Життя – це порив до небес!

«Життя – не перелік змарнованих літ,

Життя твого духу – до Бога політ,

Життя – це порив до небес…»

Вечір веде Радислав Кокодзей. Вірші читають Олена Дзюбенко та Андрій Владиченко

Цими словами 19 березня було розпочато поетичний вечір «Порив до небес», присвячений творчості українського поета-дисидента, нашого земляка, Івана Юхимовича Коваленка. У рамках програми відбулася презентація збірника духовної поезії політв’язнів “Молитва вигнанця” (видавництво “Братське”). Дійство відбулося у приміщенні Києво-Святошинського районного центру творчості молоді «Оберіг». Організували вечір Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення та ГО «Жіноча громада». У своєму вступному слові директор ЦСПР та голова правління «Жіночої громади» Ангеліна Лахтадир відзначила, що напередодні у Боярському краєзнавчому музеї вшановували ще одного видатного боярчанина – Івана Івановича Іванова, щирого друга Івана Юхимовича Коваленка. Ці люди сколихнули культурне життя Боярки і назавжди увійшли до історії нашого рідного міста. Твори цих митців діти вивчають на уроках літератури рідного краю. Ангеліна Миколаївна заінтригувала присутніх тим, що на них чекає приємна несподіванка, – саме на цьому зібранні буде вперше презентовано проект Центру «Оберіг» під назвою «А пісня все живе» – створення диску пісень на слова Івана Коваленка.

Галина Манів презентує збірку "Молитва вигнанця" на вечорі творчості Івана Коваленка

Презентуючи поетичний збірник «Молитва вигнанця», упорядниця книги, християнська поетеса Галина Манів (Кириєнко), розповіла про те, що допомагало політв’язням радянських часів гідно вистояти перед тортурами і вижити в концтаборах: «Це – молитва до Бога, любов до України і поезія. Поезія – це висока концентрація слова і думки, і мені здається, що ті, хто потрапляє до Царства Божого, спілкуються виключно поетичною мовою».

Пані Галина подякувала всім, хто надав кошти на видання збірки,  і відзначила, що більше всього пожертв надійшло зі східних областей України, що свідчить про єдність нашого народу.  Долучилися до збору коштів і боярчани з Національної скаутської організації «Пласт» та парафії св. Федора Тирона УГКЦ.

Галина Манів  розповіла про те, як в процесі роботи відкривала для себе героїчний шлях політв’язнів.  «Пам’ять – це те, без чого не може самоідентифікуватися ні окрема людина, ні народ, – зазначила пані Галина. – Тому гнобителі українського народу намагалися щонайперше знищити його пам`ять. Так, після Батуринської різанини, царський поплічник Меншиков, вдершись до Києва, передусім  знищив усі архіви. І надалі імперія провадила таку саму політику, наслідки якої відлунюються нам досьогодні. І, хоч як це сумно визнавати, ми досі не знаємо імен багатьох патріотів, які боролися за кращу долю України. Але ж без їхніх  молитов, без їхніх мук ми не мали б сьогодні незалежної України! Серед цих мучеників за Україну й Іван Юхимович Коваленко.

Твори Івана Юхимовича були вельми популярні серед ув`язнених, його вірші у концтаборі ставали піснями, надавали снаги і надії борцям з сатанинським комуністичним режимом. Там, на «зоні», Коваленко не припиняв свою вчительську діяльність – навчав друзів іноземних мов. Втім, і про Коваленка, і про інших поетів-дисидентів, чиї біографії й вірші представлені на сторінках збірника «Молитва вигнанця», можна написати не одну захопливу книжку. Микола Руденко, наприклад, обіймав високу посаду у партапараті, мав дачу, квартиру і таке інше, але свідомо пішов на боротьбу з людиноненависницькою комуністичною ідеологією, знехтувавши власним  добробутом. Нестримний Микола Сарма-Соколовський сидів у камері смертників, тричі тікав з таборів, змайстрував на «зоні» бандуру і навчав в’язнів грі на ній. Кришталево чесний і незламний Іван Сокульський відроджував козацький дух на рідній Дніпропетровщині, де й був убитий на початку 90-х російськими шовіністами. Борис Павлівський карався в неволі понад 20 років і вижив у магаданських таборах…”

Таких імен у збірці тридцять – три десятки видатних творчих особистостей, що назавжди залишаться в історії України. І серед них – наш земляк Іван Коваленко, що по праву входить до когорти найвидатніших митців, що боролися за незалежність України.

