Читати далі »

25 квітня 2014 року директор Києво-Святошинського ЦСПР Ангеліна Лахтадир взяла участь в урочистостях, присвячених 28-м роковинам Чорнобильської катастрофи.  У Боярці мітинг-реквієм та покладання квітів відбулися біля пам’ятного знаку «Героям Чорнобиля». Панахиду за загиблими відслужив клірик Свято-Михайлівського храму, ієромонах Флавіан.  «Пожежники, які першими взяли на себе удар розбурханої атомної стихії, – зазначив секретар Боярської міської ради Ярослав Яник, – віддали своє життя за всіх нас. І про це слід пам’ятати наступним поколінням». Від імені чорнобильців перед присутніми виступив голова Боярської міської організації «Союз Чорнобиль Україна» Юрій Івченко.
Урочистості також відбулися і у Боярському будинку культури, та у Навчально-оздоровчому комплексі Київського військового ліцею ім. І.Богуна.
Потому Ангеліна Миколаївна взяла участь у вшануванні подвигу учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у районному будинку культури, що в Новосілках.  Ліквідатори та інші категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи озвучили низку проблем у медичній, соціальній, житловій сферах. На численні питання відповіла перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації Ганна Старикова.  «Зараз до облдержадміністрації, – зазначила Ганна Віталіївна, – надходить багато звернень, адже більшість програм забезпечення у нас діють тільки на папері. Та навіть і ті, що є, почасти – чисте безглуздя. Особливо в «чорнобильському» законодавстві. Скажімо, коли людина отримує по нарахуваннях 2, 5, 6 грн., а на дорогу – щоб поїхати і їх отримати – витрачає в 10 разів більше… Тому я звертаюся до кожного присутнього в залі по допомогу в ініціюванні змін у  законодавстві».

За матеріалами сайту К.-Святошинської РДА

24 квітня 2014 року директор Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення Ангеліна Лахтадир та соціальний працівник Тетяна Чіркова взяли участь у  круглому столі «Подолання наслідків Чорнобильської аварії: наука і політика», що відбувся у Національному інституті стратегічних досліджень (м.Київ) в рамках заходів до 28-х роковин Чорнобильської катастрофи.
З доповіддю «Проблеми чорнобильського законодавства» виступив Насвіт О.І., головний спеціаліст відділу екологічної та техногенної безпеки НІСД.  Пан Олег проаналізував низку проблем чорнобильського законодавства, зокрема,  необґрунтованість багатьох положень,  невідповідність категорій реальному стану забруднення, несумірність законів з економічною спроможністю держави.
Директор НДІ радіаційного захисту АТНУ Ліхтарьов І.А. у своєму виступі відповідав на питання «Коли закінчиться Чорнобильська аварія?». На думку вченого, аварія триватиме,  доки в державі не буде подоланий   синдром жертви.
Директор УНДІ сільгоспрадіологогії Національного університету біоресурсів і природокористування Кашпаров В.О. розповів про «Чорнобильські території на шляху повернення до нормального життя».
Завідувач відділу екологічного моделювання Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ Желєзняк М.Й. торкнувся «Моделювання стратегій зниження ризиків виносу радіонуклідів річками з зон відчуження в населені регіони після аварій на ЧАЕС і АЕС Фукусіма Даїчі».
Керівник апарату НКРЗУ Багай В.В. у своєму виступі «Наукове забезпечення та інформаційна підтримка діяльності з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи» наголосив на тому, що в жодному міністерстві не зареєстровано жодного інформаційного ресурсу з питань радіаційного захисту, відсутнє бачення майбутнього зони відчуження та забруднених територій.
І «Щодо створення Чорнобильського біосферного заповідника» доповів начальник відділу з питань управління об’єктами зони відчуження та забезпечення її бар’єрної функції, ДАУ з управління зоною відчуження Золотоверх В.М.

