editor Опубліковано: Червень - 10 - 2013

6 червня 2013 р.  у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся методичний семінар для співробітників центру та психологів-практикантів за темою «Балінтовська група як форма супервізії».
Балінтовська група є надзвичайно корисним інструментом для роботи в усіх сферах, де  існує контакт в системі «людина – людина».
За даними Міжнародної організації охорони здоров’я, професія психолога, лікаря, психіатра, педагога, соціального працівника, психотерапевта та юриста є найбільш небезпечними з точки зору деструктивного впливу стресу на людей, що займаються цими професіями:

  • 36% психологів, у більш легкій або в важкій формі страждають на психосоматичні захворювання;
  • 50% психологів, “близько знайомі” з синдромом емоційного та професійного вигорання;
  • у 14% психологів, які працюють з важкими категоріями клієнтів/пацієнтів, їхня робота (без проходження реабілітаційних заходів самодопомоги – наприклад, проходження балінтовськіх груп) скорочує життя фахівця на 10 – 15 років.

 Для вирішення цих проблем  у 1950 р. була створена  така форма групової психодинамічної роботи, як балінт-групи. Балінт-групи – форма групової психологічної роботи , в ході якої її учасники (лікарі, психотерапевти, медичні психологи , соціальні працівники – 8-12 осіб) представляють ті випадки зі своєї практики, з якими виникли певні проблеми. Крім цього, сьогодні балінт-групи застосовуються як форма навчання студентів і метод підвищення кваліфікації. Такі групи названі іменем угорського психоаналітика Міхаеля Балінта, президента Британського психоаналітичного товариства.

Міхаель Балінт (Міхаель Маріус Бергсман, 1896-1970) народився в Будапешті в сім’ї лікаря.  У 1918 р., в рік закінчення медичного факультету Будапештського університету, він прочитав  «Три нариси з теорії сексуальності» і «Тотем и табу» Зигмунда Фройда та серйозно захопився психоаналізом. Незабаром він переїхав до Відня і почав відвідувати лекції Ш. Ференці (той став у 1919 р. першим у світі університетським професором з психоаналізу).

У 1924 р. Міхаель Балінт повернувся до Будапешту, де незабаром став членом Будапештського психоаналітичного товариства. В 1930-х рр. він почав проводити семінари з практикуючими лікарями, на яких вивчались психотерапевтичні можливості звичайної лікувальної практики. В 30-х рр. Балінт емігрував до Великобританії, де працював у  Північному Королівському госпіталі в Манчестері, а з 1945 р. –  в Тавістокському госпіталі в Лондоні. Саме там у 1950 р. він почав проводити свої психотерапевтичні групи  з лікарями.

Балінтовські групи не проводяться задля обговорення діагнозів, дискутування теоретичних концепцій чи вироблення рекомендацій з лікування. Група Балінта побудована скоріше на принципах емпатії, терпимості і підтримки. Працюючи разом (групою) над пошуком «загублених почуттів», над формуванням вміння оперувати почуттями – давати їм назву і знати, як з ним поводитись – група розвиває у спеціаліста навички відчувати пацієнта, внутрішньо бачити його, краще розуміти себе, адекватно надавати допомогу.
Балінтовська група, є найбільш ефективним і безболісним для психологів та людей «допомагаючих»  професій, способом, позбутись хвороботворних переживань і думок, індукованих клієнтами або пацієнтами в їх душу, думки і серце.

 Тетяна БОНДАРЕНКО, методист ЦСПР

Vkontakte Facebook Twitter