Про низку заходів до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи

«В житті кожної людини є місце для подвигу.»

Зала, яку приготували члени клубу «Затишок» до зустрічі з чорнобильцями, святково прикрашена українською символікою. Під керівництвом Антоніни Антонівни Мартинюк її колективом, заздалегідь, з великою любов’ю вишитий рушник до 25 річчя Чорнобильської катастрофи, тепер розстелено на столі. Червоні та чорні нитки – символ любові та журби, бо ж на ньому в чорних рамках портрети людей, в житті яких знайшлося місце для подвигу. Вони здійснили його з честю, заради інших, пожертвувавши своїм життям. «Немає більшої любові, як хто покладе душу свою за ближнього.» Усвідомлюючи це, серце переповнюється благоговінням і трепетом, повагою до тих людей, яких, на жаль, вже немає поруч з нами.

Американська громадська організація «Фокус» – це друзі п’яти Чорнобильських центрів, які вже понад 10 років діють в Україні. Нинішня делегація зі США переймається проблемами цих центрів. Зокрема ця група американців знає дуже багато про Чорнобиль. У себе на батьківщині вони поширюють інформацію про Україну, її сьогодення, не оминаючи, звичайно, і чорнобильської проблематики. Паралельно збирають добродійні кошти для підтримки згаданих центрів. Ентузіасти переважно люди небагаті, але розуміють, що це проблема не лише нашої держави, а й всього світу. Цього дня гості з-за океану поклали разом з працівниками ЦСПР на чолі з його керівником Ангеліною Миколаївною Лахтадир квіти до меморіалу чорнобильців-ліквідаторів. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.

– Я бачила сльози на їхніх очах, – ділиться зі мною Ангеліна Миколаївна, – подумати тільки, яку відстань вони здолали, скільки доклали зусиль у збиранні коштів, віддаючи цьому не лише свій вільний час. Так перейматися проблемою Чорнобиля можуть тільки подвижники. І це хороший приклад для інших. Адже всі ми маємо одну домівку, про яку повинні думати спільно. Бо це наша планета.

На сьогоднішній зустрічі були пошановані Наталія Іванівна Яковенко, Ігор Кузьмович Дежурний – люди, які були учасниками ліквідації. Ольга Петрівна Яхновська – вдова ліквідатора, яка поховала і чоловіка, і сина. Галина Петрівна Нечитайло, лікар, завданням якої на той час було відшукати жителів, які не хотіли після аварії на ЧАЕС залишати обжиті місця. Їм тоді надавалася посильна, в тому числі медична допомога при переїзді. Зібрання з великим інтересом вислухало і нелегкі спогади Івана Івановича Дерди – голови Києва-Святошинського фонду інвалідів-чорнобильців.

Сергій Васильович Мирний, письменник, еколог, сценарист, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС в перші місяці аварії був командиром взводу радіаційної розвідки в епіцентрі катастрофи, одержав подяку командувача Київського військового округу за мужність і героїзм. Знаний у світі експерт з Чорнобиля та комплексного подолання радіаційних та техногенних аварій, Сергій Мирний належить до тих дуже не багатьох людей, які мають і моральне право, і вміють не без жартів розмірковувати над чорнобильською темою. На зустрічі він презентував свою нову книгу «Чорнобильська комедія», яка містить велику обойму жартівливих сцен, котрі письменник-чорнобилець зумів зафіксувати у нелегкі будні після аварії на ЧАЕС.

У Центрі відкрили виставку «Дзвони Чорнобиля», яку підготувала громадська організація «Благодійний фонд дітей-інвалідів «Ковчег», котрий очолює Корінь Варвара Володимирівна.

Також оформлено окремий розділ з роботами Києво-Святошинської громадської організації «Дзвони Чорнобиля» – керівником якої є Діана Кузнєцова. А ще експонуються витвори членів різних молодіжних гуртків, студій при міському Будинку культури, клубу «Затишок». Ніна Михайлівна Знова подарувала Центру свою другу картину на чорнобильську тематику під назвою «Квітучий сад», – яка утверджує надію на світле майбутнє.

