Ковчан О.В. Дипломна робота бакалавра: ПР у соціальних програмах по підтримці сім’ї. – К.: Київський національний університет культури та мистецтв, 2011. – 45с.

РОЗДІЛ 2.

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПР У ПРОГРАМІ

«СІМЕЙНІ ЦІННОСТІ» КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО ЦЕНТРУ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ  (ЦСПР)

 2.1. Особливості соціально-психологічної роботи за програмою «Сімейні цінності»  в Києво-Святошинському  ЦСПР

Автором дослідження 3 роки поспіль було проходжено виробничу  практику саме у цьому закладі, тому специфіка ПР-діяльності ЦСПР при виконанні  соціальної програми «Сімейні цінності» була досліджена польовим та кабінетним методами, а також методом спостереження.

Спочатку розглянемо сутність та особливості соціально-психологічної роботи установи, соціальну програму котрої ми будемо досліджувати з точки зору застосування ПР.

Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (м. Боярка) – це один із п’яти аналогічних центрів, що діють в Україні. Ще 4 розташовані в містах Коростені та Славутичі, селищах міського типу Бородянці та Іванкові. Ці структури були створені за ініціативою «ЮНЕСКО», багато років працювали за Чорнобильською програмою ООН та Чорнобильською Програмою Відродження та Розвитку ПРООН в Україні.  Водночас це бюджетні установи, що багато років знаходились у структурі МНС, а наразі знаходяться на стадії реформування, оскільки гострота наслідків Чорнобильської катастрофи з роками слабшає.  Діяльність Центрів спрямована на соціально-психологічну реабілітацію населення, що проживає в зоні посиленого радіологічного контролю.  Таким чином, спеціалісти Центру займаються соціальною реабілітацією населення – видом соціальної роботи, спрямованої на відновлення основних соціальних функцій, психологічного, фізичного, морального здоров’я, соціального статусу сімей, дітей  та молоді  [1].

Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації (ЦСПР) розташований в місті Боярка, що під Києвом, на території Київської обласної дитячої лікарні, що зумовило один з основних напрямків діяльності –роботу з дітьми та тинейджерами. Зокрема, з хворими дітьми, що проходять стаціонарне лікування в лікарні, та тими, хто проживає на території міста та району.

Відмінною рисою Києво-Святошинського ЦСПР є відносна самостійність, робота переважно на запит місцевої влади та громади. З огляду на цю особливість, є можливість відслідкувати роботу цього закладу за власними програми та проектами. У Центрі діє інформаційно-аналітична служба, спеціалісти котрої  спільно з психологами розробляють проекти   та авторські  тренінгові  заняття  з сімейної тематики.

Існують певні труднощі у діяльності ЦСПР, пов’язані з  постійним недофінансуванням цієї установи. Оскільки статус бюджетної організації не дозволяє залучати додаткові кошти на реалізацію програм та проектів, на базі ЦСПР створено громадську організацію «Центр розвитку громад».  І якщо на момент реєстрації  у 2002  році це був фактично  «клон» бюджетної устави, створений виключно як механізм залучення  додаткового фінансування, то з часом ця організація набула  всіх ознак самостійно діючої структури як повноцінного елемента громадянського суспільства.

Один із основних напрямків, котрий спеціалісти ЦСПР послідовно розробляють впродовж 12 років існування закладу, – це підтримка сімей, що розглядається як один із елементів соціально-психологічної реабілітації  населення та  як важливий чинник послаблення загальної напруги у громаді. На  підтримку сім’ї спрямована програма Центру «Сімейні цінності», що передбачає комплекс  заходів, спрямованих  на підтримку інституту сім’ї, оптимізацію та гармонізацію сімейних стосунків у тому числі  в системі «батьки – діти». Всі проекти, що реалізуються спеціалістами Центру, враховують вікові  психологічні особливості різних цільових груп  та базуються на засадах сімейної психології.

Інформаційна служба ЦСПР має у своєму штаті фахівця із зв’язків з громадськістю та пресою і цілеспрямовано  системно провадить ПР-діяльність, що включає популяризацію ідей та цінностей, котрі закладені в основу Програми; всебічне висвітлення реалізованих проектів.   В цю діяльність в більшій чи меншій мірі включені всі спеціалісти ЦСПР.

Програма «Сімейні цінності» передбачає різноманітні форми роботи з різними цільовими групами, зокрема:

• Свята та благодійні заходи для багатодітних сімей, сиріт та дітей з  малозабезпечених родин; «зустрічі поколінь» із запрошенням молоді та ветеранів війни та праці.
• Клубна робота: клуб для людей похилого віку «Затишок», клуб для тинейджерів «Позитив»; клуб сімейного дозвілля «Новус».
• Практичні семінари з батьками, що входять до Батьківської ради Києво-Святошинського району, із заступниками директорів загальноосвітніх шкіл з виховної роботи та зі шкільними психологами.
• Публікації на психологічні теми, пропагування сімейних цінностей у місцевій спільноті: психологічні статті у власних Інтернет-ЗМІ, у місцевій пресі та в газеті «Дзеркало тижня» (рубрика «Поруч чи разом»).
• ПР-діяльність у соціальних мережах: створення сторінки Центру, розповсюдження інформації про заходи за Програмою у  «Facebook».
• Збір та публікація на власному сайті відгуків учасників окремих заходів  за матеріалами «Листків зворотного зв’язку».
• Розробка та реалізація проектів і тренінгових програм по підтримці сім’ї.

Найцікавішою з точки зору застосування ПР-технологій  є реалізація авторських проектів, спрямованих на підтримку сім’ї. Соціальна робота  з сім’ями загалом є досить проблематичною   з огляду на те, що зазвичай увагу соціальних служб привертають неблагополучні сім’ї з числа тих, котрим складно, якщо вже не пізно допомагати. Крім того, в умовах обмеженого кадрового ресурсу (штатні розписи соціально спрямованих установ рідко передбачають більш, як 15-20 осіб) немає можливості охопити скільки-небудь значну кількість сімей з метою профілактичної роботи.

Завдяки власній інформаційно-аналітичній службі та цілеспрямованій діяльності у цьому напрямку в  ЦСПР було розроблено оригінальну методику опосередкованої роботи із значною кількістю сімей та відпрацювати систему ПР в умовах  обмежених матеріальних та людських ресурсів.

Однією із широко уживаних у роботі спеціалістів Центру опосередкованих методик роботи з сім’ями є робота через підлітків.  Психологи та освітяни відмічають високу міру напруги саме в тих сім’ях, де є діти, що вступили у так званий перехідний вік. Стосунки підростаючих дітей із своїми батьками у цей період нерідко набувають драматичних і навіть деструктивних форм. Батьки в цій ситуації часто демонструють повну безпорадність, а їхнє ставлення до підростаючих дітей коливається від уседозволеності до спроб повністю заборонити спілкування з однолітками; від потурання асоціальній поведінці до гіперопіки.

Відповідно  проблеми з підростаючими дітьми стають каталізатором конфліктів і між іншими членами сім’ї. Нерідко це призводить до хронічного розбрату у сім’ях аж до розлучень. Практика показує, що проблеми в стосунках з батьками є нерідко тим «пусковим механізмом», котрий призводить до негативних, а іноді непоправних наслідків. Напружена до краю атмосфера підштовхує підлітка всіма силами рватися з «сімейного пекла» на вулицю, де на нього чатують серйозні небезпеки. Серед наслідків можуть бути наркоманія, алкоголізм,  ранні вагітності та аборти,  ВІЛ/СНІД, кримінальні злочини, юнацькі суїциди. Тому проводячи широкомасштабну соціально-психологічну, а також інформаційно-просвітницьку роботу серед підлітків, психологи ЦСПР фактично працюють і з тими сім’ями, до яких ці підлітки належать.  А враховуючи, що в конфлікті «підліток – дорослий» винні, як правило, обидві сторони, практикується  також робота одночасно в двох  напрямках – з підлітками та їхніми  батьками.

Саме у віці 12 – 16 років юнаки дистанціюються від старших поколінь,  нехтують небезпеками,  демонструють зневагу до моральних норм і сімейних цінностей, які пропагують старші за віком. Однією з особливостей підліткового віку є скепсис, критика усталених норм, правил поведінки тощо. Тому при роботі з підлітками психологи ЦСПР широко застосовують форму тренінгових занять, під час яких молоді люди в спокійній, невимушеній атмосфері,  далекій від шкільної та сімейної напруги,  можуть вільно висловлюватися, програвати травмуючі моменти, щоб  в результаті зняти внутрішні «захисні механізми» та без перешкод сприйняти необхідну для них інформацію, замислитися над своєю поведінкою. При цьому враховуються  такі дитячі риси юнацтва, як любов до ігор, схильність багатьох до демонстративності, яка конструктивно реалізується під час психологічних етюдів.

З метою подолання внутрішнього протесту в програмах враховується ще одна психологічна особливість юнаків – це те, що, попри всі їх намагання вдавати з себе дорослих, вони мають підсвідоме бажання відчути себе захищеними, у безпеці. Тому до юнацтва різними способами доноситься ідея, що сім’я – це осередок безпеки, підтримки, захисту та любові. Психологи працюють над тим, щоб допомогти підліткам усвідомити себе як частину сім’ї, привернути їх до одвічних сімейних цінностей. Разом з тим, у Програмі піднімається питання особистої відповідальності молодої людини за нинішню та майбутню сім’ю.

1. Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю » від 20.09.2011 р. [Електронний ресурс] // Законодавство України. – 2011. – № 3739-VI. – Ст 1-8. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2558-14