ГО «Центр розвитку громад»взяла активну участь у проекті «Школа громадської участі»

gromada-activ-projectЗакінчився Перший етап проекту «Школа громадської участі», який реалізовувався Інститутом соціокультурного менеджменту (м. Кіровоград) за фінансової підтримки Фонда Чарльза Стюарта Мотта.

Представники громадських організацій та благодійних фондів з усіх куточків України знайомились з історіями діяльності НДО України в соціокультурній сфері, вивчали роль центрів місцевої активності в розвитку громад; основні правила фандрайзингу та мотиви благодійництва; роль соціальної анімації у розвитку культури та громад тощо. З учасниками школи проводили навчання провідні спеціалісти: Руслан Краплич (Фундація імені князів-благодійників Острозьких (Україна), Василь Полуйко (президент Західно-українського ресурсного центру, м. Львів), Марія Петренко (Асоціація «Служіння», Росія), Збігнев Мерунські, Олена Хоткевич (Центри активності локальної, Польща), Лев Абрамов (президент ІСКМ, м. Кіровоград) та інші.

Але не тільки навчались учасники проекту. В перервах між сесіями вони на практиці застосовували свої знання: працювали з громадами, допомагали їм у реалізації соціальних проектів, об’єднували ініціативні групи задля вирішення певних соціальних питань, були ініціаторами багатьох цікавих ідей та проектів, яким дали життя у своїх регіонах.

Потреба територіальних громад у докорінних перетвореннях зумовила необхідність пошуку нових шляхів і підходів до вирішення всієї сукупності соціальних і культурних проблем. Тому надзвичайно важливо донести до громади думку, що саме вона повинна брати участь у позитивних перетвореннях. Голова правління ГО «Центр розвитку громад» Ангеліна Лахтадир взяла активну участь у проекті, щедро ділячись отриманими знаннями з колегами. Навчання лідера організації у «Школі громадської участі» вивело роботу з громадою на вищий рівень, дало поштовх до системної співпраці з СГО регіону. Силами ГО було розроблено масштабну Програму підтримки громадських ініціатив, підтриману Боярською міською радою. В рамках цієї Програми (2012-2015 рр.) відбулися наступні масштабні резонансні заходи: навчання громадських організацій розробляти та реалізовувати проекти; навчальні та практичні семінари; міський конкурс соціальних проектів; конференція ГО; молодіжний форум; ярмарок ідей; молодіжний мистецький фестиваль тощо. У співпраці з ГО та ініціативними групами у 2012-2013 рр. було реалізовано 12 соціальних проектів, спрямованих на громаду. «Центр розвитку громад» планує продовжити навчання як лідера організації, так і всіх членів. Наразі члени «Центру розвитку громад» розробляють стратегічний план розвитку своєї організації під керівництвом досвідченого тренера в рамках проекту: «Коучінг зі стратегічного планування» за фінансування Шведського агентства міжнародного співробітництва в області розвитку (Sida) та громадської організації ІСАР «Єднання».

Дружня команда «Центру розвитку громад» має на меті і надалі вивчати запит громади, створювати сприятливі умови для просування громадських ініціатив; навчати соціальних аніматорів, тобто людей, які живуть на території громади і мають бажання, знання, уміння, практичний досвід у питаннях розвитку громад, здатні активізувати громаду до суспільно корисної діяльності.




Перша презентація сайту «Анонс»

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
22 квітня 2015 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбулася перша презентація сайту «Анонс», котрий має оживити громадське і культурне життя Боярки.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Презентували сайт основні виконавці проекту – Марія Кириленко (ЦСПР, ЦРГ) та Арсеній Гужва (ІГ «Контактер»). На презентації були присутні представники громадських організацій, приватних та державних установ. Всі присутні висловили гарячу підтримку цьому починанню і пообіцяли брати активну участь у наповненні сайту повідомленнями про цікаві події та заходи, котрі відбуватимуться за їх ініціативи чи на їхній базі. Це якраз той випадок, коли успіх справи в повній мірі залежить виключно від усієї громади.

