Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

image_pdfimage_print

Звідки береться страх?

Автор: Olga Опубліковано: Січень - 18 - 2010

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Доросла людина була б вражена, якби їй удалося заглянути у світ дитячих страхів: уривки казок, кадри з фільмів, тінь від дерева на вікні, вигадлива пляма на стелі, сусідський собака, первісні страхи з колективного несвідомого — все це примхливо переплітається в дитячій свідомості. Маленьким мужнім створінням треба усе це здолати, адже період дитячих страхів — то є природний етап дорослішання. Головні помічники в перемозі над собою — мати й батько. Саме вони мають вселити в маля впевненість у тому, що йому ніщо не загрожує. Проте, хоч як сумно, саме батьки дуже часто стають для своїх дітей джерелом сумнівів у своїй безпеці. І, співзвучно нашій епосі, страхи сучасних малят дуже часто лежать у площині технічного прогресу. Вони незвичні для людини, неприродні для неї, не зовсім зрозумілі й навіть не завжди піддаються формулюванню. До розряду таких страхів належить страх наслідків чорнобильської катастрофи.

Хто найбільше боїться наслідків чорнобильської катастрофи? Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Підлітковий бунт

Автор: Olga Опубліковано: Січень - 18 - 2010

Автор: Марія КИРИЛЕНКО

Психологічні закони — універсальні, тому більшою або меншою мірою всім батькам і всім дітям доведеться пережити дуже непростий, часом сповнений драматизму перехідний вік. І якщо для дітей це перехід із дитинства в юність, то для батьків — рубіж, який знаменує новий етап у ставленні до своєї дитини як дорослої людини.

Підлітковий вік — дуже складний період психофізіологічного розвитку. Тому доведеться з розумінням поставитися до того, що раніше ласкава й спокійна дитина «раптом» стала колючою, як їжачок, готовий у будь-який момент наїжачитися всіма своїми голками. На етапі статевого дозрівання цілком нормальними вважаються певна емоційна неврівноваженість, дратівливість, перепади настрою. Все це викликане гормональною перебудовою організму. Але якщо ви спостерігаєте у своєї дитини ознаки агресивності, то у вас є серйозний привід для занепокоєння.

Це може бути патологічна агресивність, властива підліткам із психопатичними рисами характеру. Батьків має насторожити бурхлива хвороблива реакція дитини на будь-який доторк до її «Я». У таких випадках треба терміново звернутися до спеціаліста. Це може бути психолог, невропатолог або психіатр. Але патологія трапляється порівняно рідко. Значно частіше підліткова агресивність — це свідчення того, що батьки неправильно поводяться з підлітком. Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Діти та гроші, або «я хочу мобільник»!

Автор: Olga Опубліковано: Січень - 18 - 2010

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Якщо у вас немає особливих матеріальних проблем, якщо ви звикли задовольняти всі примхи вашої дитини, якщо для вас нормально самоутверджуватися шляхом демонстрації власного добробуту, — ця стаття не для вас. Ми пишемо для тих, хто збентежений і розгублений через непомірні вимоги своїх дітей, які хочуть модно й дорого одягатися, одержувати величенькі суми на кишенькові витрати, мати дорогий комп’ютер і «наворочений» мобільний телефон. Якщо сімейний бюджет цього не дозволяє, сім’я зазнає не лише матеріальних, а й психологічних проблем.

Психологам доводиться вислуховувати сповіді стурбованих матерів, які стикаються з усе зростаючими апетитами свого чада: «Він зовсім мене не любить, мені здається, що його цікавлять лише ті гроші, які я йому даю»; «Ви уявляєте, моїй доньці лише 11, а вона вже просить мобільний телефон і згодна при цьому лише на найдорожчий»; «Мій син думає лише про те, що потрібно йому, його зовсім не цікавлять труднощі, яких зазнає сім’я»; «У мене немає можливості давати моєму сину більш як три-чотири гривні у школу, а багато його однокласників одержують щодня на кишенькові витрати по двадцять, а часом і по п’ятдесят»; «Якщо моїй доньці чогось хочеться, це стає справжньою манією — я готова позичати, аби вона від мене відчепилася». Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Важко бути богом

Автор: Olga Опубліковано: Січень - 18 - 2010

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Якось непомітно сплинув час. Ще недавно ваша дитина була зовсім малою, і ось «раптом» перед вами абсолютно незнайома людина — колюча, незручна, кручена, важка у спілкуванні, непередбачена… Але в цій статті ми хочемо поговорити не про підлітків, а про те, що відчувають батьки, чиї діти ступили на непростий шлях переходу від дитинства до дорослого життя.

Нині акселерація стала таким повсякденним явищем, що складно прогнозувати, коли в дитини розпочнеться цей підступний перехідний вік. У деяких сім’ях переживають період дорослішання своїх дітей дуже благополучно. В інших — це майже катастрофа. Передусім це, звичайно, залежить від особистих якостей усіх членів сім’ї і самої дитини. Однак є й інші важливі чинники: наскільки чуйно та грамотно поводяться батьки; чи не надто вони вільні для того, щоб зациклитися на проблемі; чи є в сім’ї ще діти. Як правило, без особливих драм сприймають перехідний вік своїх дітей молоді легковажні батьки, які ще не забули, що вони самі виробляли в такому віці. Набагато складніше серйозним відповідальним батькам; самотнім матерям; домогосподаркам; батькам у віці; авторитарним батькам; тривожним матерям і тим, хто за мету свого життя поставив «зробити з дитини людину». Іноді їхні переживання сягають такого градуса, що без допомоги психолога не обійтися. Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Чи знає ваша дитина, що ви її любите?

Автор: Olga Опубліковано: Січень - 18 - 2010

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Буває, звісно, що батько чи мати зовсім не люблять своєї дитини. Але це радше з розряду патології — особливо, коли дитина зовсім мала і стосунки з нею ще не зіпсовані моральними та світоглядними розбіжностями. Однак психологам постійно доводиться мати справу з негативними наслідками дефіциту батьківської любові. Як рослини без сонечка, чимало малюків марніють, хворіють, сумують… Або ж вередують, галасують, пустують, намагаючись привернути до себе увагу в такий нездоровий спосіб. А в цей час тата і мами й не підозрюють, що їхнім дітям бракує пестощів і тепла. Коли психолог повідомляє батькам, що їхній дитині бракує любові, ті бувають просто шоковані: «Це я не люблю своєї дитини??? Та я заради неї живу (гарую; не виходжу вдруге заміж; жертвую освітою; цілий день стою біля плити; в усьому собі відмовляю…)».

Зрозуміло, що наше життя стає дедалі складнішим і непередбачуванішим, але не можна, щоб боротьба за існування позначалася на дітях. Чимало батьків вважають, що й так, мовляв, зрозуміло, наскільки дорогий їм малюк. Але хоч як це парадоксально, дуже часто дитина взагалі не здогадується, що батьки її люблять. А ще більше малюків регулярно в цьому сумніваються. Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter