В.Задворний. Героям Чорнобиля
Коли зловісна блискавиця
Сторуко в серце уп’ялась,
І опалила ваші лиця,
І в танці дикому зайшлась,
Коли вже й хмари спопеліли
У знавіснілому вогні, –
Ви смерть приборкати зуміли
На тім, останнім рубежі.
Не віддали їй на поталу
Світанків наших ніжний щем,
Ви, як один супроти стали,
Пекельним січені дощем.
У тій жорстокій веремії
Ви до кінця тримали бій
І пронесли свої надії
Крізь вогнецвіт своїх надій.
Шумлять жита, як і раніше,
Пливуть у небі літаки…
За вас історія допише
Суворі подвигу рядки.
Віктор Оліфіров. Сонет 2455
То скільки літ чорнобильському звіру?
Корм вимагає чвертку віку він:
Вже друга сотня тисяч домовин
Пірнає у безодню злого виру!..
Та доки люди не втрачають віру, –
Не відають, по кому дзвонить дзвін:
В народу, чи у власті більш провин, –
Накинемо намордник бузувіру!..
Дай Боже, п’ятиріччя промайне –
Період напіврозпаду мине
У цезію, та й стронцію світіння
Підсвічувати люд скінчить, мене…
В серцях ятриться згадка про сумне
Геройство в час весняного цвітіння!..
26.04.2011