Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ПЕРЕНЕСТИ
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

image_pdfimage_print

Оксана ГарнецьЗ доповіді на Гуманітарному Форумі “Відродження, оновлення і розвиток людини” Оксани ГАРНЕЦЬ, кандидата психологічних наук.   Вивченням психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи займалася з 1988р. як експерт та керівник окремих програм ЮНЕСКО, Чорнобильської програми ООН та Чорнобильської програми відродження і розвитку ПРООН  

Психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи, на жаль, не зникають, а тільки розвиваються. Динаміка цих наслідків свідчить про те, що вони, по-перше, змінюються і поглиблюються, вживлюються в кожну індивідуальну психологію, а по-друге, що особливо важливо, – передаються із покоління в покоління. Сьогодні підростає третє покоління постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це діти    тих, хто є дітьми постраждалих. І проблема в тому, що ці діти несуть на собі весь тягар психологічних наслідків, що  мали їх батьки.
Психологічні наслідки Чорнобиля дуже складні, оскільки вкрай непрості   ті феномени, які до них призвели. Це не тільки побоювання конкретних радіоактивних впливів, це сильний стрес, що виник після переселення людей. Статистика свідчить, що так званий синдром жертви, тобто комплекс психологічних наслідків, які мають люди після катастрофи, більш притаманний переселенцям, аніж тим, хто залишився жити у дуже ризикованих умовах.  Розрив соціальних зв’язків, зміна соціального статусу та умов проживання призвела до того, що люди опинилися у певній безпомічності, у нерозумінні того, як рухатися далі. Чорнобильська катастрофа дуже непроста. Ми говоримо про неї не як про аварію, а саме як про катастрофу, тому що той спектр наслідків, які ми маємо, фактично зачіпає всі сфери людського життя. Третє покоління постраждалих, на жаль,  виявляє певні риси песимізму та соціальної пасивності.  Ці молоді люди, які мали б з надією дивитися у майбутнє, насправді з великими труднощами вибудовують свою долю. Вони дуже важко  долають притаманні їм чорнобильські стигми, які у них виникли значною мірою через вплив старшого покоління.
Завдяки міжнародним організаціям, насамперед ЮНЕСКО, була створена ефективна комплексна модель надання соціально-психологічної допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це 5 центрів соціально-психологічної реабілітації населення, котрі надають    індивідуальну та групову психологічну допомогу, а також соціальну допомогу, що передбачає розбудову соціальної структури суспільства.
Після того, як певні моделі відпрацьовано, суспільство має визначити, як можна впровадити їх таким чином, щоб дати  молодим людям, що вважають себе постраждалими (і є ними), сподівання на  розбудову  нормального індивідуального і суспільного життя.
Третина постраждалих, що проживають на   забруднених територіях, –  це діти і підлітки. І це саме той контингент, котрий потребує найбільшої уваги. Центри реабілітації населення активно і плідно з працюють з дітьми, підлітками та молоддю. Більше того, ця система почала розширятися: у невеличких селах створюються осередки, що допомагають постраждалим вийти з кризового стану. Це перші кроки, які потрібно підтримувати і надалі, оскільки найбільший ризик в аспекті психологічного здоров’я  української нації  – це втратити третє постчорнобильське покоління. Якщо ми  не допоможемо молодим людям стати активними, самим планувати життєві перспективи і будувати своє життя, нам годі сподіватися на державу, яка буде процвітати.

Vkontakte Facebook Twitter


ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ В ЛІСІ

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 23 - 2014

ліс

  • Не залишайте у лісі сміття, викидайте його лише у відведених місцях.
  • Якщо таких немає, забирайте непотріб із собою.
  • Не порушуйте кору, не ламайте гілля дерев та кущів.
  • Не ловіть метеликів, бабок, джмелів.
  • Не ловіть та не забирайте додому диких звіряток.
  • Не ображайте жаб, пуголовків, вужів, інших тваринок.
  • Не чіпайте мурашники.
  • Вивчіть рослини свого регіону, котрі занесені до Червоної книги, не збирайте їх самі та не дозволяйте це робити іншим.
  • Лікувальні рослини, що не занесені до Червоної книги, збирайте у незначній кількості.
  • Не збивайте і не знищуйте гриби, навіть отруйні.
  • Не обривайте в лісі павутиння, не проганяйте павуків.
  • Не створюйте шуму, щоб не потурбувати лісних мешканців: у лісі не можна кричати, верещати, свистіти, вмикати гучну музику тощо.
  • Для багать обирайте безпечну місцину.
  • Не паліть у багаттях шкідливі речовини (пластик, гуму тощо).
  • Не підпалюйте суху траву в лісі та на луках.
  • Завжди гасіть багаття за допомогою води та піску/землі.
Vkontakte Facebook Twitter


Навіщо виходити заміж?

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 23 - 2014

 dress_largeЄ жінки, абсолютно щасливі та самодостатні у своїй ніби самотності, але від суми, від тюрми та від заміжжя не зарікайся…  Є також і ті, хто знаходиться в активному пошуку і трохи схиблені на темі вічної любові, освяченої штампом у паспорті.  Тож кожній пані чи панянці варто замислитися – а чому жінки взагалі виходять заміж?

