Діти грають в….. шахи.

Діти грають.  Це норма. Дитячий вік завжди вважався порою, коли найголовнішою діяльністю виступає гра. Сюжетно-рольова, спортивна, інтелектуальна. Ми знали дворові і колективні ігри. Різноманітні. Колись. Давно.

Та останнім часом найчастіше говорять про комп’ютерні ігри і залежності. Здавалося б все інше уже не існує. Неправда.

Наші діти грають в шахи. Вже  три недільних дні в ЦСПР збираються юні (6-7 років) і «не дуже» (11-14 років) жителі м.Боярка.  Солідна термінологія, зосереджені погляди, інтелектуальне  напруження.

“Я не хочу, щоб це було разовим заходом”, – якось відреагувала на пропозицію знову провести  шаховий турнір  серед  школярів 1-11 класів, директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир. Вона зауважила:  “Має бути процес виховний, навчальний”. Директор поділилася своєю ідеєю з ініціатором шахового руху в нашому місті Олександром Фомічовим.  Було домовлено про проведення майстер-класів і міні-турнірів з гри в шахи.  Свою допомогу в реалізації цього проекту  запропонував Дмитро Войцех.  Та найбільшими прихильниками стали батьки  шахістів. Вони вже мріють про гурток.

Мрії мають властивість збуватися. Давайте їм цього побажаємо.

Бондаренко Т.М.




Правила групової роботи за програмою «Я і моя дитина»

Правило «Гарного настрою»

Заздалегідь налаштувати дитину на позитив (збираючись вдома, дорогою до Центру): «Ми йдемо на заняття. Пам’ятаєш, минулого разу тобі сподобалося… Там буде цікаво та весело».

Правило «20 хвилин»

Переступати поріг Центру не пізніше, ніж 9.40. Дитина потребує деякого часу для адаптації, емоційної підготовки до роботи в групі. Після 10.15 на заняття не заходимо.

Правило « Без іграшок»

Входити в кімнату для занять без іграшок. За 5 хвилин до заняття налаштувати дитину: «Скоро ми підемо вітатися з усіма, тому залишимо всі іграшки в ігровому залі. Після заняття ми з тобою обов’язково пограємо в цю гру…».

Правило «Горщика»

Зводити дитину в туалет перед початком заняття (обов’язково !) і після закінчення (за бажанням). Якщо під час заняття необхідна «туалет-пауза», то вона не повинна відволікати інших членів групи.

Правило «Співробітництва»

Педагог і батьки на занятті –  партнери. Необхідно розуміти, що у процесі роботи розмови на сторонні теми суттєво знижують ефективність співробітництва. Крім цього, модель поведінки мами під час заняття передається її дитині.

Правило «Кризи»

У випадку неадекватної поведінки дитини (вередування, істерики) варто вивести її із групової кімнати та заспокоїти. У групі це зробити набагато складніше.

Правило «Єдності»

Кожне заняття має свій початок і кінець. Якщо дитина втомилася –  середину заняття можна пропустити.

Присутність на ритуалах вітання й прощання – обов’язкова.

Правило «Давай поговоримо»

Дорогою до додому, а також вдома обговорюйте заняття з дитиною. Дізнайтеся, які в неї враження, що сподобалося, а що, можливо, не сподобалося. Виконуйте деякі заняття із дитиною вдома.

Рекомендації й побажання

Акцент – на процес, а не на результат.

Головне, щоб дитині сподобався процес заняття. Якщо дитина дійсно чимось зацікавлена –  результат не змусить себе чекати.

Не підганяйте!

Мами, у випадку, коли ваша дитина не справляється на занятті, –  не підганяйте її, а намагайтеся зацікавити.

Те, що дитина може – робить сама, що не може – робимо разом.

Завтра дитина буде робити те, що сьогодні вона робила з мамою. І саме тому, що це було з мамою. Зона справ разом – це золотий запас дитини, його потенціал на найближче майбутнє. Ось чому її назвали зоною найближчого розвитку. Дитина буде розвиватися швидше, почувати себе впевненіше, успішніше  (Ю. Гіппенрейтер).

Мова йде про поступовість. Те, що дитина може – робить сама, що не може – робимо разом.

Беріть свій килимок для масажу.

Дитині буде легше розслабитися на домашньому килимку.

Необхідно мати із собою вологі серветки, старий одяг або фартушок, щоб дитина не забруднилася й батьки почували себе спокійно: це суттєво впливає на результативність творчих занять.




Заняття на тему “Осінь” за програмою “Я та моя дитина”

4 жовтня 2012 року в Києво-Святошинському ЦСПР відбулося заплановане заняття за програмою «Я та моя дитина» з групою мам та дітей.

Темою заняття була «Осінь», дітки знайомилися з їжачком та з осінніми явищами природи. Найбільше дітям сподобалася творча частина заняття – ліплення їжачка, котре викликало чимало позитивних емоцій.

