Центр Розвитку Громад (ЦРГ). Новини, проекти, звіти, документи
     

     
  • Основні розділи

    • ПРО ЦЕНТР
    • ПЕРЕНЕСТИ
    • ОБ’ЯВИ, ПОВІДОМЛЕННЯ
    • РОБОТА В ЛІКАРНІ
    • СОЦІАЛЬНА РОБОТА
    • ДУХОВНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
    • МОЛОДІЖНІ КЛУБИ

  •  
  • Лінки

  • Friends of Chernobyl Centers


 

Готуючись до ролі невістки

Автор: Olga Опубліковано: Січень - 18 - 2010

Автори: Ганна ЯЦЕНКО, Марія КИРИЛЕНКО

Як романтично звучить слово «наречена»! Але минає зовсім небагато часу, і це ніжне милозвучне слово трансформується у грубувате та жорстке «невістка». Що чекає на вас у цьому новому статусі? В попередній нашій статті ми насмілилися оптимістично стверджувати, що зі свекрухою цілком можливо налагодити досить непогані, навіть ніжно-сімейні стосунки за неодмінної умови роздільного проживання. А якщо вам випадає жити з батьками чоловіка й навіть ділити зі свекрухою одну кухню? Що це буде? Трагедія, комедія, затяжна драма, детектив, трилер, а може, зворушлива мелодрама? І знову нам доведеться повторити: багато в чому це залежить від вас.

Спільне проживання з батьками чоловіка — це досить непросте випробування, це справжній іспит на зрілість особистості, толерантність і вміння приборкувати свій егоїзм. Доводилося спостерігати, як дуже інтелігентні, порядні, приязні у спілкуванні жінки стають справжніми монстрами в ролі невістки або свекрухи. Кудись зникають вишукані манери, правила пристойності, жіночність, логіка — над усім бере верх інстинкт власниці. Спільна кухня може стати ареною боротьби — за чоловіка, за територію, за свободу діяти на власний розсуд.

Завжди дуже важливо зуміти сформулювати причини свого невдоволення, роздратування, «раптових» спалахів і навіть істерик. Однією з причин усього цього може бути «синдром обманутих сподівань». Тому вкрай важливо ще до того, як ви переступили поріг поки ще чужої для вас оселі, проаналізувати: чого я очікую, на що розраховую, що з цього є реальним, від яких сподівань варто відмовитися, а які й зовсім соромно мати порядній людині.

Ви розраховуєте на те, що батьки чоловіка вас любитимуть? Любов доведеться ще заслужити. Ви хочете, щоб вас не чіпали? Нереально, саме життя поставить проблеми, які без вашої участі вирішити не вдасться. Ви хочете свободи? Це можливо лише доти, доки ви не обмежуєте свободу інших. Ви прагнете комфорту? А це вже можливо тільки в межах конкретної «площі проживання». Мрієте про веселе легке життя? І не сподівайтеся, починаються трудові будні (якщо ви не відразу на це налаштуєтеся, вас поставлять на місце швидко й не обов’язково в доброзичливій манері). Ви маєте намір якось перебитися, доки не займете власне житло? Однак недарма говориться, що немає нічого більш постійнішого за тимчасове. Невідомо, як складеться життя. Тому вибудовувати стосунки зі свекрухою потрібно всерйоз і надовго. Зіпсувати стосунки можна швидко, а от налагоджувати потім доведеться всю решту життя (вашого або її). А може, ви взагалі сприймаєте батьків чоловіка як тимчасових людей: «скільки їм там залишилося, усе одно потім житло буде наше»? До речі, при цьому зовсім не обов’язково, щоб ви всерйоз про це міркували. Така думка цілком може жити у вашій підсвідомості, диктуючи у стосунках із батьками чоловіка такі нюанси, які ви можете й не усвідомлювати, а от їх вони надзвичайно дратуватимуть.

Психологічна установка, з якою ви входите в нову для вас сім’ю, це — фундамент, на якому будуватимуться ваші відносини зі свекрухою і (що неминуче) з вашим чоловіком. Саме від вас залежить, наскільки тривким буде цей фундамент. Основні почуття, необхідні в цій ситуації, це — вдячність і якщо не покірність (складно уявити собі здатність до цього у дуже емансипованих представниць нинішнього покоління), то принаймні готовність до доброзичливого прийняття нових для вас правил співжиття. Ви приходите в сім’ю, де панує усталений побут, свої традиції, правила, свій раціон, свої стереотипи відносин між членами сім’ї. Гарні вони чи погані, поки не вам судити. Багато що може не сподобатися вам не тому, що порядки в новій сім’ї погані, а тому що вони відрізняються від тих, до яких ви звикли в сім’ї ваших батьків. Вас багато що може дивувати, дратувати, багато що може здатися абсолютно неприйнятним. Але не забувайте, що ніхто не давав вам права не лише з перших кроків змінювати все по-своєму, а й навіть критикувати. Крім того, якщо в розмові з чоловіком ви занадто часто вимовляєте: «А в нас це було інакше», маючи на увазі сім’ю ваших батьків, він неодмінно дратуватиметься. Поняття «ми» та «в нас» повинні стосуватися тепер лише вас двох. Постійно протиставляючи сім’ю ваших і його батьків, ви ніби проводите межу між собою та своїм чоловіком. Будьте обережні: межа згодом може перетворитися на прірву.

Коли ви переходите жити до чоловіка, вам може не сподобатися кімната, в якій вам доведеться жити. Не кидайте хазяйським оком, де б вам було краще. Будьте вдячні за те, що вам виділили. Вам ніхто нічим не зобов’язаний. Цей будинок або квартира належить не вам, не ви їх заробляли, будували й роками підтримували. Відповідно не вам обмежувати господарів. Не виношуйте загарбницьких планів на той час, коли з’явиться маля. Нададуть вам на той час кращі умови — будьте тричі вдячні. Ні — не драматизуйте ситуацію. Але головне — не очікуйте багато. Тоді не буде підстав для драм і розчарувань.

Якщо вам випадає жити в сім’ї чоловіка, багато що залежить від вашого вміння домовлятися і йти на компроміси. Домовлятися потрібно про безліч моментів спільного життя, адже саме дрібниці надалі можуть стати пусковим механізмом для непорозумінь і сварок. І чим ширше коло питань, які ви розглянете від самого початку, тим менше буде проблем надалі: адже у вашої свекрухи теж можуть бути свої сподівання, у яких вона може обманутися. Домовляючись, відразу визначайте для себе «зону свободи». Вона не має бути занадто великою, оскільки це вже нагадуватиме комунальну квартиру, а не спільну сім’ю. А це далеко не кращий варіант. Варто докласти максимум зусиль, щоб жити разом зі свекрухою, а не просто поруч із нею. І не бійтеся — звичайних нормальних людей на білому світі все-таки більше. Сподіваємося, що вам пощастить, і ви не зіткнетеся з патологічними варіантами, за яких усі ваші зусилля будуть марні.

Хоч як це сумно, але про такі варіанти доведеться сказати бодай кілька слів. Не хочеться вас лякати, але, швидше за все, ви вже багато чули про драматичні життєві історії, у яких свекруха зіграла роль розлучниці. Ми не розглядатимемо докладно такі варіанти з двох причин: по-перше, патологія трапляється рідко, по-друге, якщо з вами таке станеться, вихід лише один — тікати (бажано, звісно, разом із чоловіком).

Отже, вам варто насторожитися і тверезо оцінити свої нервові ресурси, витримку й уміння не звертати уваги на нескінченні чіпляння в таких випадках: якщо ви переконалися, що свекруха не здатна ні домовлятися, ні дотримуватися договору; якщо вона «завжди права»; якщо ваш чоловік у неї єдиний син і є сенсом її життя; якщо ведення господарства для неї одночасно сенс, образ і спосіб життя; якщо вона «тоталітарна мама», а ваш чоловік звик у всьому її слухатися; якщо в неї є улюблена дочка, яку вона обожнює і з якою постійно порівнює вас (згодом порівнюватиме й онуків, і тоді вам буде кривдно вдвічі); якщо бути ображеною — її улюблений стан; якщо в неї є несумісні зі співжиттям риси: істерія; хвороблива підозріливість; постійний пошук «ворога», на якого можна звалити відповідальність; повна відсутність уміння логічно мислити; брехливість; схильність вибудовувати фантастичні сюжети; інтриганство; патологічна скнарість тощо.

Однак тут потрібно бути дуже обережною. Оцінюючи свою свекруху, проаналізуйте власні почуття: ви ставитеся до неї погано тому, що вона огидна людина, а чи свекруха заважає вам просто своїм існуванням. Ви цілком можете приписувати їй купу смертних гріхів лише для того, щоб не виглядати у власних очах людиною, яка тільки і мріє вижити когось із квартири або взагалі зжити зі світу. В цьому випадку погані якості, які ви приписуєте свекрусі, для вас слугують ніби виправданням у невмінні або навіть небажанні налагодити з нею нормальні стосунки. Це — небезпечний і пагубний шлях, уникнути якого може допомогти лише постійний самоаналіз і самоконтроль. Гірше за все те, що, акцентуючись на вадах свекрухи, перебільшуючи їх і навантажуючи свого чоловіка розповідями про нові «злочини» його матері, ви змушуєте свою свекруху відплатити вам тією ж монетою. І тоді прогноз щодо вашого сімейного життя є досить невтішним: взаємні обвинувачення; конфронтація; постійна напруга в сім’ї; сварки не лише зі свекрухою, а й із чоловіком; нервові хворобливі діти і — як результат — якщо не розлучення, то безнадійно зіпсоване життя всієї сім’ї. Намагайтеся зберегти об’єктивність в оцінці людських якостей своєї свекрухи, абстрагуйтеся від ваших із нею стосунків, визнайте свої помилки, працюйте над собою. Схильність перебільшувати та драматизувати дрібні життєві негаразди властива практично всім жінкам, намагайтеся бути винятком.

Ми дуже сподіваємося, що свекрухи, котрі прочитали нашу статтю, здогадалися, що більшість наших порад рівною мірою адресовані також і їм. Адже зрозуміло, що взаємовідносини можуть бути успішними лише в тому випадку, якщо обидві сторони готові їх вибудовувати. І в нашій наступній статті ми поговоримо про ставлення батьків молодят до своїх невісток і зятів.

Vkontakte Facebook Twitter