Галина Манів закликала боярчан достойно відзначити 18 липня 2011 року 10-ті роковини смерті Івана Коваленка як річницю народження його душі на небесах.

Ведучий вечора, відомий боярський журналіст, бард і поет Радислав Кокодзей розповів про життєвий шлях Івана Юхимовича, торкнувся високих людських стосунків у сім’ї вчителів. Іван Юхимович все життя кохав лише одну жінку – свою дружину Ірину Павлівну і вважав зустріч із нею дарунком Господа. На вечорі прозвучали проникливі вірші, присвячені поетом своїй вірній музі.

Від творчої спілки «Боярські майстри» виступив президент цього об’єднання, відомий поет Олександр Корж. Він розповів про багаторічну дружбу «майстрів» з Іваном Коваленком, прочитав вірш, присвячений його дружині Ірині.

Директор Боярської ЗОШ №1 Катерина Мелашенко розповіла, що саме з цим учбовим закладом пов’язаний розквіт педагогічної діяльності подружжя Коваленків. А вчителька цієї школи, учениця і друг сім’ї Коваленків, сама вже сивочола пані, Олександра Йосипівна Овчиннікова розповіла, як піклувалися про неї, сироту, улюблені вчителі. Вона проілюструвала творчість Івана Юхимовича відгуком пана Брістона Найта з Канади: «Про поезію Коваленка писати важко, нею можна лише милуватись і кохатись у ній! Його виплеснуті на папір почуття – на межі словесності. Поза цим – лише телепатія! Я кожною клітиною відчуваю своє розчинення в його душі. Це Божа Благодать, що дарує такі ДУШІ світу! Світ Коваленка безмежний. Тут кожна стражденна душа може задовольнити свою спрагу: і в чуттєвому, і в ментальному, і в духовному сенсі. Я вдячний поетові за те, що доторкнувся до його крила».

Інша учениця, нині перекладачка, Ганна Дика, розповіла про Івана Коваленка як знавця іноземних мов та перекладача. Бездоганно володіючи англійською, французькою та німецькою мовами, Іван Юхимович у таборі по пам’яті перекладав українською вірші Ш.Бодлера, Ф.Копе, Г.Лонгфелло, Ф.Гейне. Пані Ганна презентувала збірку віршів Р. Бернза, до якої увійшов ряд її перекладацьких робіт поряд із перекладами найвідоміших українських майстрів слова. Пані Ганна зазначила, що цим здобутком вона вшановує пам’ять Івана Коваленка, котрий вчив її англійської мови. Учитель по праву пишався б такою ученицею!

Цікавим був виступ боярського поета Віталія Григоровича Приймаченка.  Поет  об’єднав  тексти  «Ельдорадо» Володимира Самійленка та Івана Коваленка (наслідування Самійленку), а також добавив власний текст, виходячи із актуальної  саме в наші дні тематики.  Глядачі оцінили цей творчий експеримент схвальними оплесками.

Дмитрій Присяжний, священик, настоятель Свято-Покровської парафії УАПЦ не знав особисто Івана Коваленка, але доля судила йому відспівувати поета. За словами отця Димитрія, здавалося, ніби від небіжчика віє теплом! «Таке тепло випромінюють ті, хто жив для інших. Іван Юхимович жив для учнів, народу, країни. Він гідно ніс свого хреста на Голгофу, а після Голгофи завжди буває воскресіння у вічності. Згадайте минуле і кращих у минулому, а не сучасну підробку! Еліта – це ті, що несуть хрест і готові буть розіп’ятими на ньому за ближніх своїх, а не ті, що самі себе звуть елітою в силу свого матеріального становища» – сказав отець Димитрій.