На заході був присутній новий заступник міського голови м.Боярка з соціальних питань Олександр Красовський, котрий висловив підтримку проекту зі сторони Боярської міської ради та відповів на питання, що стосуються співпраці БМР та боярських активістів.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Нагадуємо, що сайт «Анонс» створено в рамках спільного проекту Києво-Святошниського центру соціально-психологічної реабілітації населення, ГО «Центр розвитку громад» та ініціативної групи «Контактер». Організатори конкурсу – ГО «Молодь Боярки» за підтримки міської організації «Блок Петра Порошенка «Солідарність».
Слідкуйте за подіями на сайті «Анонс. Події та заходи Боярського регіону».




В ЦСПР обговорили гуманітарні аспекти розвитку Боярки

Krugly stil1І.

19 лютого 2015 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся круглий стіл «Сучасне обличчя Боярки. Гуманітарний аспект». З привітальним словом виступила директор Центру Ангеліна Лахтадир, котра наголосила на важливості саме цього напрямку діяльності громадських активістів в існуючих суспільно-політичних умовах. Вела круглий стіл Марія Кириленко, керівник інформаційно-аналітичної служби Центру. Марія Іванівна наголосила, що цей круглий стіл був певною мірою «експериментальним», оскільки вперше захід загальноміського рівня було проведено у відкритому режимі із запрошенням лише через соціальну мережу «Фейсбук». Перший досвід виявився вдалим! За круглим столом зібралися представники влади, духовенства, культурних закладів міста, місцевих ЗМІ, громадські активісти та просто небайдужі боярчани, котрі не хочуть залишатися осторонь від формування іміджу рідного міста.

Із доповіддю «Заклади культури м.Боярка та перспективи розвитку галузі» виступив заступник міського голови Боярки Валерій Дубовецький, змалювавши значні досягнення профільних установ. Директор Боярського будинку культури Тетяна Іванова висловила вдячність Боярській міській раді за підтримку і розуміння господарських проблем.

Krugly stil2

Про Боярку буде відзнято новий фільм.

Із презентацією концепції документального фільму про Боярку виступив керівник студії “Драйвер” Микола Шошанні. Вже сформовано орієнтовні тематичні блоки майбутнього фільму. Це «Боярка історична» (походження назви; археологічні пам’ятки). «Боярка творча» (видатні культурні діячі минувшини і сьогодення). «Боярка релігійна» (огляд храмів та молитовних будинків). «Боярка міфологічна» (місцеві легенди та міфи). «Боярка дитяча» (огляд закладів, що так чи інакше опікуються дітьми). «Боярка майбутнього» (погляд на розвиток Боярки громадських діячів та пересічних громадян). В найближчій перспективі робоча група чекає на допомогу боярчан у визначенні маршруту для знімальної групи (пам’ятні місця, будинки, де проживали видатні особистості, історичні пам’ятки та пам’ятки архітектури, храми, затишні куточки природи тощо), пошуку легенд, пов’язаних із розвитком міста та яскравих харизматичних постатей.

Спілкування на круглому столі було жвавим і конструктивним. Зокрема, Валентина Коржова підняла питання допомоги стареньким. Учасники обговорення гаряче підтримали необхідність привернути загальну увагу до цієї болючої і непростої проблеми. Вирішили присвятити цій темі окремий захід із   залученням активістів, волонтерів, представників релігійних громад, але насамперед тих, хто має займатися цими питаннями за своїми посадовими обов’язками.

ІІ.

Процес системної декомунізації Боярки розпочато

«Якщо людина живе в оточені тоталітарної пропаганди і не помічає її, значить пропаганда досягнула своєї мети» (Вацлав Гавел).

Одним із пунктів порядку денного круглого столу «Сучасне обличчя Боярки. Гуманітарний аспект» (19.02.15) стало питання забезпечення системного перейменування вулиць та інших об’єктів у контексті державної політики України (ініціатор розгляду питання – ГО «Центр розвитку громад», координатор обговорення – Марія Кириленко).

Ми дійсно звикли до топонімів рідного міста, багато хто вже й не замислюється – а за які заслуги певна особистість увіковічена в назві площі, вулиці, провулку… Рішенням Боярської міської ради вже отримали нові назви колишні площа та вулиця Леніна. Тож у Боярці тепер є Михайлівська площа та вулиця Петра Сагайдачного. Але це лише перші кроки на шляху декомунізації та «десовєтізації» Боярки.

Над проблемою перейменування ще з літа 2014 року працювали члени клубу «Активіст», що діє при Центрі реабілітації (М.Кириленко, А.Фломбойм, Ю.Апостолова, О.Старкова, С.Сенчук, С.Камінська, В.Яровий, А.Лахтадир, О.Ковчан, О.Степаненко, М.Мазуркевич, А.Гужва та інші). В ході непростих дискусій було розроблено загальні рекомендації щодо перейменування, найменування нових чи відновлення історичних назв в місті Боярка.

Активісти зробили свою частину роботи. Віднині вони делегують цю справу офіційній топонімічній комісії, що наразі знаходиться на стадії формування. Під час круглого столу були названі перші претенденти. Це заступник міського голови Боярки Валерій Дубовецький; головний спеціаліст з питань архітектури Андрій Романюк; директор Боярського краєзнавчого музею Любов Кравченко; історик Микола Кучеренко; донька поета-дисидента І.Коваленка Марія Кириленко. Наразі персональний склад комісії залишається відкритим і чекає на пропозиції боярчан.

На законодавчому рівні перейменування вулиць та інших об’єктів регламентовано в частині «…Демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам, які причетні до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій в Україні, а також щодо перейменування в установленому порядку населених пунктів, вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов’язані з іменами таких осіб» (Указ Президента України № 432/2009 від 12.06.09). Тож завдання і громади, і місцевої влади починати жити, суворо дотримуючись Законів України. Це тим більш актуально, що наразі готується законопроект “Про заборону пропаганди комуністичної ідеології”, котрий передбачатиме відповідальність за культивування радянської символіки аж до кримінальної відповідальності.

В існуючих соціально-політичних умовах Боярка не може залишатись комуністичним проросійським заповідником – за своїм іміджем. І не можна недооцінювати важливість цього питання.

Ось лише декілька висловлювань посадових осіб, котрі курують це питання на державному рівні:

Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко: «Ми прямо написали в Коаліційній угоді – культивувати національну пам’ять українців, вести суспільний діалог, щоб українці ніколи не повернулися до рецидивів тоталітарного минулого. Ми написали окремим рядком: завершити декомунізацію всіх сфер суспільного життя».

Микола Томенко, ініціатор внесення пункту про декомунізацію до Коаліційної угоди:   «Настав час ухвалення відповідної державної програми декомунізації та залучення до її реалізації органів місцевого самоврядування, Інституту національної пам’яті та фахівців в питанні історії і краєзнавства до очищення України від символів тоталітаризму, відновлення історичних назв зокрема та історичної спадщини загалом».

Володимир В’ятрович, директор українського Інституту національної пам’яті: «Зараз питання декомунізації є питанням не лише гуманітарної політики, а й безпеки України. За останній час ми добре побачили, що саме на ці залишки «совєтського» перш за все орієнтується Путін, розгортаючи свою агресію».

Рішення, в якій мірі ту чи іншу історичну постать можна пов’язати із злочинами тоталітаризму, потребує доказової бази. Тому прийнято рішення звернутися до Інституту національної пам’яті з офіційним запитом на проведення історико-культурологічної експертизи назв боярських вулиць, площ, провулків тощо.

   Що ж стосується топонімів, що не пов’язані з комуністичною ідеологією чи найбільш одіозними особистостями часів тоталітаризму, то це вже на розсуд громади. Попереднє опитування засвідчило, що існують розбіжності в громадській думці щодо назв вулиць на честь діячів культури країни-агресора, назв російських міст тощо. Є і чисто технічна потреба в перейменуванні деяких вулиць і провулків: дублювання назв, не відповідність нормам української мови тощо. Над усіма цими питаннями працюватиме комісія. Процедура перейменування суворо регламентована, передбачені громадські слухання щодо кожного перейменування. Це процес не надто швидкий, але й зволікати вже не можна.

ІІІ.

За якими принципами обиратимуться нові назви об’єктів у місті Боярка?

Робочою групою (клуб «Активіст») з перейменування рекомендовано до перейменування вулиці:

  • що носять імена одіозних особистостей, котрі заплямували себе злочинами проти українського народу та людяності;
  • котрі асоціюються з тоталітарним режимом;
  • не відповідають нормам української мови;
  • дублюють назви інших об’єктів, розташованих у місті.

При присвоєнні нових чи відновленні історичних назв рекомендовано обирати:

  • аполітичні, позачасові та позитивні назви – такі, що консолідують громаду, зокрема ту, котра проживає на конкретній вулиці;
  • історично пов’язані з Бояркою, зокрема – імена видатних особистостей, пов’язаних із Бояркою походженням, проживанням, роботою, діяльністю;
  • не занадто довгі, милозвучні, легкі для вимови;
  • такі, що відтворюють національні та місцеві традиції;
  • співвідносні з реаліями: об’єкт, що отримує назву, має відповідати масштабу особистості чи історичної події, яка пропонується для назви;
  • такі, що враховують топографію і прив’язку до місцевості та допомагають орієнтуватися в місті;
  • унікальні – такі, котрих немає в інших містах.

І, навпаки, НЕ рекомендовано обирати назви:

  • пов’язані з недавніми історичними подіями, до яких у суспільстві ще не вироблено консолідованого ставлення;
  • такі, що викликають жваві суперечки та можуть стати предметом розбрату, конфліктів між сусідами;
  • такі, що дублюють або вже існуючі назви, або схожі на них;
  • такі, що не відповідають нормам української мови;
  • занадто пафосні та такі, що не відповідають масштабам об’єкта, що називається;
  • такі, що пов’язані з культурними та історичними традиціями,   особистостями чи географічними назвами інших держав;
  • занадто розповсюджені і такі, що дублюють безліч аналогічних вулиць у багатьох населених пунктах України та не сприяють створенню унікального іміджу Боярки (особливо це стосується відомих назв столичних об’єктів). 



У Боярці з’явилась Волонтерська сотня!

Юлія АПОСТОЛОВА,  Сотник Волонтерської Сотні Боярки

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Боярчани активно підключаються до допомоги нашим бійцям у  зоні проведення АТО.  Вихідними днями впродовж двох тижнів небайдужі активісти долучалися до плетіння маскувальних сіток в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення.  В цій важливій справі допомоги  нашим воякам  взяло участь 98 волонтерів.  За чотири дні було виготовлено 212 квадратних метрів сітки, яка вже переправлена до місця призначення.
З кожною смужкою в сітку впліталась турбота, любов та надія на швидке повернення наших героїв неушкодженими. Читали вірші, співали пісні, відганяли від себе неприємні думки, намагаючись виготовити справжні Обереги, які, можливо, врятують чиїсь дорогоцінні життя.
Небайдужі волонтери приєднувались до нас цілими колективами! Так, до роботи долучились хор пенсіонерів «Надія» та Боярський туристичний клуб «ІСКРА». В такій компанії була можливість і поспілкуватись,  і поділитись досвідом – причому на рівних.
І трохи хроніки:
День перший. Найскладніший день, коли потрібно було освоювати технологію плетіння маскувальних сіток. Керували процесом три «інструктори». Працювали 13 волонтерів.  Чудова атмосфера, взаємна симпатія, багато жартів, навіть співати намагалися. Чим більше практикувалися, тим швидше і краще все виходило.OLYMPUS DIGITAL CAMERA
День другий. Низький уклін всім 34 учасникам. І вже помітний результат роботи: 2 сітки 8х6 та  8х8. Окрема подяка юним туристам із Боярського туристичного клубу «ІСКРА», котрі замість планового заняття долучилися до волонтерської роботи, додавши хвилю веселощів і свіжих сил.OLYMPUS DIGITAL CAMERA
День третій.  25 учасників, злагоджена чітка робота. Цього дня були особливо задушевні бесіди. До роботи долучилися учасниці хору ветеранів «Надія». Читали багато віршів, звучала справжня «жива» музика у виконанні Людмили Горлінської та Андрія Ткаченка.OLYMPUS DIGITAL CAMERA
 День четвертий.  Надзвичайно важкий заключний марафон з 10.00 до 20.00.  Доброзичлива дружня атмосфера, взаємодопомога з огляду на фізичні можливості кожного. І спроба працювати разом із дітьми – новий і непростий досвід, оскільки доводилось в рівній мірі приділяти увагу і дітям, і безпосередньо роботі. Дуже зворушливо, що приходило багато людей, щоб   залишити теплий одяг для вояків, нитки для балаклав тощо. А ще – просто принести власноруч спечений тортик для тих, хто плете сітки…OLYMPUS DIGITAL CAMERA
І досить серйозні підсумки: 4 маскувальні сітки, загальний метраж – 212 квадратних метрів.  Всі, хто були цими днями, записувались та залишали свої контактні телефони – загалом 98 осіб.Приєднуйтесь до Волонтерської Сотні Боярки! Не залишайтесь байдужими!




Свято шахового спорту в ЦСПР (Боярка)

  Z merom  Щорічно у вересні до Дня Боярки проводиться шаховий турнір серед дорослих , а у жовтні – шаховий турнір серед школярів Боярських шкіл.  Змагання цього року  пройшли успішно, особливо – дитячий турнір, котрий зібрав ще більше дітей.

Турніри під гаслом «Діти – за мир!» проходили   з метою пропаганди, популяризації шахової гри серед школярів, підвищення рівня розвитку шахового спорту, розширення товариських зв’язків між юними шахістами міст Боярка  та Вишневе. Після відбіркових (11, 12 жовтня)  юні шахісти вийшли на фінальні змагання,  котрі пройшли 18 та 19 жовтня в Києво-Святошинському Центрі соціально-психологічної реабілітації населення.  З гордістю повідомляємо, що команда міста Боярка набрала більшу кількість очок за загальною сумою 2-х турів, тому і стала переможницею.Zal

Співорганізатори заходу – Києво-Святошинський районний центр соціальних служб для сім’ї та молоді (директор – Оксана Мельниченко) та Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення (директор – Лахтадир А.М.).  Судді змагань: Олександр Фомічов  (м.Боярка) та Олег Гуменюк (м.Вишневе)

На урочистому відкритті турніру був присутній міський голова м.Боярка Тарас Добрівський, який подякував Фомічову О.В., керівнику Боярського шахового клубу «Еліт-інтелект», за професіоналізм і популяризацію шахового виду спорту, вручив подяку та подарунок для клубу – шаховий годинник.  Тарас Добрівський та Іван Гришин, чемпіон Європи з метання диску, зробили першій ходи – і турнір розпочався.

Було дуже цікаво й хвилююче: сльози радості від перемог,  сум через маленькі невдачі… Все це разом із дітьми переживали їх батьки. А наприкінці були дипломи, медалі, кубки та подарунки від Олександра Тігова, Анатолія Матейка, Олександра Зозуленка.

Gravci

І як урочисте завершення змагань – Гімн України!   Директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир та представник Києво-Святошинського РЦСССДМ  Наталія Колбасенко побажали всім присутнім миру і злагоди, успіхів і нових спортивних здобутків, а головне –  завжди займатися спортом, щоб зберігати здоров’я – духовне і фізичне!

Zagalne