Найближчі наслідки жорстокого поводження з дітьми:

• Фізичні травми, ушкодження;
• Ознаки синдрому струсу: блювота, головні болі, втрата свідомості,   крововиливи в очні яблука (зокрема, розвивається у маленьких дітей, яких  сильно трясуть);
• Гострі психічні порушення: збудження; прагнення кудись бігти, сховатися; або, навпаки, загальмованість, зовнішня байдужість (особливо при пережитій сексуальній агресії).
• Емоційно: гострі переживання страху, тривоги і гніву.
• Важка депресія з почуттям власної ущербності, неповноцінності; суіцидальні настрої (здебільшого у дітей старшого віку).

 Віддалені наслідки жорстокого поводження з дітьми:

• Затримка фізичного і психічного розвитку дитини (зарубіжні фахівці це називають «нездатність до процвітання);
• Психосоматичні захворювання;
• Особистісні та емоційні розлади;
• Соціальні наслідки.

 Діти, що зазнали жорстокого поводження:

• Відстають у рості та масі порівняно зі своїми однолітками;
• Пізніше починають ходити, говорити;
• Рідше сміються;
• Значно гірше встигають у школі;
• Мають шкідливі звички: смоктання пальців; кусання нігтів; розгойдування; онанізм;
• Мають відмінності у зовнішньому вигляді: припухлі, “заспані” очі; бліде обличчя; скуйовджене волосся; неохайність в одязі; ознаки гігієнічної занедбаності – педикульоз; висипи; поганий запах від одягу і тіла.

 Психічні особливості дітей, постраждалих від насильства:

• Спалахи гніву без видимих причин;
• Схильність виливати гнів на більш слабких – молодших за віком дітей,  тварин тощо;
• Надмірна пасивність, невміння себе захистити;
• Порушення контакту з однолітками;
• Різке схуднення чи ожиріння;
• Демонстративна,  ексцентрична, зухвала поведінка.

У дітей, що пережили сексуальне насильство:

• Не властиві віку пізнання про сексуальні стосунки (виявляється у   поведінці, іграх з іграшками або з іншими дітьми).
• Сприйняття себе нещасними і знедоленими; низька самооцінка,  почуття провини, сорому, переконаність у власній неповноцінності: «я гірший (а) за всіх».
• Депресивні стани: напади занепокоєння, туга,  відчуття самотності,  порушення сну, у підлітків та в старшому віці – спроби покінчити із собою або завершені самогубства.

 Захворювання дітей залежно від видів насильства

При фізичному насильстві:

• Ушкодження частин тіла та внутрішніх органів різного ступеня тяжкості;
• Перелами кісток.

При сексуальному насильстві:

• Захворювання, що передаються статевим шляхом, – інфекційно-запальні захворювання геніталій, сифіліс, гонорея, СНІД, гострі та хронічні інфекції сечостатевих шляхів;
• Травми, кровотечі із статевих органів і прямої кишки, розриви прямої кишки і піхви, випадання прямої кишки.
• Незрозумілі болі внизу живота (захворювання органів черевної порожнини та малого тазу при цьому не виявляються).

 При психологічному насильстві:

• Шкірні висипи; алергія; виразка шлунку;
• Нервово-психічні захворювання – тики, заїкання, енурез (нетримання сечі), енкопрез (нетримання калу), тощо.
• Повторні потрапляння до відділень невідкладної допомоги з приводу випадкових травм, отруєнь.

Соціальна шкода для жертви: порушення зв’язків з дорослими; відсутність навичок спілкування з однолітками; схильність шукати шляхи вирішення своїх проблем у кримінальному, асоціальному середовищі, що тягне за собою вживання  алкоголю, наркотиків, крадіжки та інші кримінальні дії; проституція у дівчат, порушення статевої орієнтації у хлопців; труднощі  при створенні власної сім’ї, невміння дати своїм дітям достатньо тепла через не вирішені власні емоційні проблеми.

Соціальна шкода для суспільства: втрати людських життів (вбивства дітей і підлітків або їх самогубства); втрати продуктивних членів суспільства внаслідок порушення їх психічного та фізичного здоров’я, низького освітнього та професійного рівня, кримінальної поведінки; втрати в їх особі батьків, здатних виховати здорових у фізичному і моральному відношенні дітей; відтворення жорстокості в суспільстві, оскільки колишні жертви самі часто стають агресорами, ґвалтівниками та насильниками.