Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

Впроваджуємо волонтерство в лікарні

Автор: Editor Опубліковано: Лютий - 6 - 2012
image_pdfimage_print

1 лютого психолог Оксана Слєпова провела тренінгові заняття для мам з дітками та з підлітками, які захворіли на цукровий діабет. Такі заняття вже кілька років поспіль проводяться за програмою «Крок вперед». Метою програми є оптимізація життєвих перспектив у хворих на цукровий діабет, підвищення рівня їх самооцінки, зниження ситуативної та особистісної тривожності.

Вже не вперше до групової роботи ми залучаємо наших волонтерів.  Психолог Оксана Слєпова  провела заняття у парі з 17-річною дівчиною, яка з 2 рочків періодично перебуває на лікуванні в ендокринології. Зараз це вже доросла та цікава особистість, яку звати Марія Струпова. Минулого року Марія поступила   до університету ім. Т.Шевченка на факультет журналістики і вже має навіть власні публікації. Саме такі мужні діти як Маша можуть бути чудовим прикладом того, що з діабетом можна і потрібно нормально жити. Отже, Марія показала власну розроблену презентацію про цукровий діабет та розказала про те, як можна уживатися з хворобою і при цьому вести звичайний спосіб життя, не відчуваючи ніякого дискомфорту.

І мами, і підлітки були вражені тим, що Маша така впевнена, спокійна, врівноважена, не відчуває себе не такою, як усі. Вона цілеспрямована, наполеглива, активна, енергійна, а до діабету ставиться, як до способу життя.

Маша на власному прикладі та завдяки презентації донесла до аудиторії головну думку свого виступу:  діабет – це не вирок, а нормальний спосіб життя.

Про це свідчить наступна вправа, яка була виконана присутніми.

Кожен мав продовжити таку фразу:  «Я не боюся діабету…». Відповіді були такими (мовою учасників):

«… потому что здесь нет ничего страшного и печального, а иногда это даже хорошо. Соблюдая диету – поддерживаю форму, а еще диабетчикам всегда выдают путевки. Это прикольно. Для диабетчика сьеденая конфета – это уже празник, не то, что здоровым людям – повседневность. И в больнице можно завести новые знакомства, друзей».

«…це спосіб життя, це не дуже страшна хвороба, з нею можна жити, та за цим треба дивитись, але це не страшно і не важко».

«…бо з ним можна прожити, якщо слідкувати за собою. Я не боюсь його. Займаюсь спортом. Навіть не боюсь, що мені може стати погано».

«… я думаю, что с диабетом можна жить и нужно бороться. Главное уметь правильно пользоваться инсулином, глюкометром. Конечно же, настроение – это самое главное. Я не боюсь диабет, потому что меня поддерживают друзья и родные».

«…вообще – то для меня это был шок, так как я с этим не сталкивалась, никто в моей семье. Доченька еще не понимает. Но, теперь немного понимаю и осознаю, что это не так страшно, с этим живут люди. Главное верить в лучшее. Поддержка близких для нас очень важна».

«…это способ жизни».

Після цієї вправи кожний учасник тренінгу написав один-одному по кілька добрих слів та побажань (вправа «Сонечко»). Отримавши дозу позитивних емоцій, мами і діти залишили відгуки після заняття на наших бланках:

Мені найбільше сподобалося, що:

«девочка, которая показывала презентацию очень веселая, хотя она болеет с 2 лет. Она не падает духом. Желаю Маше всегда быть такой веселой и никогда не падать духом».

«було задіяно усіх дітей у різних вправах».

«була презентація. Приклад відомих людей, хворих на діабет».

«як розповідали».

«я більше дізналася про діабет те, чого не знала».

«Ви прийшли до нас».

«ніхто не падає духом, ніхто не боїться діабету».

Мені найбільше не сподобалось:

«Все понравилось». «все сподобалося». «що заняття було маленьке, а так все сподобалося». «сподобалося все».

Мене найбільше здивувало:

«что здесь все открытые, оптимизма здесь много».

«діти віком 12-13 років так спокійно говорять про цукровий діабет, хоча мені це ще поки що страшно в мої 24 роки».

«діти відносяться до діабету простіше, ніж дорослі».

«розповідь про діабет».

«те, що деякі зірки були хворі на цукровий діабет».

«здивувало все».

Я замислився (замислилася) про те, що:

«нужно себя настроить на все хорошее, потому что я мама и должна поддерживать свою доцю».

«з цукровим діабетом живуть і багато чого досягають у житті. Потрібно жити і досягати вершин».

«це не кінець».

« можна їсти все, але у міру і тепер мені не прийдеться перепитувати все у сусідок по кімнаті».

«требу бути веселим».

«є хвороби, які серйозніші, ніж діабет, тому не потрібно думати, що це найгірша проблема у житті».

Я зрозуміла:

« нужно жить и надеяться всегда на лучшее, больше оптимизма».

«цукровий діабет не такий страшний, як мені здавалося раніше».

«треба навчитись і вчитись з цим жити».

«діабет – це спосіб життя».

«діабет – це просто спосіб життя».

«все добре».

«не потрібно чогось боятися, тому що багато таких дітей, як я».

Я (змінив) змінила свою думку щодо:

«диабета, потому что раньше я не знала этого, но теперь стараюсь осознать все. Много информации, но хочется все понять».

«треба більше думати про хороше в житті і не зациклюватися на хворобі».

«своєї хвороби».

«змінив всі думки».

«цукрового діабету. Ніколи не можна здаватися. Коли Маша розповідала про цукровий діабет я зрозуміла, що вона хоче допомогти нам, що вона не залишила нас без допомоги».

                                                        Оксана СЛЄПОВА

Vkontakte Facebook Twitter