Виступи присутніх чергувалися з читанням віршів. Особливо зворушливо поезії Івана Коваленко прозвучали у виконанні Олени Дзюбенко (ЗОШ №1) та Андрія Владиченко (ЗОШ №4) – юних волонтерів клубу «Позитив» Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації. Звучали також пісні на вірші Івана Коваленка. Відомий художник і музикант Володимир Вишняк заспівав «Сіру мелодію». Київський композитор Олег Саліванов презентував цілий віночок пісень на слова Коваленка. Співав і сам, і разом із боярськими співачками Наталею Горенко та Іриною Гура-Соловей. Коли зазвучала пісня «Знову сніг», за вікном якимсь дивом дійсно закружляли сніжинки – ніби на знак того, що небеса чують звернені до них поетично-музичні рядки. Прем’єра цього пісенного блоку була більш, ніж успішною – зал раз у раз вибухав оплесками і криками «браво!». Ось так вдало було презентовано перші напрацювання за великим боярським проектом «А пісня все живе» – випуск диску пісень на слова Івана Коваленка.

Зала центру «Оберіг» насилу вмістила всіх бажаючих торкнутися високої поезії. Були присутні донька поета Марія Іванівна Кириленко з чоловіком, онуки поета Іван та Ольга. Марія Іванівна щиро подякувала присутнім і організаторам вечора та виступила з пропозицією започаткувати нову боярську традицію – щороку навесні влаштовувати Коваленківські читання. Ця ініціатива знайшла схвальний відгук усіх присутніх. Тож до нових зустрічей на вечорах духовності і поезії!

Наша довідка:

Поет-дисидент Іван Коваленко

Наш земляк, Коваленко Іван Юхимович, – видатна особистість в історії української літератури та культури. Учитель, поет-шістдесятник, дисидент-політв’язень радянських часів. Все життя відрізнявся безкомпромісністю та прямотою як в особистому житті, так і в творчості. Принципово не друкувався на батьківщині за радянських часів. Не належав ні до яких угрупувань і партій – ні радянських, ні сучасних.    Народився 13 січня 1919 року в с.Лецьки, що на Переяславщині. Пережив голодомор 1932-33 рр., коли вимерла половина села. Закінчив Київський державний університет ім.Т.Г.Шевченка. Все життя працював учителем іноземних мов. Вчителювати починав у повоєнні роки в м.Чернігові. У 1947 роки переїжджає з сім’єю до Боярки, де прожив більш, ніж піввіку, аж до самої смерті.

13 січня1972 року, на свій день народження, був заарештований під час репресій, яким було піддано українську творчу інтелігенцію. Приводом стали поновлені на вимогу КДБ давні доноси директора вечірньої школи робітничої молоді, завуча, парторга і одного з вчителів про те, що Коваленко прилюдно в учительській назвав окупацію Чехословаччини 1968 року “фашистською акцією”. Були допитані 140 учнів Коваленко – жоден проти свого вчителя не засвідчив. Більше того, на випускному вечорі 1973 року його вже фактично звільненій з роботи дружині школярі і батьки влаштували овацію. Коваленкові було інкриміновано виготовлення та розповсюдження літератури самвидаву та розповсюдження його власних віршів, як сказано у вироку, “антирадянського, націоналістичного та наклепницького спрямування”. Винним себе Іван Юхимович не визнав, відмовився написати до преси покаянного листа. Карався в Уральському таборі суворого режиму разом з найвидатнішими українськими шістдесятниками. Реабілітований у 1991 році. Помер 18 липня 2001 року. Похований в Боярці. Іменем Івана Коваленка названо вулицю, на якій він жив.

