Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ПЕРЕНЕСТИ
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

Цінуймо, що в нас є!

Автор: Editor Опубліковано: Березень - 3 - 2014

Посміхнись життюТак уже повелося, що часто-густо нам важко догодити, ми всім незадоволені, все нам не так…. Звідки це нескінченне невдоволення всім, що нас оточує? І де той омріяний час, коли ми всім будемо задоволені? І чи це взагалі реально? Може, завжди щось буде не так? А життя тим часом минає, і його не зупинити, не повернути…
Невже ми так влаштовані? Ніколи не цінуємо те, що в нас є, а тоді ловимо себе на думці: «От раніше все було краще,  а ми не помічали, не насолоджувалися, не цінували». Ми витрачаємо дорогоцінний час  на внутрішнє незадоволення та претензії до себе, до оточуючих, до світу. Від таких думок отримуємо лише розчарування та смуток.  А тоді вирішуємо, що наступного разу все буде інакше. На жаль, потім усе повторюється, і знову такі самі думки, почуття, настрої…
Чому ж так буває? Що заважає нам цінувати те, що ми маємо зараз?
В основі всього – наша людська природа, від якої нікуди не втечеш. Людина настільки суперечлива, що їй важко прийняти цінність чогось, доки вона його не втратить. Або ж не порівняє, як було «до» і як стало «потім». І лише усвідомивши, наскільки стало гірше, ми розуміємо, наскільки раніше було добре. Нам важко визначити ступінь задоволення, щастя, радості лише через позитивний досвід. Частіше ми це усвідомлюємо через біль та страждання. І чим більша наша втрата, тим більшу цінність вона потім набуває.
Ще наша людська сутність полягає в тому, що ми дуже швидко до всього звикаємо. Приміром, ми про щось палко мріємо, і ось наша заповітна мрія здійснилася. Замість того, щоб усвідомлювати своє щастя, вже дуже скоро нам починає здаватися, що інакше і бути не могло: те, що стає нормою, швидко втрачає свою цінність. І ось ми знову прагнемо чогось недосяжного і страждаємо, забуваючи про те, що у нас уже є.
Наступне важливе питання – а яка наша самооцінка? Якщо ми не цінуємо себе, то все, що у нас є, також не матиме для нас цінності. І порівнюючи себе з іншими, ми будемо підживлювати свої комплекси, котрі породжують розчарування в житті і озлобленість на весь світ.
Не варто озиратись на інших. Це безглуздо, адже людей навколо дуже багато, всі вони різні, у кожного є щось своє, особливе, притаманне лише йому. І замість того, щоб витрачати душевні сили і час на заздрощі, краще розвивати свої сильні сторони.
Ставлення людини до себе, до того, що вона має, до життя загалом  залежить від психологічного налаштування, а не від фізичного стану,   кількості наявних кінцівок, хорошого чи поганого зору чи слуху.
Як це не парадоксально, багато людей з обмеженими можливостями   нерідко більше цінують те, що мають, аніж здорові люди. І як результат значно щасливіші за тих, хто не обділений долею. Найважливіше,  що є у людини,  – це її здоров’я. Інколи для того, щоб звернути на нього увагу, нам треба його втратити хоча б на деякий час. Страждаючи   фізично і морально, ми нарешті усвідомлюємо цінність здоров’я. На жаль, нерідко буває вже пізно…
У народі кажуть «Що маємо, – не цінуємо, втративши, – жалкуємо». Нам взагалі властиво жалкувати за тим, що ми втратили.  Тому необхідно берегти те, чим ми володіємо, а не фокусуватися на тому, чого немає. Так само важливо  розвивати свої достоїнства, а не безглуздо сумувати над своїми недоліками.
Напевне у вас є багато такого, що ви не помічаєте, недооцінюєте, а то й взагалі знецінюєте. Спробуйте усвідомити, що багато хто мріє про те, чим ви володієте. І те, що для вас є нормою, може видаватися справжнім багатством в очах інших людей. Тож, може, настав час відчути себе справді багатою і щасливою людиною?!
Давайте зробимо простеньку вправу. Щоб усвідомити свої «багатства», візьміть аркуш паперу і напишіть туди все, що ви цінуєте у своєму житті. Це можуть бути люди, котрі вас оточують: ваші рідні, друзі, колеги. Обставини і можливості: робота, хобі, житло, подорожі, спорт. А ще ваші якості, вміння, знання, думки, зовнішність, вчинки, здобутки – абсолютно все, що є для вас важливим. Корисно запитати у оточуючих, що у вашому житті вони розцінюють як справжні цінності та які ваші якості варті поваги. А тоді вам залишиться  тільки усвідомити, скільки у вашому житті є такого, за що ви можете подякувати Богу, долі, провидінню… А ще – повірити і прийняти свою цінність для оточуючих. І якщо настане момент, коли вам знову захочеться себе пожаліти, подратуватися тим, чого ви не маєте, позаздрити іншим, швидше діставайте свій «чарівний» список, щоб перечитати його і розширити.
Буває так, що за невмінням цінити себе та те, що є в житті хорошого, стоять більш глибокі психологічні проблеми, впоратися з якими самотужки складно чи навіть неможливо. Таким людям можна порадити звернутися до   психолога чи  психотерапевта, щоб пропрацювати ці труднощі разом із фахівцем.
Недаремно кажуть:  Ми не цінуємо те, що у нас є… Ми цінуємо те, чого у нас немає… І переоцінюємо те, чого у нас, можливо, ніколи не буде… Ми не гідні більшого, якщо не цінуємо наявне… Тільки коли ми цінуємо те, що у нас є зараз, ми здатні змінити це на краще і отримати набагато більше!
Цінуйте себе і те, що подарувала вам доля! Будьте щасливі!

Юлія ТОЛОЧКО, психолог
З питань безкоштовних психологічних
 консультацій звертайтесь у наш Центр

Vkontakte Facebook Twitter