Навчання на основі розвитку навичок
Навчання, що базується на формуванні життєвих навичок, — модний освітній тренд останніх років. Нині, наслідуючи приклад багатьох європейських країн, українська шкільна система визначає одним із ключових орієнтирів середньої освіти формування в дітей певного набору психосоціальних компетенцій — так званих життєвих навичок. До них належать навички рефлексії, комунікації, емпатії, критичного мислення, креативності, пошуку інформації тощо. Їх головна особливість полягає в тому, що ці навички первинні щодо іншого практичного досвіду людини. Саме тому їх формування і тренування допомагає дітям ефективно розв’язувати проблеми й долати труднощі повсякденного життя.
Наприклад, можна досить швидко й без особливих зусиль навчити дитину зав’язувати шнурки або користуватися автоматами для жетонів у метро. Складніше, але значно ефективніше виробити вміння знаходити джерела необхідної інформації, таким чином сформувавши в неї здатність орієнтуватися й знаходити шляхи розв’язання складних життєвих ситуацій. Акценти в такому навчальному процесі зміщуються із засвоєнням конкретних алгоритмів розв’язання тих або інших завдань на розвиток адаптивних здібностей, формування гнучкості.
За фундаментальність і, водночас, опору на формування практичних навичок інтерес до цього сучасного підходу виявляють і пошановувачі «найкращої у світі» радянської моделі шкільної освіти, і ті, хто піддає її критиці. Освіта на основі життєвих навичок задовольняє одну з головних вимог до сучасної школи — максимально розвиваючий характер навчання.