А для мам у ігровій кімнаті (поруч з дітьми, які грали) за запитом було проведене обговорення на тему «Спілкування з однолітками». Учасниці групи активно розвивали дану тему, озвучували свої думки та ділилися власними спостереженнями. Також було розглянуто декілька моделей реагування в складних ситуаціях гри дітей на площадці. Наприкінці заняття мами висловили бажання отримати більше інформації із цієї теми.




Про заняття в рамках програми «Я і моя дитина»

Структура і мета занять відповідає віковим особливостям дитини. Кожне заняття складається із 8-ми блоків:

  • Дидактичні ігри – ігри, що розвивають логіку, мислення, пам’ять: різнотематичні пазли,  лото-картинки, складання фігур і т.д.  Кожне нове заняття – нова гра (згідно тематиці).
  • Рухливі ігри під вірші, хороводи. Вчимося рухатися під вірші та музику, робити це в групі. Вірші чергуються кожні 5 занять, щоб діти мали змогу запам’ятовувати слова та рухи.
  • Пальчикові ігри. Основне завдання: розвиток координаційних рухів дрібних м’язів пальців і кисть рук дитини.  Педагог показує певний жест, пояснює назву, а діти повторюють жести,  мами допомагають дітям. Жестові ігри варіюються кожні 2-3 заняття.
  • Ігри на розвиток дрібної моторики малят. Основне завдання: розвиток координаційних рухів дрібних м’язів пальців і кисть рук дитини (збираємо монети в скарбнички, застібки, шнурування, прищіпки і так далі). Вони важливі не лише для виконання різних повсякденних дій, але і для стимуляції дитячого мозку, розвитку пам’яті, уваги, а також словарного запасу маляти.
  • Вправи на розвиток загальної моторики дітей – це комплекс вправ, котрі направлені на розвиток основних фізичних рухів,  який  проводиться в ігровій формі  (біг, ходьба, стрибки, лазіння, повзання, кидання). Смуга перешкод ускладнюється кожні 7-8 занять.
  • Ігри на руках і колінах. Основне завдання: створення емоційно-тактильної взаємодії батька і дитини, що сприяє зміцненню емоційних стосунків. В кінці ігор обов’язково проводиться невеликий ігровий масаж для зняття емоційної і тілесної напруги.
  • Релаксація (ігровий масаж або гойдання мамами своїх малят на руках). Масаж, вірші та рухи можуть чергуватися за бажанням дітей та їх мам.
  • Продуктивні види діяльності – малята вчаться ліпити, малювати, робити аплікації, прикрашати. На кожному занятті проводяться різні види діяльності.




Майстер-клас із плетіння фенічок у лікарні

27 вересня 2012 року відбувся цікавий майстер-клас з плетіння фенічок (браслетів дружби) з юними пацієнтами Київської обласної дитячої лікарні.  Напередодні, проводячи тренінгові заняття, психолог Оксана Слєпова звернула увагу на дівчинку – Тихомирову Аню, рука і нога котрої були  прикрашені гарними яскравими браслетами. Тож, дізнавшись про те, що дівчинка сама вміє робити такі гарненькі браслетики,  Оксана запропонувала їй провести майстер-клас з пацієнтами лікарні,  на що дівчинка  із задоволенням погодилася.

Зі слів Ані, плетіння завжди її заспокоює, це один із найприємніших способів, за допомогою яких вона справляється з роздратованістю, агресією, стресом. І хлопці-підлітки, і дівчата проявили неабиякий інтерес до навчання. Тренуватися плести браслети було дуже весело і надзвичайно  цікаво.  У всіх вийшли чудові прикраси.

Декілька слів про те, що таке фенічка.

 Фе́нічка або браслет дружби — браслет ручної роботи із бісеру, ниток, шнурівок, стрічок, шкіри чи замінника шкіри. Історія цих стрічок бере початок із традицій індіанців Центральної Америки. Згідно з ними, одержувач браслета повинен був носити його, допоки шнурки не зношувалися і браслет не спадав із руки природним шляхом. Ідея полягала в тому, що друг вкладає працю в те, аби виготовити браслет, а одержувач відплачує тим, що вшановує його роботу. Зняття браслета до його природного зношування означало, що дружба пішла на спад. За іншим варіантом традиції, одержувач має право на одне бажання. Після того, як браслет природно зношується, бажання здійснюється. 

У  новітній час популярність цих браслетів поширилася завдяки хіпі, серед яких фенічки циркулювали дуже широко, фактично практика обміну давала «юридичні» підстави для загального братерства хіпі. Їх також використовували замість каблучок: тоді браслети плели однаковими і дарували одне одному.  Сьогодні дарування браслета дружби має велике сентиментальне значення, оскільки показує другові, що він чи вона є особливим для того, хто дарує браслет. Існує багато різних варіантів виконання цих браслетів, що залежить від особистих смаків. Вони є популярними серед людей різної статі та віку.

(За матеріалами Вікіпедії.)