– Клубу «Затишок», – підкреслила Ангеліна Миколаївна, – наша особлива подяка за подарований вишитий рушник та смачні вареники, якими члени цього творчого об’єднання пригощали всіх учасників заходу. А Любові Рачинській та її співучому колективу «Горлиця» – за пісню «Два кольори». Адже минають роки, в турботах і випробуваннях, а все у нашому житті переважає потяг до гармонії і всього світлого.

Наше покоління розуміє, що не земна куля належить нам, а ми належимо їй. Ми розуміємо: наше майбутнє – у наших руках і, Чорнобильська трагедія не повинна ніколи повторитися.

Валентина СІРОДАН, Боярка-інформ




Зворушливе жіноче свято

4 березня на базі Києво-Святошинського ЦСПР відбулося зворушливе, душевне, затишне свято до Дня 8 березня, котре організував жіночий клуб «Затишок» на чолі з Мартинюк Антоніною Антонівною. Серед почесних гостей були Боярський міський голова – Тарас Григорович Добрівський, депутат міської ради – Арчаков Андрій Миколайович, голова Боярської ради ветеранів – Грецький Борис Артемович, спеціалісти Центру, працівники Київської обласної дитячої лікарні та просто друзі.

З привітальним словом на початку концерту до всіх запрошених звернулася директор Центру Лахтадир Ангеліна Миколаївна, яка привітала усіх зі святом весни, добра і краси. Тарас Добрівський та Андрій Арчаков привітали жінок зі святом, побажали здоров’я, щастя та сказали ще багато теплих, ніжних, приємних слів на адресу жіночок , подарували їм квіти та солодощі.

Чвертка Клавдія Іванівна була, як завжди, неперевершеною, запальною, справжньою професійною ведучою свята. Вона приділила увагу кожній учасниці клубу «Затишок», розказала про долю кожної жінки, її життєвий та творчий шлях. З давалося, що Клавдія Іванівна вела діалог з кожним глядачем святкової зали.

Дуже вдалим вийшов образ Матері, який втілила Антоніна Мартинюк, котра подарувала «хліб – сіль» господарці Центру – Ангеліні Лахтадир. Художній та духовний «моторчик» колективу Ткаченко Валентина Григорівна дуже душевно прочитала вірш про трьох матерів. Шимко Ольга Михайлівна в парі з Антоніною Антонівною виконали нестаріючі, ніжні та лагідні «Чорнобривці». Після них Клавдія Чвертка та Антоніна Мартинюк виконали пісню для матерів, бабусь, прабабусь та дітей війни «Сивина».

Неочікуваним і приємним був перехід з ліричних пісень на веселі, кумедні частівки про старість, у яких Клавдія Іванівна згадала і маленькі пенсії, і інші соціальні проблеми . А згодом прозвучала пісенька про «бабушек – старушек» та ще раз довела усім глядачам, що артистки наші ніби й поважні, а насправді – молоді, веселі, енергійні дівчата. Ну, як максимум – чарівні жіночки, які люблять дарувати радість іншим.

Шимко Ольга Михайлівна та Ліщинська Людмила Сергіївна виконали кілька душевних пісень, від яких присутнім перехопило подих.

Свято виявилося настільки задушевним, невимушеним що навіть гості з глядацької зали просилися щось заспівати або розказати. Так, Сидоревич Олександра Федорівна, яка працює у кардіологічному відділенні лікарні, заспівала дуже позитивну пісеньку про стосунки між невісткою та свекрухою, а Знова Ніна Михайлівна прочитала кумедну гумореску.

Були в цей вечір і спогади про молодість та кохання. Ми з радістю прослухали улюблену всіма «Черемшину». Закінчився вечір теплими словами та доброю піснею «Посмішка», котра закликає посміхатися та радіти життю, щоб ніколи не покидав нас хороший настрій. Дякуємо спонсорам – Берестовській Любові та Чигрову Олександру, які надали солодощі до святкового столу. Як завжди, свято «Затишку» вдалося. Зі святом Весни, наші любі жінки!

Оксана СЛЄПОВА




У січні-лютому у ЦСПР відбулася низка занять з печворку.

Почалося все з майстер-класу, який для жінок із клубу «Затишок» провела голова Благодійного фонду дітей-інвалідів «Ковчег» Корінь Варвара Володимирівна. Виявилося, що навчатися цьому мистецтву не так легко, як могло здатися на перший погляд. Жіночкам довелося зосередити всю свою увагу, докласти багато зусиль та активізувати всі свої вміння, щоб заняття принесло перші результати. Все вдалося значною мірою завдяки Варварі Володимирівні – професіоналу своєї справи. Роботи майстрині були неодноразово представлені на виставках у Києві та інших містах області, про неї знають у США та Канаді. Маючи доньку-інваліда, якій завжди необхідна увага, Варвара Володимирівна знаходить сили і час, щоб допомогати іншим. Ніколи не втрачає почуття гумору і надії на краще. Вона зразу сподобалась жінкам із «Затишку» і швидко стала для них подругою. Жіноцтво одностайно прийняло рішення продовжити заняття. Тож заняття тепер регулярно проходять у центрі. Зазвичай це відбувається у неділю. Ми запрошуємо долучитися всіх бажаючих, з питань участі у заняттях дзвоніть (04598) 35-450. Докладніше про печверк:

Печворк, или петчворк (англ. patch – клаптик + work – работа) – це вироби, здійснені у техніці клаптевого шиття. Квілт (англ. quilt – клаптикова мозаїка) – це ковдра, яка складається з кількох шарів, верхній з яких виконаний у техніці “печворк”. Термін “квілтінг” більш загальний і означає “клаптикове рукоділля”. Історія техніки печворк нараховує близько 3000 тисяч років, з’явилася вона майже одночасно в Європі, в Азії, Африці й Америці. Печворк був добре відомий і нашим прапрабабусям. Така техніка не лише давала змогу з користю переробляти старий одяг, але й рятувала у скрутні часи. З маленьких обрізків тканини та ношених речей шили ковдри, килимки та новий одяг. Сьогодні стара техніка значною мірою втратила своє первісне призначення — практичність і ощадливість, у наші часи більше цінується естетичний аспект. Печворк широко застосовується для виготовлення ковдр, покривал, штор, рушників, скатертин, серветок, сумок, іграшок та навіть картин. Сучасна мода також дедалі частіше звертається по натхнення до народних промислів, і виконані в техніці печворк вбрання й аксесуари нерідко з’являються на показах найвідоміших дизайнерів.




Янголятка у подарунок дітям-сиротам

Янголи-1У рамках благодійної акції «Подаруймо дітям свято» у ЦСПР було проведено роботу по виготовленню подарунків для дітей-сиріт до Дня Святого Миколая. На запрошення Центру майстер-клас для жіночого клубу «Затишок» провела Лавренюк Алла Вікторівна – співробітник Києво-Святошинського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, керівник гуртка декоративно-прикладного мистецтва. Жінки вчилися виготовляти із макаронних виробів маленьких янголяток для подарунку дітям-сиротам. Робота ця дуже непроста і копітка. Майстриням знадобилося терпіння, уважність і навіть вміння дотримуватися техніки безпеки по роботі з «пістолетом» із гарячим клєм. Але всі успішно справилися із цими завданнями. Прекрасні зворушливі подаруночки – золотаві янголятка – будуть покладені до подарункових наборів для дітей, що обділені долею і позбавлені батьківської любові та турботи.




До Дня ліквідатора – традиційні “Чорнобильські чаювання”

Чорнобильські-чаюваннягрудня 2010 р. в рамках традиційних «Чорнобильських чаювань» відбулася зустріч із жінками-ліквідаторами аварії на ЧАЕС. Запрошені були Яковенко Наталія Іванівна, Нечитайло Галина Петрівна, Козленко Лариса Леонтіївна. Їх щиро привітала із  близьким святом директор центру Ангеліна Лахтадир. А жіночий клуб «Затишок» подарував приємні хвилини відпочинку і психологічної реабілітації, зачарувавши всіх присутніх душевними піснями. Клавдія Чвертка, давній друг Центру, організувала прекрасну концертну програму. Поетеса Любов Осіпенко читала вірші, гуморески. Приємно було спостерігати усмішку на устах наших жіночок,  веселий сміх, чудовий настрій. Заступник директора ЦСПР Ганна Яценко у своєму виступі відзначила, що ми повинні вчитися у цих активних, працьовитих, життєрадісних жінок так впевнено іти по життю, вміти досягати своєї мети і завжди бути оптимістами.