Творча доля Івана Коваленка досить трагічна, оскільки багато ранніх творів загинуло під час Великої Вітчизняної війни. Преважна частина творчого доробку зрілих літ втрачена через арешт та слідство. Майже все, що писав у таборі, відбиралось і знищувалося. Тим не менш, творчий доробок поета нараховує приблизно 400 поетичних, публіцистичних творів і перекладів.

Творчість Івана Коваленка високо оцінили І.Світличний, М.Жулинський, Є.Сверстюк, І.Драч та інші. Друкувався за радянських часів у газеті «Нове життя» (Пряшів, Словаччина). За часів незалежності України – в українській періодиці та в Канаді. Збірки: “Недокошений луг” (1995 р.), “Джерело” (1999р.) „Перлини” (2006р.), «Учитель» (2009 р. за підтримки Боярської міської ради). До збірки «Молитва вигнанця» увійшло шість поезій Івана Коваленка.  Докладніше на сайті Івана Коваленка.

Кость ЗАЦАРНИЙ




Перегляд фільмів з чорнобильської тематики

23 березня з учасниками молодіжного клубу «Позитив» було проведено тренінгове  заняття, присвячене 25-м роковинам аварії на ЧАЕС. Одним з етапом заняття був перегляд фільму про сучасну флору та фауну у 30-кілометровій зоні відчуження.
Отже, відгуки :

  • «Сенс фільму в тому, що природа сама і без людини зможе відновитися та почати все спочатку, а людина тільки шкодить!!!»
  • «Фільм – супер, зрозуміла суть. Про природу, яка «мутувала».  «Дуже хочеться побачити все це насправді»
  • « Фільм дуже пізнавальний, тому що після вибуху на Чорнобильській АЕС всі почали забувати про ту територію, яка найбільше постраждала внаслідок радіації. Той день ніхто не забуде. Цей фільм було створено, щоб показати флору і фауну тієї території, на якій немає людей. Приємно дізнатися, що там ще багата фауна»
  • «З’явилася ще одна невелика територія, де людина не засмічує і так вже засмічену природу та не впливає на неї своїми діями. З’явився заповідник, у якому природа сама по собі відновлюється, сама турбується про себе. Людина знищує природу. І, напевно, всім живим істотам жилося б краще без людини та її діяльності»
  • «Чорнобильська аварія стала найбільшим горем для України. Ми, нове покоління, навіть не підозрюємо, скільки лиха принесла ця аварія. Цей фільм показує нам, яке життя зараз у Чорнобилі. Коли вибухнув реактор, екологія в цих містах дуже постраждала, але за ці роки вона набула надзвичайно красивого пейзажу. За гарним малюнком ховається заражена радіацією територія, але тварини, які там живуть, навіть не підозрюють, що вся їхня їжа заражена. Тому, є тільки один висновок: за гарною картинкою ховається страшна радіація»
  • «Під час перегляду фільму я дізналася, що коти теж мають почуття. В них своє життя, вони відчувають так само, як і ми. Природа в Чорнобилі дуже гарна, але якби не радіація, вона була б ще гарнішою.  Коти теж вживають їжу, яка  радіоактивна,  та багато часу проводять на землі, яка також заражена радіацією».



Акція до 25-х роковин Чорнобильської катастрфи в постраждалих селах

У березні 2011 року спеціалісти Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації населення провели акцію по пропаганді здорового способу життя у селах, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. З цією метою було здійснено ряд командних виїздів до сіл Бузова, Горенка та Мироцьке. Слід відмітити чітку організаційну роботу адміністрацій загальноосвітніх шкіл цих сіл. Освітяни привітно зустрічали спеціалістів Центру, організовували вчителів та дітей – тож заходи розпочиналися строго у призначений час.

У рамках акції для учнів шкіл було проведено тренінгові заняття «Наслідки Чорнобильської катастрофи та здоров’я моїх майбутніх дітей», проведено виступи дитячої лялькової студії «3-а» з виставою «Будь здоров», а також розповсюджено тематичний інформаційний пакет. У виїздах взяли участь спеціалісти ЦСПР: психологи Оксана Слєпова, Тетяна Бондаренко, Максим Проценко; соціальні педагоги Інна Хохлова та Олена Сиваченко. Перспективи подальшої співпраці обговорила з шкільними директорами та їх заступниками директор ЦСПР Ангеліна Лахтадир.

