Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

image_pdfimage_print

Вікові особливості переживання горя дітьми

Автор: Editor Опубліковано: Грудень - 11 - 2014

У різні вікові періоди дитяче горе має свою специфіку, але  водночас існують прояви, спільні для будь-якого віку. При тому, що навіть однолітки реагують на смерть близької людини по-різному, все-таки можна виділити найбільш характерні вікові особливості переживання горя дітьми.

1.  Вік до двох років. У цьому віці дитина помічає відсутність одного з батьків та емоційні зміни в людях, які про неї піклуються. Маленька дитина стає дратівливішою, галасливішою, у неї можуть порушитись процеси травлення та сечовипускання.
2.  Від двох до трьох років. Двохрічні діти вже знають,  що відсутніх у полі зору близьких людей  можна покликати або знайти. Потрібен час для того, щоб малюк усвідомив, що близька людина не повернеться. В цей час поруч з дитиною повинні бути люди, які будуть оточувати її увагою та любов’ю, підтримувати звичний режим харчування і сну.
3.  Від трьох до п’яти років. Розуміння смерті в цьому віці все ще обмежене. Дітям цієї вікової групи потрібно знати, що смерть не є сном. Їм потрібно м’яко пояснити, що тато (мама) помер і ніколи не повернеться. У дитини в цей час можуть спостерігатися проблеми з травленням і сечовипусканням, болі в животі, головні болі, шкіряні висипання, зміни настрою. Дитина може почати боятися темряви, відчувати сум, гнів, тривогу, часто плакати. Вона може думати, що її вчинки могли стати причиною смерті близької людини (наприклад, вона не дала батьку чи матері іграшку або малюнок). Якщо дитина про це говорить, то дорослим потрібно переконати її, що це не так. Важливо, щоб дитина знала, що про неї піклуватимуться і що сім’я залишиться разом. Корисно згадувати з дитиною  позитивні моменти минулого: як батько (мати) гралися з ним, сімейні свята, спільні подорожі тощо.

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Стадії переживання дитиною втрати одного з батьків

Автор: Editor Опубліковано: Грудень - 1 - 2014

1. Стадія шоку у дітей характеризується мовчанням або вибухом сліз. Дуже маленькі діти можуть відчувати дискомфорт, але не шок. На цій стадії спостерігаються різні фізіологічні і поведінкові розлади: порушення апетиту і сну, м’язова слабкість, малорухливість або метушлива активність. Спостерігається також незмінний вираз обличчя і дуже повільна мова.

Спроби розважити дитину (купити іграшку або солодощі, увімкнути телевізор)  – це не кращий вихід із ситуації, оскільки лише на якийсь час відволікає увагу дитини. Ефективніше буде, якщо близький дорослий обійме дитину, дасть їй розслабитися, поплакати, посидіти або полежати. Їй потрібен час, щоб пережити горе, поговорити про померлого батька (матір). Якщо дитина старша за 8 років, варто надати їй можливість взяти участь у приготуваннях до похоронів – тоді вона не відчуватиме себе самотньою серед засмучених і зайнятих справами дорослих.

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Бурные события в Украине конца 2013 – начала 2014 года поставили много вопросов, на которые еще долго придется искать ответы. И один из них – как защититься от хронического стресса во время подобных общественных кризисов.

 Общее напряжение порождается настроениями и состояниями ее отдельных граждан, а это и поломанные судьбы, и разрушенные семьи, и подорванное здоровье. Оставим в стороне анализ политической составляющей общественного конфликта и поговорим о том, можно ли смягчить неизбежный в таких условиях стресс.

Усугубляющие факторы: Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Пост-травматический синдром расстройства (ПТСР)

Автор: Editor Опубліковано: Березень - 6 - 2014

В наши беспокойные дни тема  Посттравматического синдрома расстройства (ПТСР) весьма актуальна как у психологов, так и среди людей, которые подозревают, что стали жертвой этого состояния. Для тех, кто интересуется данным вопросом на бытовом уровне,  в Интернете есть много статей, рекомендаций и всяких разных житейских советов. Хотелось бы акцентировать внимание читателей на том, что попытки следовать рекомендациям из психологических источников вряд ли смогут помочь тем, кто был в эпицентре травмирующих событий. Таким людям  рекомендована серьезная и продолжительная работа с профессиональными психологом или психотерапевтом. И такая возможность сейчас есть, в частности создается информационная база тех учреждений, где можно получить квалифицированную психологическую помощь (в нашем Центре это бесплатно).  Данная статья адресована скорее тем, кто не был непосредственным участником трагических событий, переживал события  с меньшей степенью вовлеченности, но тем не менее достаточно остро.

При каких условиях возникает ПТСР? Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Цінуймо, що в нас є!

Автор: Editor Опубліковано: Березень - 3 - 2014

Посміхнись життюТак уже повелося, що часто-густо нам важко догодити, ми всім незадоволені, все нам не так…. Звідки це нескінченне невдоволення всім, що нас оточує? І де той омріяний час, коли ми всім будемо задоволені? І чи це взагалі реально? Може, завжди щось буде не так? А життя тим часом минає, і його не зупинити, не повернути…
Невже ми так влаштовані? Ніколи не цінуємо те, що в нас є, а тоді ловимо себе на думці: «От раніше все було краще,  а ми не помічали, не насолоджувалися, не цінували». Ми витрачаємо дорогоцінний час  на внутрішнє незадоволення та претензії до себе, до оточуючих, до світу. Від таких думок отримуємо лише розчарування та смуток.  А тоді вирішуємо, що наступного разу все буде інакше. На жаль, потім усе повторюється, і знову такі самі думки, почуття, настрої…
Чому ж так буває? Що заважає нам цінувати те, що ми маємо зараз? Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter