12 червня 2014 року у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення в рамках співпраці з пришкільними таборами відбувся тренінг на командоутворення. Подібні тренінги не лише цікаві для малечі, але й дуже корисні, оскільки мають на меті об’єднання та згуртування колективу, набуття практичних навичок злагодженої взаємодії та вироблення спільної стратегії всіма учасниками.
Трохи опишемо, як усе відбувалося. Діти розподілилися на дві команди і це одразу заклало основи змагальності та здорової конкуренції, додало драйву у все, що потім відбувалося. Команди обрали капітанів, придумали назву та девіз. І ось, будь ласка, – маємо готові до змагань веселі та завзяті команди «Козачий народ» та «Гарячі перці». Заняття проводили тренери-волонтери Світлана Камінська (ГО «Центр розвитку громад») та Юлія Апостолова (Боярський туристичний клуб «Іскра»).
Опишемо декілька вправ, котрі з честю виконали всі учасники.
Вправа «Лабіринт». Усі учасники команд по черзі мали пройти із зав’язаними очима намальований на асфальті лабіринт. У той час, коли один з учасників виконує завдання, всі інші, розмістившись по периметру, підказують напрям руху. При чому мають право сказати лише одне слово: «ліворуч», «праворуч», «прямо», «стоп». Якщо учасник, що йде лабіринтом, наступає на лінію або хтось каже більше одного слова, – команді нараховується штраф. Це завдання команди виконували із жвавою цікавістю та великим задоволенням, хоча воно й дуже непросте: потрібно було всією командою виробити певну стратегію, всім бути уважними та зібраними. А ось той, хто проходив лабіринт, мав довіряти команді, прислухатися та чітко виконувати дії.
Вправа «Паровоз». Учасники кожної з команд вишиковуються в колону по одному та кладуть руки тим, хто спереду, на плечі. Всім учасникам команди, враховуючи капітана, що очолює колону, зав’язують очі. І лише останній учасник може все бачити і керує командою, передаючи напрям руху шляхом натискання на плечі: ліворуч/праворуч – потискання відповідного плеча; прискорення руху – одночасне потискання обох плечей; смикання назад – зупинка.