Заняттями було охоплено різні вікові категорії учнівської молоді – від початкових класів до старшокласників загальною кількістю біля 250 осіб. Особливо радісно зустрічала малеча лялькову студію «3-а» (керівник Т.М.Бондаренко). Окрім вистави, Тетяна Миколаївна провела з дітками бесіду, роздала тематичні розмальовки, а потім усі разом зробили зарядку. Найцікавішим всіх було те, що «артистами» були теж діти. Це Ірина Заболотна, Анастасія Герасимова, Аліна Трубач (Боярська ЗОШ №4); Дмитро Чапля (Боярська ЗОШ №3), Уляна Яценко (Боярська ЗОШ №2).З великою зацікавленістю учні сільських шкіл поставились до тренінгових занять, метою яких є мотивування підлітків до здорового способу життя. Було помітно, що вони радіють можливості взяти участь у незвичних для них формах роботи. Діти виявляли активний інтерес, захоплено працювали, щиро реагували.

Заняття дало змогу учнівській молоді замислитися, що небажання та невміння слідкувати за своїм здоров’ям сьогодні, може відбитися на здоров’ї їхніх нащадків завтра. На питання «Що найбільше впливає на ваше здоров’я» тинейджери відмітили наступні фактори: надмірне захоплення телевізором і комп’ютером; наслідки Чорнобильської катастрофи; нераціональне харчування; мало прогулянок на свіжому повітрі; вживання алкоголю; невміння слідкувати за своїм здоров’ям; паління; конфлікти з батьками; погана екологія; погана питна вода; матеріальні проблеми; шкільні проблеми.

Під час вправи «Піклуймося про наших дітей», підлітки написали, що треба робити вже сьогодні, щоб завтра майбутні дітки мали міцне здоров’я. Відповіді свідчать про те, що вони добре засвоїли надану під час заняття інформацію і усвідомили необхідність піклуватися про своє здоров’я. На думку молодих людей, щоб бути здоровими треба «не пиячити»; «добре поводити себе з батьками»; «робити добрі вчинки»; «не ображати інших людей»; «не бешкетувати»; «радіти життю»; «вірити в своє майбутнє»; «уникати поганих впливів»; «навчатися культурі»; «добре поводити себе в суспільстві»; «мати здоровий сон»; «не сваритися з іншими»; «не перевтомлюватися»; дотримуватися правил особистої гігієни»; «не зв’язуватись із поганою компанією»; «обрати собі гарну пару»; «здобувати гарну освіту»; «кинути палити»; «займатись своїм працевлаштуванням»; «не конфліктувати з батьками, однокласниками»; «не робити невиважених вчинків»; «бути психічно урівноваженими»; «не сидіти багато в Інтернеті»; «не лізти в бійку»; «не прогулювати школу»; «не нервувати»; «більше їсти фруктів»; «розумово розвиватися»; «займатися спортом».

Освітяни району виявили велику зацікавленість у проведенні Києво-Святошинським центром соціально-психологічної реабілітації заходів, що пропагують здоровий спосіб життя. Цікавими і плідними були зустрічі директора ЦСПР А.М.Лахтадир з директорами та заступниками з виховної роботи ЗОШ району. Ангеліна Миколаївна розповіла про нові напрямки у роботі Центру, акцентувала увагу на інформаційних пакетах, котрі в рамках акції надавались школам. Це прекрасний матеріал для виховних годин на теми здорового способу життя та безпечної поведінки. В ході спілкування було сформульовано запит педагогів, директорів, заступників із виховної роботи на подальшу співпрацю з Центром реабілітації. Освітяни зацікавлені у проведенні спеціалістами ЦСПР комплексу заходів, присвячених певній темі, – здоровому способу життя, стосункам батьків з підлітками тощо. Було висловлено бажання проводити такі заходи і під час виїзду до шкіл району, і в приміщенні ЦСПР у Боярці.

Розставання було дуже зворушливим: діти та підлітки просили приїжджати ще та виявили гаряче бажання самим відвідувати Центр. Найбільш емоційними були малюки, котрі просили нових вистав від лялькової студії «3-А».




“Здорові нащадки” – заняття до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи

16 та 17 березня психолог Києво-Святошинського ЦСПР Оксана Слєпова провела тренінгові заняття з дітьми та підлітками ендокринологічного та гастроентерологічного відділень Київської обласної дитячої лікарні за темою «Здорові нащадки». Ці тренінги були проведені в рамках низки заходів, присвячених 25-м роковинам аварії на ЧАЕС.

Мета занять – пропаганда здорового способу життя на територіях посиленого радіологічного контролю, розвиток свідомого ставлення до свого життя,  виховання відповідальності перед суспільством,  майбутньою сім’єю та собою.

Одним із завдань була вправа «Закінчи речення». Ось які цікаві відповіді ми отримали.

Я хочу бути здоровим, щоб: «створити родину»; «зробити кар’єру»; «прожити активне, веселе життя»; « народити здорових дітей»; « стати футболістом»; «прожити все своє життя недаремно»; « бути щасливим»; «не бути агресивною», « жити нормально»; «все спробувати у житті, крім цигарок, алкоголю та наркотиків»; «бути в колективі»; «знайти хорошого хлопця та продовжити рід»;«не лежати в лікарнях».

А на питання «А що ж ви можете вже сьогодні зробити для того, щоб майбутні ваші діти були здорові» ми отримали такі відповіді: «не палити, не пити, багато не гуляти»; « займатися спортом»; «не хвилюватися»; «не розпочинати рано статеві відносини»; «їздити кожного року на перевірку в лікарню»; «перевірятися на ВІЛ-СНІД»; «одягатися за погодою»; «їсти здорову їжу, фрукти, овочі»; «частіше бувати на свіжому повітрі».




Презентація Гуртка «Екологічна варта»

«Екологічна варта» – це хлопці та дівчата, що піклуються про навколишнє природне середовище, це дослідження проблем довкілля, це конкурси і вікторини, екскурсії та екологічні експедиції, це віра у те, що ми здатні зробити нашу Землю прекрасною.

Ми намагаємось навчити інших бачити красу довкілля та прищепити бажання й потребу з повагою відноситися до оточуючого світу. Завжди з природою дружи. Цим спілкуванням дорожи.

Земля українська чудова і чиста,

Краса незгасима природи її.

Дивіться, калина убралась в намисто,

Розвісивши віти зелені свої.

Природа – це слово по суті святе –

Повинні усі розуміти.

Її не відновить ніхто і ніде,

Якщо ми дамо їй змарніти.

Гурток проводить щорічні природоохоронних акції, такі, як «Збережи ялинку». В рамках акції ми підготували та провели тематичні бесіди для учнів молодших класів, виготовили листівки пропагандистського змісту та розповсюдили серед учнів та вчителів школи. Випустили газету з закликом підтримати акцію «Збережи ялинку», організували виставку малюнків новорічної тематики.

Самі гуртківці на Новий рік прикрасили свої оселі штучними ялинками. Для нас це стало нормою.

Ми – Ялинки, і завжди

Радість вам даруєм,

Споконвіку у житті

Ми росли для втіхи.

Не рубайте, не губіть

Нашу світлу долю,

Завжди серце в нас тремтить

Перед Новим роком!

Завзято проходила акція «Наша допомога птахам». На заняттях ми вивчали, обговорювали різні питання, пов’язані з цією акцією. Ми знаємо чим можна годувати птахів, яка улюблена їжа у окремих пташок, які пернаті друзі залишаються зимувати з нами. Тепер знаємо, що голод головна біда наших зимуючих птахів. Гуртківці самі збирали загадки, прислів’я, підготували вікторину і на заняттях гуртка кожен з дітей міг задати питання іншим учням. Наші знання та наші поради з цього питання ми висловили у стінній газеті до акції «Наша допомога птахам».