 Перше, що спадає на думку, – тому, що  палко кохають свого обранця, хочуть бути разом, створити міцну щасливу сім’ю. Але психологи на цю високу мотивацію відводять не більше 10% усіх укладених шлюбів, а ось 90% припадає на прагматичні розрахунки та приховані (іноді навіть від самої себе) мотиви зовсім інакшого змісту. Тож перед тим, як іти під вінець, варто подумати: «А навіщо це мені?».  Заміжнім дамам подібний аналіз також буде корисним, оскільки допоможе переглянути деякі хибні налаштування і відповідно покращити стосунки в сім’ї.

 Типові причини,  через які дівчата і жінки виходять заміж:

  • Так роблять усі. Жінка стає заручницею соціальних стереотипів та «громадської думки» в особі батьків, подруг, колег, знайомих і незнайомих. У цьому випадку вона часом погоджується на першу-ліпшу пропозицію. Успішність такого шлюбу коливається від «дуже добре» до «цілковита катастрофа» в залежності від готовності жінки будувати стосунки і плекати почуття практично з нуля.
  • Втеча від самотності. Прагнення, щоб аби хто був поруч.  Низький рівень вимог у цьому випадку задовольняється порівняно легко: «аби кого» знайти набагато простіше, аніж гідного партнера. Однак життя з ним навряд чи буде веселе.

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Спеціалісти ЦСПР провели ділову гру «Міська газета»

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 22 - 2014

123321

На хвилі громадської активності у Боярці відбулася непересічна подія — ділова гра «Міська газета». Креативна багатопрофільна команда зорганізувалася, щоб разом «зануритися» у  реалії місцевого друкованого видання «Боярка-Інформ» і проаналізувати його перспективи.

Гра відбулася 11 квітня на базі Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення за сприяння ГО «Центр розвитку громад». Ініціаторами та організаторами виступили члени Народної ради Боярки і експерти спеціальної тимчасової комісії НРБ з питань діяльності КП «Інформаційна агенція “Боярка-інформ”». Активно долучились співробітники самої газети, а також небайдужі городяни.

У досить інтенсивному та насиченому форматі було піднято і обговорено ряд важливих питань, заради яких, власне, громада і активізувалася щодо «Боярка-Інформ». Зокрема, чи потрібна місту взагалі друкована газета, чи адекватні її формат і зміст вимогам громади та стандартам сучасних ЗМІ, а також у  яких напрямках потрібно планувати і втілювати зміни, а головне — які ресурси було б реально для цього залучити.

32323423

Одним з найрезультативніших фрагментів гри стала групова робота за трьома напрямками: контент газети, реклама та фінансова стратегія видання, допомога громади в розвитку газети.

Звичайно, отримані на виході напрацювання, не стали «чарівною пігулкою» — добіркою універсальних порад, здатних швидко і без зайвих зусиль вивести газету на якісно новий рівень. Та цього ніхто й не сподівався. Результатом цілком заслужено можна вважати безпосередньо сам процес гри. Тривалі, різнобічні, місцями виснажливі обговорення, висловлені думки і народжені ідеї, озвучені критичні зауваження для багатьох її учасників стали стимулом для подальшої участі в оновленні газети.

4343

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Паніка: причини та способи запобігання

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 22 - 2014

657pОдна з найбільших небезпек при пожежі, як і при будь-якій іншій екстремальній  ситуації, – це паніка. Це жахливе неконтрольоване явище здатне призвести до масової загибелі людей. Наслідки паніки за своєю трагічністю нерідко перевищують безпосередню небезпеку.

Паніка – це раптовий, заразливий страх, що виникає в моменти  реальної або уявної небезпеки.  Це природне відчуття, крайній прояв інстинкту самозбереження.

На фізіологічному рівні панічному нападові притаманні сильний страх смерті, прискорене серцебиття, пульсація чи спазми в животі, задишка,  пітливість. Має місце поведінкова невизначеність: притуплена свідомість; загальна розгубленість, хаотичність дій; неадекватність  реакцій; повна втрата розсудливості і здатності  правильно сприймати й оцінювати обстановку.

Паніка може охопити натовп у лічені хвилини через механізм зараження:   окремі панікери провокують стан масового психозу. Мінімальний поріг збудливості зазвичай мають жінки або діти. Відбувається взаємна індукція і нагнітання загальної емоційної напруги. Далі, якщо не вжити своєчасних заходів, починається панічна втеча, яка замість того, щоб стати рятівною, навпаки, у стократ збільшує загрозу життю і здоров’ю громадян. Не виключена також і парадоксальна реакція, за якої люди кидаються назустріч небезпеці.

Люди, охоплені панікою, втрачають індивідуальні якості, гідність, опускаються до тваринного рівня. Вони стають частиною натовпу, котрий діє стихійно, не організовано, не прогнозовано, деструктивно. У  дітей, підлітків, жінок і людей похилого віку панічні реакції можуть проявитися як у вигляді істерики, так і у формі загальмованості, млявості, аж до крайнього ступеня — повного ступору, коли індивід фізично не здатний діяти й виконувати команди.

Ефективне надання інформації як профілактичний засіб проти паніки  

 Паніка, котру важко приборкати,  виникає тоді, коли люди стикаються з новою,  незвичною для них ситуацією, відчувають себе пасивним об’єктом, жертвою обставин,  їм невідомі способи подолання небезпеки, у них відсутній план дій.  І навпаки, за наявності необхідних знань  (навіть найпростіших) людина відчуває себе активним суб’єктом подій, у неї в голові є план дій, у свідомості просто не залишається місця для страху. Як результат, увага переключається з паніки і болю на поточні завдання, страх зникає, больовий поріг значно підвищується.

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter