ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО ТАКЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДІТЬМИ?

images

Прочитайте уважно, адже деякі з нас навіть не здогадуються, що вчиняють насилля над своїми дітьми. Насильство може бути різне: фізичне, сексуальне, психологічне, економічне.

Фізичне насильство:

Нанесення дитині батьками або особами, що їх замінюють, вихователями та ін. фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, які заподіюють шкоду здоров’ю дитини, порушують її розвиток чи позбавляють життя.

Форми фізичного насильства:

  • Побиття, прочуханки ременем чи іншими предметами;
  • Катування;
  • Трясіння;
  • Удари, ляпаси, стусани, запотиличники;
  • Припікання гарячими предметами, рідинами, запаленими сигаретами;
  • Укуси;
  • Залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю;
  • Давання речовин або медичних препаратів, що викликають одурманення;
  • Спроби задушення або утоплення;
  • Використання різних предметів як знарядь катувань.

 Сексуальне насильство або спокушання – використання дитини (хлопчика чи дівчинки) дорослим чи іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб чи отримання вигоди.

 Форми сексуального насильства:

  • Статеві зносини (коїтус);
  • Оральний і анальний секс;
  • Взаємна мастурбація, інші тілесні контакти зі статевими органами;
  • Залучення дитини до проституції, порнобізнесу;
  • Оголення перед дитиною статевих органів та сідниць;
  • Підглядання за нею під час роздягання, відправлення природних потреб, (навіть коли вона про це не підозрює).

Ви застосовували психологічне (емоційне) насильство, якщо:

  • Ще до народження не любили свою дитину;
  • Постійно або періодично словесно її ображали;
  • Загрожували;
  • Принижували її людську гідність;
  • Використовували образливі прізвиська;
  • Глузували з її зовнішності та здібностей;
  • Звинувачували в тому, в чому дитина не винна;
  • Демонстрували нелюбов, зневагу, неприязнь до дитини;
  • Поводилися з дитиною як із слугою чи підлеглим;
  • Брехали;
  • Приховували від дитини рішення, які стосуються безпосередньо її та її долі (зокрема, про відвідини батьками чи опікунами);
  • Пред’являли вимоги, що не відповідають віковим можливостям;
  • Виявляли непослідовність  у вихованні;
  • Кричали на дитину;
  • Перебивали, не давали висловитися;
  • Вселяли у дитину страх за допомогою дій, жестів чи поглядів, а також використовуючи свій зріст, вік;
  • Маніпулювали, формували почуття провини, весь час соромили дитину;
  • Звіряли  дитині чи підлітку свої проблеми та душевні переживання, які непритаманні її віку і стали для неї психологічним тягарем;
  • Використовували дитину як передавача інформації другому з батьків  чи іншому дорослому;
  • Застосовували ізоляцію;
  • Контролювали доступ до спілкування з одним із батьків, однолітками, братами і сестрами, бабусею,  дідусем, іншими дорослими;
  • Погрожували кинути її, віддати до дитячого будинку, іншим батькам тощо;
  • Погрожували самогубством, нанесенням фізичної шкоди собі або родичам;
  • Погрожували насильством стосовно інших, значимих для неї осіб, істот чи предметів (батьків, братів-сестричок, друзів, тваринок, улюблених  іграшок тощо).
  • Використовували (або загрожувати використати) громадські інститути – релігійні організації, суди, міліцію, школу, спецшколу для дітей, притулки, родичів, психіатричну лікарню тощо.

Ви застосовуєте економічне насильство, якщо:

  • Не задовольняєте основні потреби дитини;
  • Контролюєте поведінку за допомогою грошей;
  • Розтрачуєте сімейні кошти;
  • Використовуєте дитину як засіб економічного торгу при розлученні.



Клуб «Активіст» продовжує свою роботу

56565

Бурхливі події осені 2013 – весни 2014 рр. дали суттєвий поштовх до активізації  громади. В рамках діяльності клубу «Активіст» відбулася низка зустрічей з боярськими громадськими діячами, серед яких немало представників новоствореної Народної ради.

Зокрема, розпочала свою роботу новостворена тимчасова комісія НР з питань діяльності   КП “Інформаційне агентство “Боярка-інформ”. У склад комісії увійшли: члени Народної ради Ганна Тимченко (контактна особа від НР, спеціаліст-рекламіст), Ліліт Абраамян (журналіст ДТРК «Культура») та залучені експерти Анна Фломбойм (ЦСПР, соціальний педагог, учасниця численних соціальних і видавничих проектів), Марія Кириленко (керівник інформаційно-аналітичної служби ЦСПР, публіцист), Євгенія Непиталюк (журналіст, ст.викладач КНУТКіТ ім.Карпенка-Карого), Юлія Апостолова (щойнопризначений менеджер з реклами «Боярка-інформ»).

25 березня 2014 р. в рамках діяльності клубу ЦСПР «Активіст» відбулося перше офіційне засідання комісії, на котрому було визначено  терміни та порядок роботи комісії, періодичність засідань, форми звітності перед громадськістю, висвітлення діяльності на  порталі Народної ради Боярки http://nrb.org.ua/ та у соцмережі Фейсбук. Було вирішено організаційні питання з проведення соціологічного дослідження «Міська газета», обговорено перспективи проведення ділової гри «Оновлена “Боярка-інформ”». У засіданні, крім членів комісії, взяли активну участь запрошені спеціалісти Тетяна Чіркова (соціолог) та Ольга Ковчан (фахівець із зв’язків з громадськістю ЦСПР, рекламіст). На засідання завітали також громадські діячі Сергій Карєв та Дмитро Жигінас, котрі взяли активну участь у обговоренні низки питань.

Наступне засідання комісії буде присвячено аналізу діяльності «Б-І» за участі в.о.директора підприємства Ганни Коваленко та головного  редактора Тетяни Володай; буде також продовжена підготовка  ділової гри з оптимізації роботи міської газети.   В рамках діяльності клубу «Активіст» відбулася також зустріч з громадськістю на екологічну тематику, під час якої директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир презентувала  акцію «Екологічна весна-2014».




НАСИЛЛЯ НАД ДІТЬМИ

4ddf8ca2543d1_resize353x257croppedНайближчі наслідки жорстокого поводження з дітьми:

  • Фізичні травми, ушкодження;
  • Ознаки синдрому струсу: блювота, головні болі, втрата свідомості,   крововиливи в очні яблука (зокрема, розвивається у маленьких дітей, яких  сильно трясуть);
  • Гострі психічні порушення: збудження; прагнення кудись бігти, сховатися; або, навпаки, загальмованість, зовнішня байдужість (особливо при пережитій сексуальній агресії).
  • Емоційно: гострі переживання страху, тривоги і гніву.
  • Важка депресія з почуттям власної ущербності, неповноцінності; суіцидальні настрої (здебільшого у дітей старшого віку).

 Віддалені наслідки жорстокого поводження з дітьми:

  • Затримка фізичного і психічного розвитку дитини (зарубіжні фахівці це називають «нездатність до процвітання);
  • Психосоматичні захворювання;
  • Особистісні та емоційні розлади;
  • Соціальні наслідки.

 Діти, що зазнали жорстокого поводження:

  • Відстають у рості та масі порівняно зі своїми однолітками;
  • Пізніше починають ходити, говорити;
  • Рідше сміються;
  • Значно гірше встигають у школі;
  • Мають шкідливі звички: смоктання пальців; кусання нігтів; розгойдування; онанізм;
  • Мають відмінності у зовнішньому вигляді: припухлі, “заспані” очі; бліде обличчя; скуйовджене волосся; неохайність в одязі; ознаки гігієнічної занедбаності – педикульоз; висипи; поганий запах від одягу і тіла.

 Психічні особливості дітей, постраждалих від насильства:

  • Спалахи гніву без видимих причин;
  • Схильність виливати гнів на більш слабких – молодших за віком дітей,  тварин тощо;
  • Надмірна пасивність, невміння себе захистити;
  • Порушення контакту з однолітками;
  • Різке схуднення чи ожиріння;
  • Демонстративна,  ексцентрична, зухвала поведінка.

У дітей, що пережили сексуальне насильство:

  • Не властиві віку пізнання про сексуальні стосунки (виявляється у   поведінці, іграх з іграшками або з іншими дітьми).
  • Сприйняття себе нещасними і знедоленими; низька самооцінка,  почуття провини, сорому, переконаність у власній неповноцінності: «я гірший (а) за всіх».
  • Депресивні стани: напади занепокоєння, туга,  відчуття самотності,  порушення сну, у підлітків та в старшому віці – спроби покінчити із собою або завершені самогубства.

 Захворювання дітей залежно від видів насильства

При фізичному насильстві:

  • Ушкодження частин тіла та внутрішніх органів різного ступеня тяжкості;
  • Перелами кісток.

При сексуальному насильстві:

  • Захворювання, що передаються статевим шляхом, – інфекційно-запальні захворювання геніталій, сифіліс, гонорея, СНІД, гострі та хронічні інфекції сечостатевих шляхів;
  • Травми, кровотечі із статевих органів і прямої кишки, розриви прямої кишки і піхви, випадання прямої кишки.
  • Незрозумілі болі внизу живота (захворювання органів черевної порожнини та малого тазу при цьому не виявляються).

 При психологічному насильстві:

  • Шкірні висипи; алергія; виразка шлунку;
  • Нервово-психічні захворювання – тики, заїкання, енурез (нетримання сечі), енкопрез (нетримання калу), тощо.
  • Повторні потрапляння до відділень невідкладної допомоги з приводу випадкових травм, отруєнь.

Соціальна шкода для жертви: порушення зв’язків з дорослими; відсутність навичок спілкування з однолітками; схильність шукати шляхи вирішення своїх проблем у кримінальному, асоціальному середовищі, що тягне за собою вживання  алкоголю, наркотиків, крадіжки та інші кримінальні дії; проституція у дівчат, порушення статевої орієнтації у хлопців; труднощі  при створенні власної сім’ї, невміння дати своїм дітям достатньо тепла через не вирішені власні емоційні проблеми.

Соціальна шкода для суспільства: втрати людських життів (вбивства дітей і підлітків або їх самогубства); втрати продуктивних членів суспільства внаслідок порушення їх психічного та фізичного здоров’я, низького освітнього та професійного рівня, кримінальної поведінки; втрати в їх особі батьків, здатних виховати здорових у фізичному і моральному відношенні дітей; відтворення жорстокості в суспільстві, оскільки колишні жертви самі часто стають агресорами, ґвалтівниками та насильниками.




ПРОФЕСІЯ ЧИ ДОЛЯ: роль батьків у обранні дитиною професії

ВИБІР МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ. ПОРАДИ ВИПУСКНИКАМ ШКІЛ ТА ВУЗІВ7

Найбільше зло, котре можуть завдати батьки своїй дитині,  – це примусити її обрати ту професію, до якої в неї немає схильності.

Професійній орієнтації підростаючого покоління приділяють деяку увагу в школах, але все одно саме батьки нерідко підштовхують дитину до певних видів діяльності, обрання вишу та майбутньої професії. І не завжди цей вибір буває розумний, безболісний  для дитини та корисний для суспільства.

Вірний вибір професії може означати для долі людини навіть більше, аніж взаємна любов, рівень матеріального достатку, вроджене здоров’я, успіхи у навчанні, везіння. На роботі ми проводимо більшу частину свого життя. І від того, наскільки ми любимо свою справу, залежить наша самооцінка, тонус, щоденний настрій і навіть те, як складеться наше особисте життя.

Невідповідність між тим, чим хотілося б і чим доводиться займатися, породжує серйозний внутрішній конфлікт і нерідко призводить до загального невдоволення життям, психосоматичних розладів, втечі у шкідливі звички.  А невдоволення, що неминуче накопичується на набридлій роботі, мимоволі вихлюпується на рідних та близьких, руйнує сімейне життя.

Навряд чи є щось більш травматичне, аніж постійне відчуття втраченого часу. Іноді кажуть, що щастя – це коли вранці з радістю йдеш на роботу, а ввечері радісно повертаєшся додому. І дуже сумно, якщо з плином років життя згадується лише як вічне чекання вихідних та відпустки.

Обов’язок батьків за допомогою психологів та вчителів виявити чітку картину якостей дитини. При цьому мають бути враховані всі види психічних процесів: пізнавальні (відчуття, сприйняття, мислення, свідомість, увага, мовлення, пам’ять, уява); емоційно-мотиваційні   (емоції та почуття; стани, мотивація, воля, активність); особистісні характеристики (характер, темперамент, моторика, інтелект).

Через те, що молодих людей примушують до небажаної професії,   не лише ламаються окремі долі, але й страждає суспільство в цілому – саме так з’являються вчителі, що ненавидять дітей; злочинно байдужі лікарі; недолугі інженери; псевдовчені чи користолюбиві юристи.

 Щоб вибір професії був усвідомленим, потрібно:

  • Вчасно виявити особистісні характеристики  своїх дітей та їх схильність до певних видів діяльності.
  • Допомогти дитині усвідомити свої нахили та здібності, пояснити, що їх можна розвивати; надати можливість вибору спеціалізованих шкіл, гуртків, клубів, спортивних секцій тощо.
  • Надати підлітку якнайширшу інформацію про весь спектр трудової діяльності людини, про широкий світ професій.
  • Надати інформацію про різні шляхи та етапи отримання певної спеціалізації: курси, середні-спеціальні та вищі учбові заклади.
  • Ознайомити зі змістом, умовами праці та перспективами кар’єрного зростання представників різних професій.
  • За допомогою медиків  реально оцінити стан здоров’я підлітка, його фізичні характеристики та співвіднести їх із вимогами певних професій.
  • У спілкуванні з дітьми приділяти увагу суспільно значимій мотивації у виборі професії.
  • При виборі професії найбільше страждають незрілі особистості, не готові до дорослого життя. Найбільш небезпечні крайнощі виявляються у наступних категорій:
  • Занадто слухняні підлітки, котрі погоджуються на все, що їм пропонують тато чи мама, більше того –  намагаються вивідати їх приховані побажання чи мрії.
  • Тинейджери-бунтарі, котрі готові зробити що завгодно, аби не так, як їм радять (іноді досить слушно) батьки. У цьому випадку маємо типову    протестну поведінку, притаманну перехідному віку, що затягнувся.

 Якщо з дитинства ростити не  слухняних, а самостійних дітей, нашу старість прикрасять щасливі доньки та сини.

 Найкраще, що можуть зробити батьки для профорієнтації своєї дитини, – це виховати її так, щоб вона вчасно подорослішала та проявила себе як зріла особистість.

 

 

 

І все ж таки ніколи не пізно виправляти помилки.  Завжди можна отримати іншу освіту, змінити спеціальність, відкрити в собі нові здібності, долучитися до хобі, котре певною мірою компенсує рутинну і нецікаву роботу. Все у наших руках.




Долучайтесь до екологічної акції!

еко

Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення спільно з ГО «Центр розвитку громад» ініціює проведення в м.Боярка акції «Екологічна весна-2014». Зокрема, на базі ЦСПР вже проводиться ековиставка на тему «Планета – наш дім»;  реалізується  перший етап проекту «Утилізація батарейок».

У планах спеціалістів ЦСПР створення фільмотеки для дітей на екологічну тематику; проведення бесід, занять, тренінгів за програмою «Екологія природи – екологія душі»;  екологічні бесіди  із старшокласниками БЗОШ на тему «Під владою сміття»; заняття з молодшими школярами «Екомультик».

  У ході акції буде  здійснена низка публікацій з екологічної тематики та з безпеки поведінки на природі на сайті ЦСПР. Також розглядається пропозиція провести на базі ЦСПР круглий стіл на тему: «Засміченість міста – відповідальність громади». Список далеко не повний, наразі відбувається його доопрацювання, враховуючи участь спеціалістів Центра у  загальноміських заходах.

Ця ініціатива вже була винесена на обговорення у профільній комісії  Народної ради м.Боярка, маємо надію, що до акції долучаться широкі верстви боярчан.