Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

Навіщо виходити заміж?

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 23 - 2014
image_pdfimage_print

 dress_largeЄ жінки, абсолютно щасливі та самодостатні у своїй ніби самотності, але від суми, від тюрми та від заміжжя не зарікайся…  Є також і ті, хто знаходиться в активному пошуку і трохи схиблені на темі вічної любові, освяченої штампом у паспорті.  Тож кожній пані чи панянці варто замислитися – а чому жінки взагалі виходять заміж?

 Перше, що спадає на думку, – тому, що  палко кохають свого обранця, хочуть бути разом, створити міцну щасливу сім’ю. Але психологи на цю високу мотивацію відводять не більше 10% усіх укладених шлюбів, а ось 90% припадає на прагматичні розрахунки та приховані (іноді навіть від самої себе) мотиви зовсім інакшого змісту. Тож перед тим, як іти під вінець, варто подумати: «А навіщо це мені?».  Заміжнім дамам подібний аналіз також буде корисним, оскільки допоможе переглянути деякі хибні налаштування і відповідно покращити стосунки в сім’ї.

 Типові причини,  через які дівчата і жінки виходять заміж:

  • Так роблять усі. Жінка стає заручницею соціальних стереотипів та «громадської думки» в особі батьків, подруг, колег, знайомих і незнайомих. У цьому випадку вона часом погоджується на першу-ліпшу пропозицію. Успішність такого шлюбу коливається від «дуже добре» до «цілковита катастрофа» в залежності від готовності жінки будувати стосунки і плекати почуття практично з нуля.
  • Втеча від самотності. Прагнення, щоб аби хто був поруч.  Низький рівень вимог у цьому випадку задовольняється порівняно легко: «аби кого» знайти набагато простіше, аніж гідного партнера. Однак життя з ним навряд чи буде веселе.

  • Бажання весілля, а не шлюбу.  Це стосується здебільшого молоденьких дівчат, які надивившись на весілля подруг та родичок, теж хочуть побувати в ролі нареченої. При цьому вони планують шлюбну церемонію, а не майбутнє сімейне життя.  Прогноз непевний. Усе залежить від здатності конкретної  «ляльки-нареченої» швидко подорослішати та від того, чи вистачить у її чоловіка терпіння цього дочекатися.
  • Засіб вирватися з батьківського гнізда. Це може бути через складні сімейні обставини, деспотизм батьків чи їхню схильність до тотального контролю.  Прогноз не дуже сприятливий, оскільки є загроза «невротичного шлюбу», коли жінка обирає собі чоловіка,  наділеного тими самими вадами, що притаманні її батьку (алкоголізм, тиранія, скнарість тощо).
  • Ліки від комплексів. Жінка прагне своїм заміжжям самоствердитись і щось комусь довести: батькам, що вона вже самостійна, попередньому партнерові, що  більше його не любить, собі і всім оточуючим – що варта захоплення і кохання.
  • Потреба в турботі і душевному теплі.  Це природна потреба кожної живої істоти, але якщо такий мотив поєднується з неготовністю самій дарувати любов, шлюб ніколи не буде щасливий.
  • Бажання про когось піклуватися, дарувати своє тепло і турботу. Іноді цей інстинкт настільки сильний, що спонукає жінку виходити заміж за каліку або вдівця з кількома дітьми.  Подібне заміжжя може бути досить щасливим, якщо партнер  цінує таку самопожертву.
  • Щоб у домі був хазяїн і годувальник. Якщо душевна спорідненість зовсім не входить до системи життєвих цінностей жінки і вона в свою чергу готова бути доброю господинею, то такі шлюби бувають міцними, але позбавленими  ніжних почуттів.
  • Прагнення до безпечного впорядкованого сексу.  Поширена за радянських часів причина стала набувати актуальності і за наших днів, коли примара СНІДу багатьох стимулює до моногамних стосунків. Що ж, завжди залишається шанс, що звичка переросте в кохання.
  • Пошуки більш комфортних умов існування. Це може бути пов’язано з переїздом до міста (більшого міста), кращимиумовами проживання, наявністю роботи. Вдовольнивши такі досить приземлені розрахунки, раптом виявляється, що все не так просто – потрібно ще й сім’ю будувати…
  • Надія на безтурботне казкове життя. У цьому випадку жінка обирає справжнього багатія або іноземця. На жаль, часто такий союз супроводжується жорстким розчаруванням – перебування у «золотій клітці» подобається одиницям.
  • Бажання подовжити свою молодість. У цьому випадку обирається  партнер,  набагато молодший за себе. Такий шлюб може бути щасливим, але не завжди  довготривалим.
  • Бажання почуватися об’єктом поклоніння. Властиве жінкам, які вважають себе надзвичайними красунями, розумницями, неординарними і неповторними.  Таке заміжжя  рідко витримує випробування прозою життя, оскільки жінка вимагає від партнера постійного служіння і захоплення її надзвичайною  чарівністю, винятковістю чи талановитістю. Мало хто з чоловіків  це довго витримує.
  • Самоствердження за рахунок партнера. З цією метою обирається  такий собі «хлопчик для биття» – чоловік, що не здатен  відстоювати свою думку, позбавлений почуття власної гідності чи взагалі із синдромом жертви. Такий шлюб може бути досить довготривалим, але ніколи не буває  здоровим.
  •  Інстинкт продовження роду.  Якщо цей по суті здоровий інстинкт домінує над іншими почуттями, то існує великий ризик недооцінити свого партнера і не зберегти батька для дитини. Чоловік, підсвідомо відчуваючи свою вторинність, може покинути сім’ю майже одразу після народження дитини.

А кохання? Можна, звичайно, розглядати це почуття як синтез багатьох складових, серед яких інстинкти і приховані мотиви відіграють не останню роль. Але в справжньому коханні завжди присутня дещиця  ірраціонального, котра і робить це почуття загадковим, чарівним і вічним. Аби не помилитися:  іноді досить одного із вищевказаних мотивів плюс трохи симпатії до партнера – і ось жінці здається, що вона закохана.

 І все-таки, чи дійсно міцність шлюбу суттєво залежить від  причин, з яких люди його укладають? Можемо заспокоїти – лише деякою  мірою. Тому наші скромні спроби прогнозування досить умовні: в сімейному союзі можна шукати одне, а знайти зовсім інше, набагато важливіше. І нерідко  шлюб, що укладався не з найвищих мотивів, буває набагато міцнішим аніж той, що став результатом „шаленого” кохання. На щастя, людина здатна дорослішати, мужніти, змінюватися на краще. А почуття можуть зароджуватися і розцвітати, як чарівна квітка,  навіть на неродючому ґрунті. Людська душа – це справжній Всесвіт, що живе за своїми законами…

    Здебільшого ми мали на увазі законний шлюб, але ж тепер не дивина, коли пара просто живе разом без будь-яких зобов’язань… Головна проблема таких непевних стосунків – це неготовність працювати над собою, плекаючи щодня почуття, котре недаремного називають подружньою любов’ю. Але це окрема тема. 

 А як же із гендерною рівністю? Чому ця стаття присвячена   лише представницям прекрасної статі? Що поробиш – законний шлюб традиційно більше турбує жінок. Стосовно чоловіків,  цікавіше було б замислитись, чому вони часто не поспішають одружуватися…

 

 Марія КИРИЛЕНКО

 

 

Vkontakte Facebook Twitter