Центр гуртує навколо себе найбільш активну громадськість регіону. 17 лютого  в затишному «творчому залі» Центру зібралися ветерани Великої Вітчизняної війни і всі ті, хто має допомогти їм у створенні Книги Пам’яті міста Боярка. Це представники Боярської міської ради, загальноосвітніх шкільних закладів, профільних громадських організацій. Зустріч пройшла в конструктивному руслі, були намічені шляхи реалізації проекту, розроблений механізм збору інформації, її зберігання тощо. Було обрано робочу групу, яку ветерани зразу охрестили «Штабом». Місцем дислокації штабу буде ЦСПР, а його керівником – директор цього закладу Ангеліна Лахтадир. Читати далі »

Володимир Сінчук

Б’ють у серце Чорнобиля дзвони,

Навіть в церкві – ікона бліда.

Стронцією з очей у Мадонни

Невідчутна й незрима біда. Читати далі »

Жили-були в лісі два ведмедики –  чорненький Сонько і коричневий Їсько. Сонько дуже любив спати, а Їсько – їсти.

Якось у них закінчилася їжа. Треба було йти на базар в Боярку щось купити. От Сонько і каже:

– Збирайся, мабуть ти, брате,  а я посплю трохи.

Влігся  на бочок, вкрився теплою ковдрою та й заснув.

Іде Їсько на базар, а назустріч йому зайчик з повним кошиком малини.

–        Ти куди, Заєць?

–        Несу своїм зайчаткам свіжої малинки трохи. Читати далі »

Тетяна Бондаренко, психолог

У маленькому гарному містечку  біля одного з дитячих садочків жила сім’я: тато, мама, син і донька. Якось тато з сином із старого сухого дерева, що колись росло в дворі, зробили стіл. З того часу всі полюбили їсти на свіжому повітрі.

Люди не знали, що по білизняній мотузці, яка була натягнута над столом, пролягала найголовніша мурашина дорога. Весь день, з раннього ранку на цій дорозі  кипів рух в обидві сторони. То мурахи-солдати йшли на війну за нові території. То мурахи-служники несли їжу королеві. То мурахи-робітники доставляли будівельний матеріал до мурашника. Читати далі »

Марія КИРИЛЕНКО

Ми всі схильні відносити себе до розумних людей, але кожен з нас — частіше чи рідше — все-таки робить неправильні вчинки. Дозволяємо себе обдурити; не завжди можемо відрізнити хорошу людину від поганої; стаємо жертвами шахраїв, одружуємося з недостойними; робимо непродумані покупки, повіривши недобросовісній рекламі чи спритному продавцеві, голосуємо за політика, який потім нас розчаровує; дозволяємо втягти себе в сумнівні оборудки; втрачаємо гроші, повіривши державі, банку або пройдисвіту; завдаємо шкоди своєму здоров’ю, піддавшись пристрасті до шкідливих продуктів, алкоголю, тютюну…

У тому, щоб ми не думали, зацікавлені шахраї всіх гатунків; представники тоталітарних сект і кримінальних структур; бізнесмени, політики і держава загалом. Будь-якій державі (не тільки нашій) зовсім не потрібні свідомі громадяни, спроможні тверезо оцінити дії того чи іншого президента, уряду, депутата, політика. Читати далі »