Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

«Останній дзвоник» у шаховій школі.

Автор: Editor Опубліковано: Травень - 21 - 2013
image_pdfimage_print

Нагадаємо, що створення клубу «Еліт-інтелект» стало можливим завдяки фінансовій підтримці Войцеха Дмитра Петровича – депутата Ірпінської міської ради Київської області. Надані кошти дали змогу придбати шахові дошки,   медалі та грамоти! Від імені учасників клубу «Еліт-інтелект» та від батьків діток висловлюємо Дмитру Петровичу нашу щиру подяку за підтримку та сприяння у розвитку клубу!!!

Tablytsa

У неділю, 19 травня 2013 року, члени шахового клубу  «Еліт-інтелект» та їх батьки востаннє перед початком літніх канікул зібралися в конференц-залі Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації. Правда, на відміну від шкільних лінійок, урочиста частина почалась не одразу, а лише через  три з половиною години.  Олександр Фомічов, тренер наших юних шахістів, вирішив, що найкращий спосіб завершити навчальний період – це провести велику шахову  гру. Підсумковий весняний турнір, так ми його назвали, поєднав три категорії учасників: молодшу вікову групу (6-8 років), старшу вікову групу (9-14 років) та групу батьків. В останню категорію потрапили не лише мами й тата:  за честь сім’ї боролися навіть дідусі.

Турнір завершився наступним чином:

У молодшій групі перше місце завоював із 100% результатом Красота Данило, котрий отримав 8 перемог у 8 партіях; друге місце виборов дуже емоційний Кривенко Юрій; третім переможцем став Грєнний Костянтин.

У старшій групі також із 100% результатом перемогла Фомічова Марія – 12 очків із 12 можливих; на другому місці – Островський Денис; третє місце здобув Канєвський Дмитро,  який значно покращив результативність своєї гри порівняно із зимовим турніром.

У групі батьків знову ж таки із 100% результатом вийшов на 1 місце Островський Євгеній, тато Дениса та Діани; друге місце посів Баннік Ігор Георгійович, дідусь Пляцка Семена; третє місце зайняв Вишнєвський Юрій Георгійович, тато Сашка та Артема.

У сімейному заліку, який вираховувався за складною відсотковою системою, перемогла сімейна  команда  Островських: батько Євген та старший син – Денис (158%).

Так виглядають сухі факти.  Проте й емоцій  нам не бракувало. До  початку турніру від очікування відчувалось легке хвилювання і напруження, котре батьки знімали під час підготовки зали до гри, розставляючи меблі і шахові дошки; а діти – влаштувавши на вулиці ігри в доганялки та хованки.

Під час шахової гри в залі вирували тривога і радість, розчарування і захоплення, гнів і насмішки, інтерес і страх – майже весь спектр людських переживань  спостерігався у гравців і в групі  підтримки. Молодші діти і батьки яскраво проявляли свої емоції: Юркові сльози через невдалий хід чи радість від виграної партії буревієм проносились по залі і затихали десь на вулиці;  Данилкове  загострене почуття справедливості, що кожного разу супроводжувалось закликом: «Суддя!», ще довго відлунювало у вухах і налаштовувало на більш серйозне дотримання правил гри; «живі» коментарі мами Оксани і тата Юрія, що супроводжували партії  хлопців, підштовхували до думки проконтролювати свого бійця; а увага мами Ольги до кожної дитини, що  турботливою ласкою оточувала всіх, створювала справжню атмосферу сімейного затишку і любові.

 У старшій  групі все відбувалося більш стримано і виважено: лише напружені щелепи і погризування нігтів видавали той рівень напруги, що переживали гравці. І нехай хтось говорить, що це лише гра,  та насправді для дуже багатьох це питання «зі щитом чи на щиті».

Місяць тому, на одному з кваліфікаційних турнірів, що проходили в Києві, суддя сказала: «Перемоги це добре, але поразки – це важливіше. Цінуйте свої поразки, бо лише вони можуть підказати вам, чого ви ще не вмієте, чому ще варто вчитися».  І хоча це важко, та гравці старшої групи й справді розвиваються в цьому напрямку. Шахи не лише стратегічна гра, що розвиває інтелект, а й поле для розвитку стійкості, мужності, стриманості, контактності, добра, терпіння, вміння пробачати – тих якостей особистості, які можуть облагородити і хлопчика, і дівчинку.

А потім був торт!  З днем народження вітали Діму, якому в цей день виповнилось дванадцять.

А ще були привітальні слова від директора Центру Ангеліни Лахтадир і представника Боярської спортивної громади В’ячеслава Сенчука.

А тоді виступили батьки, які не пропустили жодного заняття в клубі зі своїми дітьми, – Островський Євген і Грєнна Оксана.

І насамкінець було нагородження і традиційне групове фото на пам’ять.

      Тетяна Бондаренко,

заступник директора ЦСПР і мама одного з гравців.

Vkontakte Facebook Twitter