З доповіді на Гуманітарному Форумі “Відродження, оновлення і розвиток людини” Оксани ГАРНЕЦЬ, кандидата психологічних наук.   Вивченням психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи займалася з 1988р. як експерт та керівник окремих програм ЮНЕСКО, Чорнобильської програми ООН та Чорнобильської програми відродження і розвитку ПРООН  

Психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи, на жаль, не зникають, а тільки розвиваються. Динаміка цих наслідків свідчить про те, що вони, по-перше, змінюються і поглиблюються, вживлюються в кожну індивідуальну психологію, а по-друге, що особливо важливо, – передаються із покоління в покоління. Сьогодні підростає третє покоління постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це діти    тих, хто є дітьми постраждалих. І проблема в тому, що ці діти несуть на собі весь тягар психологічних наслідків, що  мали їх батьки.
Психологічні наслідки Чорнобиля дуже складні, оскільки вкрай непрості   ті феномени, які до них призвели. Це не тільки побоювання конкретних радіоактивних впливів, це сильний стрес, що виник після переселення людей. Статистика свідчить, що так званий синдром жертви, тобто комплекс психологічних наслідків, які мають люди після катастрофи, більш притаманний переселенцям, аніж тим, хто залишився жити у дуже ризикованих умовах.  Розрив соціальних зв’язків, зміна соціального статусу та умов проживання призвела до того, що люди опинилися у певній безпомічності, у нерозумінні того, як рухатися далі. Чорнобильська катастрофа дуже непроста. Ми говоримо про неї не як про аварію, а саме як про катастрофу, тому що той спектр наслідків, які ми маємо, фактично зачіпає всі сфери людського життя. Третє покоління постраждалих, на жаль,  виявляє певні риси песимізму та соціальної пасивності.  Ці молоді люди, які мали б з надією дивитися у майбутнє, насправді з великими труднощами вибудовують свою долю. Вони дуже важко  долають притаманні їм чорнобильські стигми, які у них виникли значною мірою через вплив старшого покоління.
Завдяки міжнародним організаціям, насамперед ЮНЕСКО, була створена ефективна комплексна модель надання соціально-психологічної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це 5 центрів соціально-психологічної реабілітації населення, котрі надають    індивідуальну та групову психологічну допомогу, а також соціальну допомогу, що передбачає розбудову соціальної структури суспільства.
Після того, як певні моделі відпрацьовано, суспільство має визначити, як можна впровадити їх таким чином, щоб дати  молодим людям, що вважають себе постраждалими (і є ними), сподівання на  розбудову  нормального індивідуального і суспільного життя.
Третина постраждалих, що проживають на   забруднених територіях, –  це діти і підлітки. І це саме той контингент, котрий потребує найбільшої уваги. Центри реабілітації населення активно і плідно з працюють з дітьми, підлітками та молоддю. Більше того, ця система почала розширятися: у невеличких селах створюються осередки, що допомагають постраждалим вийти з кризового стану. Це перші кроки, які потрібно підтримувати і надалі, оскільки найбільший ризик в аспекті психологічного здоров’я  української нації  – це втратити третє постчорнобильське покоління. Якщо ми  не допоможемо молодим людям стати активними, самим планувати життєві перспективи і будувати своє життя, нам годі сподіватися на державу, яка буде процвітати.

Чорнобильська катастрофа все більше відходить у давнину. Сьогодення пропонує гострі проблеми, вирішення котрих   хвилює громади територій, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особливо болючими є проблеми, пов’язані з охороною навколишнього середовища. Центри соціально-психологічної реабілітації населення від часу їх створення працюють на запит громади, тож екологічний напрямок діяльності – один із пріоритетних у діяльності спеціалістів Києво-Святошинського ЦСПР. І якщо щороку заходи, приурочені до роковин Чорнобильської трагедії, традиційно починалися десь за місяць до 26 квітня, то цього року усі свої екологічні ініціативи спеціалісти ЦСПР спільно з членами ГО «Центр розвитку громад» запланували в рамках масштабної акції «Екологічна весна-2014». Особливо приємно, що цього року екологічна діяльність ЦСПР стала логічним продовженням проекту “Еко-марафон”, що мав місце у 2013 році. Підведемо деякі підсумки.
У березні-квітні спеціалістами ЦСПР було проведено низку заходів для  громади міста: презентація та демонстрація виставки «Планета – наш дім»; екологічні заняття та вистави екотеатру та для учнів 1-4 класів;  презентація та перші кроки проекту «Утилізація батарейок».  Читати далі »