Відповіді на запитання про зміни у законодавстві, отримані у ході проведення інформаційної Інтернет – конференції, приуроченої 24-й річниці Чорнобильської катастрофи Читати далі »
2.1. Про зміни до Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (2010)
1. Про основні стратегічні напрямки ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (2010)
Відповіді на запитання про основні стратегічні напрямки ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримані у ході проведення інформаційної Інтернет – конференції, приуроченої 24-й річниці Чорнобильської катастрофи Читати далі »
АЕС на згадку археологам
Проблема 30-ти кілометрової зони відчуження та Чорнобильської АЕС вже вийшла за межі екології й енергетики. Тепер це вже скоріше проблема істориків та культурологів.
Атомоград чи Сталінград?
Збагнути, чим був і є Чорнобиль неможливо навіть 22 року потому.
«Чорнобиль – як проблема і катастрофа – це багато в чому комунікативна катастрофа, – зазначає Сергій Мирний – хімік, який влітку 1986 року був командиром 22 взводу радіаційної розвідки, нині відомий фахівець з Чорнобильської катастрофи та її наслідків . – Вона почалася як така. Адже спочатку там не було комунікації, передачі адекватної інформації між розробниками і експлуататорами. В результаті сталося те, що сталося. Ця ж комунікативна проблема між фахівцями різних галузей залишається і зараз. Чорнобиль – як багатогранник. Кожен дивиться на свою грань. Ядерний фізик не розуміє історика, без якого, як я переконався на власному досвіді, зробити нічого не можна. Адже історики працюють з пам’яттю, з сенсом того, що було. Шкода, що немає комунікативних форм такого спілкування. Освітлення всіх чорнобильських подій завжди залишає відчуття недоказаного. Ядро проблеми вислизає. А все тому, що немає комунікативного діалогу фахівців різних галузей».
ТРАВМЫ ЧЕРНОБЫЛЯ. ПОМНЯ О ТРАГЕДИИ, НУЖНО НЕ ЗАБЫВАТЬ И О ТОМ, ЧТО ОНА СДЕЛАЛА НАС БОЛЕЕ МУДРЫМИ И СИЛЬНЫМИ. Сергей Мирный
Светлана Алексиевич, проинтервьюировавшая несколько сотен чернобыльцев, в своей документальной книге «Чернобыльская молитва» пишет: «Не раз я слышала от своих собеседников одинаковые признания: «таких слов не подберу, чтобы передать то, что видела и пережила», «ни в одной книжке об этом не читал и в кино не видел», «никто раньше мне ничего подобного не рассказывал». Все впервые обозначается, произносится вслух. Случилось нечто, для чего мы еще не имеем ни системы представлений, ни аналогов, ни опыта, к чему не приспособлено ни наше зрение, ни наше ухо, даже наш словарь не годится». Между тем неизвестная нам информация о личном опыте чернобыльцев ослабляет или рвет их связи с обществом, отчуждает иногда даже от своего ближайшего окружения.
ТРАВМЫ ЧЕРНОБЫЛЯ. ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ И СОЦИАЛЬНЫЕ ПОСЛЕДСТВИЯ АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС ЗНАЧИТЕЛЬНО ПРЕВОСХОДЯТ ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА ФИЗИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ ЛЮДЕЙ Сергей Мирный
Хотя со дня термохимического взрыва 4-го энергоблока Чернобыльской АЭС, 26 апреля 1986 года, минуло уже почти четверть века, его тень продолжает мрачно нависать над нами. В Белоруссии, России и Украине — трех наиболее затронутых этой техногенной аварией странах — число чернобыльцев, то есть граждан, официально признанных пострадавшими вследствие Чернобыльской катастрофы и имеющих право на различные льготы и компенсации, составляет около шести миллионов человек. Среди них — и непосредственные участники ликвидации последствий аварии в зоне повышенной радиации вокруг АЭС (их более полумиллиона), и эвакуированные жители загрязненных территорий, и их дети.