Пташок

Узимку підгодуй –

Щодня обід їм приготуй.

Хатинками

Стрічай шпаків –

Почуєш

Їх весняний спів.

Зараз проходить акція «Первоцвіт», спрямована на збереження наших перших весняних, лісових квітів. Первоцвітів з кожним роком стає все менше та менше. Багато з них занесені в Червону книгу України. Ця прикраса наших весняних лісів зникає. Таке варварське знищення рослин – провісників весни необхідно зупинити. Про це ми розповідали в своїх бесідах для молодших учнів.

У проміннях сонця ніжних

Край веселого струмка

Білий, росяний підсніжник

Раптом блиснув з-під листка,

Отакий малий неначе,

Ледь прокинувся від сну.

Тихий, тихий, а одначе

Він привів до нас весну!

Ми впевнені, ви не байдужі до навколишнього світу, вас цікавить життя лісу і поля, степу та гірського водоспаду, вас зворушує схід сонця і спів птахів, вас турбує повітря, яким ми дихаємо, вода, яку ми п’ємо, земля, на якій ми живемо.

З природою

Спілкуйсь

Частіше –

Сам станеш кращим

І добрішим.

Нас турбує стан водних ресурсів в Україні, зокрема питної води. Ми проводимо акцію «Струмочок, річечка, ріка». Вода – одна з головних умов життя на землі, та кожного ранку, відкриваючи кран, ми не замислюємось, звідки до нас потрапляє вода і куди вона потім дівається. Ще рідше ми ставимо перед собою питання, чи раціонально ми використовуємо воду. Не лінуйтесь закручувати кран, коли не користуєтесь водою, не лінуйтесь терміново ремонтувати кран, якщо він пропускає хоча б краплинки води. Не витрачайте марно воду. Виховуйте у себе екологічну культуру.

Господь зумів

Створить природу

Й подарував землянам

Воду.

Життя без неї

Неможливе –

Постався до води

Дбайливо.

Ми всі повинні оберігати від забруднення та знищення наші малі річки. Соромно, засмічувати джерельця, річки, озера. На жаль, наші екологічні екскурсії на водойми Боярки свідчать про те, що мешканцям нашого міста ще далеко до належного рівня культури, яке притаманне людині цивілізованій.

Свої дослідження вихованці гуртка почали ще в 2008-2009 навчальному році. Обстежуючи береги річки Притворки і ставків, гуртківцями було з’ясовано: джерела замулились, часто важко їх і знайти, заросли, забруднились, багато з них зникли. Спостерігали значне забруднення побутовим сміттям берегів. А в річку стікають забруднені людьми поверхневі води.

Учнями були зафіксовані факти розорювання прибережних територій. Ведення присадибного господарювання на таких ділянках сприяє забрудненню пестицидами, які використовуються в системі догляду за рослинами. Також відзначено той факт, що інколи надвірні туалети побудовані надто близько від водойм і є додатковим джерелом забруднення.

Притварка більш нагадує стічний рівчак, ніж річку з минулих часів або наших мрій. Таким чином, мала річка концентрує в собі наслідки людської діяльності.

Неприваблива для ока картина спостерігалась і під час прогулянок на боярські озера. Засмічені водойми з брудною водою і занедбаними берегами. Створено багато стихійних сміттєзвалищ. У воді плаває побутове смітті, пластикові пляшки, залишки будівельних матеріалів тощо. Прикро, але так відпочиває наш народ і так утилізує відходи своєї життєдіяльності.

Наслідком нашого моніторингу за станом водних об’єктів міста Боярки було проведення бесід для учнів Боярської школи № 1, на базі якої працював гурток. Це питання піднімалось і під час проведення заходів до Дня Довкілля та Дня Землі, нашими гуртківцями написано сценарій вистави для екологічного театру «», показ якої відбувся під час проведення районної конференції РЦЕНТУМ та презентації гуртка в Боярській школі № 1 (2008-2009, 2009-2010 навчальні роки).

