Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Розлучення — це завжди непросто. Найчастіше хтось першим приймає рішення й робить іноді необачний, а часом і виправданий крок. Але бувають болісні затяжні ситуації, коли людина ніяк не може прийняти остаточне рішення — піти чи залишитися. Вже зрозуміло, що шлюб на грані краху, вже виникла тріщина в сімейному житті, діти насторожено дивляться на батьків, але… тяжка, неймовірно нервова ситуація заходить у безвихідь. А в той же час існує й інша «майже сім’я», де жінка з тривогою й надією зустрічає «прихожого чоловіка»: а раптом він прийняв рішення, й вони тепер назавжди будуть разом…

Найчастіше центральною постаттю цієї непростої ситуації стає чоловік, котрий ніяк не може зробити вибір між дружиною та коханкою. Завдяки кільком мелодраматичним фільмам радянських часів у свідомості багатьох сформувався типаж такого добряги, мало не шляхетного героя, що не хоче завдати болю жодній із люблячих його жінок. Але чи це так? Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Дві наші останні публікації у цій рубриці були присвячені розмовам у присутності дітей і сімейним сваркам. У форматі газетної статті неможливо висвітити відразу всі нюанси тих психологічних проблем, які ми порушуємо. Тому й залишився момент, який вимагає окремого коментарю.

Існує думка, що сваритися у присутності дітей не можна. Але це з розряду тих правил, дотримуватися котрих дуже тяжко. І найчастіше діти все ж таки стають свідками сімейних сварок. Що ж робити — стримуватися з усіх сил, чекаючи моменту, коли буде можливість «налаятися досхочу» за відсутності дітей? Але це далеко не найкращий варіант, оскільки є небезпека зірватися в найменш підходящий момент. Знову-таки, психологи радять не збирати в собі невдоволення, а висловлювати його «в міру надходження». Але цим не вичерпуються недоліки такого підходу. Тут доречно розповісти одну життєву історію.

На консультацію до психолога прийшла жінка, доросла дочка якої пішла від свого чоловіка через часті сварки. На вмовляння матері, що це не так страшно, усі сваряться, дочка заперечила: «Але ж ви з татом ніколи не сварилися». Здавався б, досить типовий випадок, коли дитина сприймає як норму стереотип, що склався в батьківській сім’ї. Однак пікантність ситуації полягала в тому, що батьки сварилися, але старанно це приховували від дитини. Жінка була в розпачі: «Як же так, я все життя намагалася приховувати від дочки найменші непорозуміння з чоловіком, а вийшло, що саме цим я зіпсувала їй життя»… Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Сімейна сварка… Спотворене люттю обличчя коханої людини, верескливий від роздратування голос, перелякані діти, дзенькіт розбитого посуду, звук ляпасу… Ні, не драматизуватимемо. Усе-таки в більшості родин сварки дуже далекі від таких бурхливих проявів і проходять значно спокійніше. Але навіть незначні побутові суперечки, сварки і просто лайки досить небезпечні для благополуччя сім’ї. Серйозні конфлікти — це окрема тема. Їх причини можуть критися в розбіжності поглядів на мораль і моральність. Не дивно, якщо такі конфлікти стають причиною катастрофи родинного життя. Але, хоч як це дивно, не менш небезпечні сварки через дрібниці. Вони як ті шкідливі капосні комахи — не так небезпечні самі по собі, як здатні отруїти життя.

Сварки — це нормально. Усі сваряться. Або майже всі. Але для кого сварки — дрібні неприємні епізоди, а для кого — прокляття всього життя. Саме цим визначається рівень небезпеки незначних побутових сварок для сімейного життя. Все залежить від того, як до них ставитися. Драматизувати й перебільшувати значення сварок більше схильні жінки. Жіночу логіку характеризує формула: «Ти роздратований — отже, ти мене не любиш». Звісно, це не так. Людина має право бути в кепському настрої, їй не може подобатися все й завжди. Хвилини роздратування й невдоволення природні і не страшні. І все нормально, якщо це справді хвилини, а не години, дні й роки. Але так само, як головний біль може бути проявом різних хвороб, родинні сварки можуть виникати з абсолютно різних причин. Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Дитяча свідомість схожа на губку, що вбирає в себе все підряд. Про це не зайве пам’ятати дорослим, які не завжди усвідомлюють, що дитина, навіть граючи в сусідній кімнаті, не обов’язково слухає, однак все-таки чує дорослі розмови, «пише на підкірку» інформацію, яка зовсім не призначена для її вух. Що можна говорити при своїх дітях, а чого — не можна, батьки вирішують самі. Це природно, що в різних сім’ях ступінь відкритості перед власними дітьми різний. Іноді це свідома позиція, інколи складається певний стереотип, а іноді бездумна поведінка, заснована на тезі: «Та що вона там розуміє?» Вирішуючи, як поводитися при дітях, важливо пам’ятати: дитина розуміє набагато більше, ніж ви думаєте, запам’ятовує іноді на все життя, а висновки робить найнесподіваніші.

Можна спостерігати два основних підходи до вирішення проблеми розмов при дітях. Вони пов’язані з різними моделями виховання. Одна з моделей передбачає, що в дітей має бути повноцінне дитинство, нема чого їм жити проблемами дорослих, потрібно, щоб у них був свій дитячий світ, не затьмарений життєвими негараздами, складнощами у стосунках між батьками, дуже невеселими реаліями навколишньої дійсності. Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Відразу можемо сказати, що, на думку психологів, значення сексу в сімейному житті дуже перебільшене, і якщо в сім’ї на цьому грунті виникають серйозні проблеми, то в 9 випадках із 10 вони стосуються сфери психології, а не сексопатології. Але мало хто вдається в таких випадках до допомоги психолога, радше звертаються за порадою до «досвідчених» друзів, починають читати бульварщину або намагаються «збагатитися досвідом», стаючи на шлях подружньої зради. Можна ще обвинуватити в усіх невдачах свого партнера, а можна, навпаки, почати комплексувати і до кінця занапастити своє життя (і добре, якщо тільки своє). Не претендуючи на повне висвітлення теми, дамо деякі поради тим, кому здається, що саме сексуальні проблеми псують їхнє сімейне життя.

Якщо у вас щось не ладиться з подружнім сексом, не надавайте занадто великого значення цьому питанню. Найчастіше це не причина проблеми, а її наслідок. Тому краще подумайте, що слід було б змінити у ваших шлюбних стосунках. Може, у вашій сім’ї це заборонна тема, і просто немає практики обговорення потреб і бажань одне одного? А може, ви постійно сваритеся і встигаєте за день виплеснути стільки образ одне на одного, що вже не до сексу? Не виключено, що ви звикли постійно критикувати свою жінку чи чоловіка, і він/вона просто відіграється в ліжку, даючи вам зрозуміти, що ви не на висоті. Причин може бути безліч, і майже всі вони пов’язані з міжособистісними взаєминами і стосуються сфери психології сімейного життя. Читати далі »