Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

image_pdfimage_print

Що слід робити з використаними батарейками

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 2 - 2014

Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення спільно з громадською організацією  «Центр розвитку громад» ініціює  проект зі збору батарейок в рамках акції «Екологічна весна-2014».

Вже чимало міст України долучилося до такої корисної справи, як збір батарейок з метою їх правильної утилізації. Це вкрай важливий екологічний напрямок діяльності, адже сьогодні громадяни часто-густо навіть не здогадуються, яку шкоду може нанести всього одна батарейка, викинута у звичайний смітник. На сміттєзвалищах токсичні речовини просочуються з батарейок  у ґрунтові води, а тоді в  ріки і водогони. Люди, котрі споживатимуть заражену рибу чи воду, можуть важко захворіти через накопичення в організмі важких металів.Знак батарейки

 

Батарейки – це хімічні пристрої, що містять токсичні і небезпечні елементи! Спеціальний попереджувальний знак, що розміщено на корпусі батарейки, нагадує, що її місце лише у спеціалізованому контейнері. 

Лишень уявіть собі, що одна пальчикова батарейка здатна забруднити  важкими металами 20 кв.м ґрунту глибиною 5 метрів на наступні 50 років. А це територія проживання двох дерев, двох кротів, одного їжачка та декількох тисяч дощових хробачків.

Їжачок-батарейки

Викидайте батарейки лише у спеціальні контейнери, що розміщені у окремо відведених місцях! Потурбуйся про себе, лісних тваринок і нашу планету Земля!

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Обережно – ГРИБИ!

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 2 - 2014

грибы

Гриби– це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може призвести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах.

 Основні причини отруєнь:

  • Вживання отруйних грибів;
  • Вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників) ;
  • Неправильне приготування умовно їстівних грибів;
  • Вживання старих або зіпсованих їстівних грибів.

 Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності. Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) – з’являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого, кількості з’їдених грибів.Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

 Перша допомога при отруєнні грибами:

  1. Викличте “Швидку медичну допомогу”;
  2. Одночасно, не очікуючи її прибуття, промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; нажміть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли промивні води стануть чистими.
  3. Дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновивши тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки для полегшення його стану.
  4. З’ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть аналогічні профілактичні заходи.

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


Мама дитини-інваліда: тягар відповідальності

Автор: Editor Опубліковано: Квітень - 2 - 2014

Child

Під категорію інвалідів дитинства підпадають малята з дуже широким спектром вроджених і набутих у період раннього розвитку захворювань і відхилень. Це можуть бути дефекти і вади фізичного розвитку; спадкові хвороби, які передаються на генетичному рівні; наслідки різного роду травм; специфічні аномалії, не дуже помітні збоку… Іноді хвороба дитини має переважно фізичні або фізіологічні прояви, але при цьому практично не впливає на розумовий і психічний розвиток. Буває і навпаки — у дитини спостерігається затримка психічного розвитку на тлі відносного фізичного здоров’я. Але хоч би якою була етіологія хвороби, душевні переживання батьків дітей-інвалідів практично однакові.

Фахівці Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення постійно працюють з проблемами, на які наражаються матері важкохворих дітей. Це не випадково: центр працює на базі Київської обласної дитячої лікарні (м. Боярка), де стаціонарне лікування проходять діти з найскладнішими з клінічного погляду діагнозами.

Що відчуває мама дитини-інваліда?

Основний тягар з догляду за дитиною-інвалідом найчастіше лягає на його матір. Саме від її лінії поведінки, мужності, витримки, врівноваженості залежить і доля маляти, і загальна атмосфера в сім’ї. Бачачи свою маму бадьорою і веселою, багато малят можуть навчитися радіти життю навіть у тому непростому становищі, у якому їм судилося перебувати весь вік.

Усвідомлення гіркого факту, що твоя дитина тяжкохвора і що це може бути назавжди, неймовірно важке і болісне. Тому часті і деструктивні настрої, і не зовсім здорові емоції, які можуть призвести до деформації особистості матері, а в результаті — до дестабілізації обстановки в сім’ї аж до її розпаду.

При цьому можлива (особливо спочатку) справжня буря почуттів, де є найрізноманітніші настрої й емоції, однаково шкідливі і для матері дитини, і для хворого маляти, і для оточуючих. Ось кілька найпоширеніших нездорових психологічних установок:

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter


A participant is helped into the venue of the "Beauty without limits" beauty contest for women confined to wheelchairs in Vladivostok

При спілкуванні з інвалідами на візку:

Не чіпайте візок без дозволу, навіть якщо він заважає пройти, – це приватна власність і особистий простір людини. Завжди спочатку пропонуйте допомогу і дійте лише,  якщо ваша пропозиція прийнята. Чітко виконуйте надані вам інструкції. Якщо вам дозволили, почніть рух візка повільно (він швидко набирає швидкість).  Не ляскайте людину в інвалідному візку по спині чи по плечу. Спілкуйтесь вільно: статистика свідчить про те, що наявність зовнішніх ознак інвалідності не пов’язане з порушенням психіки. При розмові влаштуйтесь так, щоб ваші очі були на одному рівні із очима співрозмовника.

 При спілкуванні з незрячими та слабозорими:

Не керуйте незрячою людиною на відстані, просто підійдіть і допоможіть їй дістатися мети. Надаючи допомогу, не тягніть людину за собою, не стискайте сильно руку, натомість м’яко спрямовуйте в необхідному напрямку. При цьому не заважайте користуватися ціпком.

Коротко опишіть, де ви знаходитесь (що попереду, праворуч, ліворуч),   попереджайте про перешкоди чи потенційну небезпеку: східці, калюжі, ями, скляні двері, дроти  під напругою, гілки, низькі двері тощо. Уникайте жестів – пам’ятайте, що вас не бачать.

Під час прогулянки діліться побаченим та обговорюйте спільні враження – запахи, звуки.

Коли ви пропонуєте незрячій людині сісти, спрямуйте її руку на спинку стільця чи підлокітник. Точно формулюйте місцезнаходження предметів: склянка посеред стола, стілець праворуч тощо. Якщо вас попросили допомогти взяти якусь річ,  дайте її до рук та   надайте можливість вільно обмацати (а не тягніть руку незрячої людини  до  предмету).

Читати далі »

Vkontakte Facebook Twitter