В наступні роки ми продовжували свою роботу в цьому напряму (2010-2011 навчальні роки). За цей час відбулися значні позитивні зміни в облаштуванні та упорядкуванні ставка біля церкви. Відповідальність за стан цього водного об’єкту взяли на себе влада міста Боярки та громадська організація. Ставок розчищено, проводиться робота по упорядкуванню берегів, організовано постійний догляд за санітарним станом прибережної зони водойми силами громадськості. Облаштовано дитячий майданчик.

Мешканці будинків біля озера Залізничний теж своїми силами намагаються підтримувати належний санітарний стан прибережної зони.

Вода – це безцінний скарб нашої планети. І від кожного з нас залежить, чи буде чиста і якісна вода у нас та прийдешніх поколінь.

Бережіть воду, як берегли її в давнину наші предки!

На своїх заняттях ми вивчаємо проблему побутового сміття в рамках акції «Чиста планета». Ми дізналися, що влада міста Боярки організувала вивіз побутового сміття від населення за плату, передбачену договором. Але деякі люди не користуються такою пропозицією і просто створюють стихійні сміттєзвалища. Ще ми звернули увагу, що в Боярці по вулицях відсутні контейнери для сміття. Бачили їх на вулиці Польовій, і бачили чистоту там. Але в Боярці багато сміття по вулицях.

Нам, дітям, соромно за таку поведінку дорослих. Ми, діти, можемо зробити посильний внесок в цю справу. Кожен папірець, обгортка від цукерки, шкірка від мандаринки, банана мають потрапити у відро для сміття. Всім необхідно знати: здоров’я довкілля – здоров’я людини. Серед сміття можна знайти багато хвороб…

Турбуйся

Про чистоту довкілля,

Борись

З безглуздям

І свавіллям.

Ми постійно проводимо фенологічні спостереження. Це дає нам можливість глибше, всебічно, системно вивчати сезонні зміни в природі. Ми бачимо взаємозв’язок явищ природи. Наслідком наших спостережень стала науково-експериментальна робота «Дослідження достовірності народних прикмет». Узагальнила наші матеріали досліджень вихованка гуртка Осика Аліна, учениця 6 класу Боярської ЗОШ №1.

На таких заняттях у нас ще є можливість просто милуватися природою, спостерігати її красу та велич, відпочивати, розуміти важливість природного середовища для людини.

Гуманно стався

До тварин,

Не знищуй

Рідкісних рослин,

Саджай кущі

І деревця –

Й прикраситься

Планета вся.

Ми вивчаємо тваринний світ і зрозуміли, який він різноманітний, привабливий. Всього на планеті мешкає більше 5 мільйонів видів тварин. Вони наші добрі сусіди по планеті, помічники, брати наші менші. Необхідно усвідомлювати, що тварини жива істота і потребує турботи людей щодо свого збереження.

Птахи, риби та звірі дивляться в душі людські

Всі їх жалійте, люди, не вбивайте дарма!

Бо небо без птахів – не небо!

А море без риб – не море!

І земля без звірів – не земля…

Екологічна безграмотність, байдужість людей можуть призвести до незворотних природних процесів, наслідки яких важко передбачити. Лише розуміючи значення природи в житті людини, знаючи екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення, ми в змозі зберегти нашу Землю квітучою.

Цінуй, Людино, доброту природи,

Все, що вона дарує щедро нам

Її ліси, поля, повітря, води –

То вічний і святий, величний храм.

Природа

Душу всім лікує,

Від багатьох недуг

Рятує,

Дарує сили

І здоров’я.

Відповідай на це

Любов’ю.

Тут живе уся моя родина,

Брат, батьки, баби мої й діди,

Це мій край, квітуча Україна –

Батьківщина зоряна моя.

Встаньмо на варті власного майбутнього задля краси довкілля!

Ми відкриті для спілкування!