Читати далі »

25 квітня 2014 року директор Києво-Святошинського ЦСПР Ангеліна Лахтадир взяла участь в урочистостях, присвячених 28-м роковинам Чорнобильської катастрофи.  У Боярці мітинг-реквієм та покладання квітів відбулися біля пам’ятного знаку «Героям Чорнобиля». Панахиду за загиблими відслужив клірик Свято-Михайлівського храму, ієромонах Флавіан.  «Пожежники, які першими взяли на себе удар розбурханої атомної стихії, – зазначив секретар Боярської міської ради Ярослав Яник, – віддали своє життя за всіх нас. І про це слід пам’ятати наступним поколінням». Від імені чорнобильців перед присутніми виступив голова Боярської міської організації «Союз Чорнобиль Україна» Юрій Івченко.
Урочистості також відбулися і у Боярському будинку культури, та у Навчально-оздоровчому комплексі Київського військового ліцею ім. І.Богуна.
Потому Ангеліна Миколаївна взяла участь у вшануванні подвигу учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у районному будинку культури, що в Новосілках.  Ліквідатори та інші категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи озвучили низку проблем у медичній, соціальній, житловій сферах. На численні питання відповіла перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації Ганна Старикова.  «Зараз до облдержадміністрації, – зазначила Ганна Віталіївна, – надходить багато звернень, адже більшість програм забезпечення у нас діють тільки на папері. Та навіть і ті, що є, почасти – чисте безглуздя. Особливо в «чорнобильському» законодавстві. Скажімо, коли людина отримує по нарахуваннях 2, 5, 6 грн., а на дорогу – щоб поїхати і їх отримати – витрачає в 10 разів більше… Тому я звертаюся до кожного присутнього в залі по допомогу в ініціюванні змін у  законодавстві».

За матеріалами сайту К.-Святошинської РДА

24 квітня 2014 року директор Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення Ангеліна Лахтадир та соціальний працівник Тетяна Чіркова взяли участь у  круглому столі «Подолання наслідків Чорнобильської аварії: наука і політика», що відбувся у Національному інституті стратегічних досліджень (м.Київ) в рамках заходів до 28-х роковин Чорнобильської катастрофи.
З доповіддю «Проблеми чорнобильського законодавства» виступив Насвіт О.І., головний спеціаліст відділу екологічної та техногенної безпеки НІСД.  Пан Олег проаналізував низку проблем чорнобильського законодавства, зокрема,  необґрунтованість багатьох положень,  невідповідність категорій реальному стану забруднення, несумірність законів з економічною спроможністю держави.
Директор НДІ радіаційного захисту АТНУ Ліхтарьов І.А. у своєму виступі відповідав на питання «Коли закінчиться Чорнобильська аварія?». На думку вченого, аварія триватиме,  доки в державі не буде подоланий   синдром жертви.
Директор УНДІ сільгоспрадіологогії Національного університету біоресурсів і природокористування Кашпаров В.О. розповів про «Чорнобильські території на шляху повернення до нормального життя».
Завідувач відділу екологічного моделювання Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ Желєзняк М.Й. торкнувся «Моделювання стратегій зниження ризиків виносу радіонуклідів річками з зон відчуження в населені регіони після аварій на ЧАЕС і АЕС Фукусіма Даїчі».
Керівник апарату НКРЗУ Багай В.В. у своєму виступі «Наукове забезпечення та інформаційна підтримка діяльності з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» наголосив на тому, що в жодному міністерстві не зареєстровано жодного інформаційного ресурсу з питань радіаційного захисту, відсутнє бачення майбутнього зони відчуження та забруднених територій.
І «Щодо створення Чорнобильського біосферного заповідника» доповів начальник відділу з питань управління об’єктами зони відчуження та забезпечення її бар’єрної функції, ДАУ з управління зоною відчуження Золотоверх В.М.

Чорнобильська катастрофа все більше відходить у давнину. Сьогодення пропонує гострі проблеми, вирішення котрих   хвилює громади територій, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особливо болючими є проблеми, пов’язані з охороною навколишнього середовища. Центри соціально-психологічної реабілітації населення від часу їх створення працюють на запит громади, тож екологічний напрямок діяльності – один із пріоритетних у діяльності спеціалістів Києво-Святошинського ЦСПР. І якщо щороку заходи, приурочені до роковин Чорнобильської трагедії, традиційно починалися десь за місяць до 26 квітня, то цього року усі свої екологічні ініціативи спеціалісти ЦСПР спільно з членами ГО «Центр розвитку громад» запланували в рамках масштабної акції «Екологічна весна-2014». Особливо приємно, що цього року екологічна діяльність ЦСПР стала логічним продовженням проекту “Еко-марафон”, що мав місце у 2013 році. Підведемо деякі підсумки.
У березні-квітні спеціалістами ЦСПР було проведено низку заходів для  громади міста: презентація та демонстрація виставки «Планета – наш дім»; екологічні заняття та вистави екотеатру та для учнів 1-4 класів;  презентація та перші кроки проекту «Утилізація батарейок».  Читати далі »

9 грудня 2013 року директор Києво-Святошинського ЦСПР Ангеліна Лахтадир взяла участь у Міжнародному науково-практичному семінарі «Психологічні аспекти подолання наслідків великомасштабних аварій і катастроф.

Досвід Чорнобиля і Фукусіми», що відбувся у Національному інституті стратегічних досліджень (м.Київ). Для вивчення досвіду України, Білорусі, Росії та Японії у подоланні психологічних наслідків великомасштабних аварій і катастроф, якими й були Чорнобиль і Фукусіма, у семінарі взяли участь представники профільних комітетів Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади, науковці Національної академії наук України, Національної академії педагогічних наук та галузевих інститутів, фахівці Центрів соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, Київської та Житомирської обласних рад та державних адміністрацій, експерти з Росії та Білорусі, науковці з Університету Фукусіми та психологи ДСНС України.

Під час семінару були розглянуті результати досліджень стану психічного здоров’я населення Чорнобильських територій і Префектури Фукусіми, соціально-психологічні наслідки переживання радіаційного ризику у населення, ефективні контрзаходи зменшення рівня стресу, формування позитивної життєвої стратегії та культури безпеки життєдіяльності населення тощо. Учасники семінару окреслили перспективи подальшого розвитку співробітництва між психологами України, Російської Федерації, Білорусі та Японії з питань подолання наслідків великомасштабних аварій і катастроф.