Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Пошук супутника життя — це завжди непросто. Кожен, свідомо чи підсвідомо, намагається визначити собі ціну на шлюбному ринку. Ми хочемо поговорити про те, чи може наявність дитини завадити вдалому заміжжю.

У принципі, у жінки з дитиною шанси вдало вийти заміж майже такі самі, як і в тих, у кого немає маляти. І якщо й доводиться спостерігати невдалі жіночі долі, то це не обов’язково означає, що саме статус матері-одиначки зашкодив повторному укладенню шлюбу. Просто дитина — видима причина, а ось внутрішні психологічні проблеми далеко не завжди помітні. У жінки може бути ціла низка комплексів, які вона просто «маскує» наявністю дитини. Як правило, все залежить від особистісних якостей конкретної представниці прекрасної статі — наскільки вона контактна й розкута; чи цікава як особистість; чи широке коло її спілкування. Але є ще ціла низка психологічних передумов, які можуть серйозно вплинути на майбутнє неповної сім’ї. Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Існують теми, на які висловлено чимало міркувань, але завжди залишається місце для нових відкриттів і розумних думок. Змінюватимуться покоління, мінятимуться часи та звичаї, але тема залишиться відкритою. Одна з таких вічних і болючих тем — взаємини невістки та свекрухи. Часом вони перетворюються на справжню війну, в якій не буває переможців, а найчастіше — двоє переможених і одна жертва.

Класичний трикутник: чоловік і дві жінки. Але якщо одна з жінок — його мати, то це вже не любовний, а радше Бермудський трикутник, де іноді зникають безвісти любов, повага та спокій. Виняткові приклади безхмарних стосунків невістки та свекрухи передаються із вуст у вуста як легенди…

Однак чи все так драматично й безвихідно? Якщо сонячної днини ви вирушаєте в далеку дорогу, але при цьому не виключаєте, що може піти дощ, ви берете з собою парасольку. Так чому б не підготуватися заздалегідь до можливих складнощів у стосунках зі свекрухою? Ця наша стаття адресована жінкам, котрі тільки-но збираються заміж. Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

За останні роки в Україні відбувся зримий ривок у популяризації практичної психології. У газетах і журналах можна зустріти статті на психологічні теми, психологи стали з’являтися в радіо- і телепередачах. Практично в усіх школах країни працюють шкільні психологи. Але чи можна сказати, що «процес пішов» і Україна стала на шлях турботи про душевне здоров’я своїх громадян?

Автори цих рядків працюють у Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування про наслідки чорнобильської катастрофи. Це маленький острівець безкоштовної психологічної допомоги, розрахованої одночасно на величезний район і Київську обласну дитячу лікарню, на території якої створено центр. Три психологи, два соціальні педагоги і два соціальні працівники не тільки допомагають людям у кризових ситуаціях, а й займаються нескінченною роз’яснювальною роботою — хто такі психологи, у чому їхня місія. І коли день у день стикаєшся з одними й тими ж проблемами, починаєш розуміти, що це відображення певних тенденцій.

«А що зі мною психолог робитиме?» Читати далі »

Автори: Марія КИРИЛЕНКО, Ганна ЯЦЕНКО

Доросла людина була б вражена, якби їй удалося заглянути у світ дитячих страхів: уривки казок, кадри з фільмів, тінь від дерева на вікні, вигадлива пляма на стелі, сусідський собака, первісні страхи з колективного несвідомого — все це примхливо переплітається в дитячій свідомості. Маленьким мужнім створінням треба усе це здолати, адже період дитячих страхів — то є природний етап дорослішання. Головні помічники в перемозі над собою — мати й батько. Саме вони мають вселити в маля впевненість у тому, що йому ніщо не загрожує. Проте, хоч як сумно, саме батьки дуже часто стають для своїх дітей джерелом сумнівів у своїй безпеці. І, співзвучно нашій епосі, страхи сучасних малят дуже часто лежать у площині технічного прогресу. Вони незвичні для людини, неприродні для неї, не зовсім зрозумілі й навіть не завжди піддаються формулюванню. До розряду таких страхів належить страх наслідків чорнобильської катастрофи.

Хто найбільше боїться наслідків чорнобильської катастрофи? Читати далі »

Автор: Марія КИРИЛЕНКО

Психологічні закони — універсальні, тому більшою або меншою мірою всім батькам і всім дітям доведеться пережити дуже непростий, часом сповнений драматизму перехідний вік. І якщо для дітей це перехід із дитинства в юність, то для батьків — рубіж, який знаменує новий етап у ставленні до своєї дитини як дорослої людини.

Підлітковий вік — дуже складний період психофізіологічного розвитку. Тому доведеться з розумінням поставитися до того, що раніше ласкава й спокійна дитина «раптом» стала колючою, як їжачок, готовий у будь-який момент наїжачитися всіма своїми голками. На етапі статевого дозрівання цілком нормальними вважаються певна емоційна неврівноваженість, дратівливість, перепади настрою. Все це викликане гормональною перебудовою організму. Але якщо ви спостерігаєте у своєї дитини ознаки агресивності, то у вас є серйозний привід для занепокоєння.

Це може бути патологічна агресивність, властива підліткам із психопатичними рисами характеру. Батьків має насторожити бурхлива хвороблива реакція дитини на будь-який доторк до її «Я». У таких випадках треба терміново звернутися до спеціаліста. Це може бути психолог, невропатолог або психіатр. Але патологія трапляється порівняно рідко. Значно частіше підліткова агресивність — це свідчення того, що батьки неправильно поводяться з підлітком. Читати далі »