Приберемо смітники і посадимо квіти!

За підтримки Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Програми розвитку ООН в Україні (ПРООН) 24-25 вересня у м. Києві відбувся Форум недержавних організацій, які працюють в галузі відповідального батьківства у регіонах, постраждалих від Чорнобильської аварії.

Мета заходу – підвищення обізнаності громадських організацій щодо навчання і консультування батьків з питань догляду та розвитку дитини, та об’єднання їхніх зусиль у галузі відповідального батьківства. Окрема увага була приділена створенню та поширенню Тато-шкіл, спрямованих на залучення та підтримку активної участі чоловіків у вихованні дітей.

На форумі також було розглянуто інформування неурядових організацій щодо міжнародної та державної політики в сфері відновлення Чорнобильських територій, охорони здоров’я, ґендерної політики, програм сприяння родинам у вихованні та розвитку дітей. Від Києво-Святошинського центру соціально-психологічної реабілітації у роботі форуму взяла участь Ганна Яценко (заступник директора з методичних питань, психолог, керівник програми ефективного батьківства “Стати мамою”).

У Чорнобильському психологічному центрі звикли, що підлітки самі прибігають до центру – на тренінг, за розрадою, допомогти в якості волонтера. Але останнім часом можна відмітити, що клієнти центру, котрі приходять за власною ініціативою, ще помолодшали: це діти, які цікавляться Чорнобильською катастрофою. Розкажемо про двох із них – пацієнтів Київської обласної лікарні. Дізнавшись, що на території лікарні розташований центр, чия діяльність пов’язана з Чорнобильською катастрофою, хлопці прийшли до центра і попросили показати книжки з картинками про аварію.

Роман Боровський проживає у селі Соснівка, Київської області, Макарівського району. Він розказав про свою бабусю Галю, яка з його батьком переїхала до Соснівки з 30 – кілометрової зони. Хлопець підрахував, що тоді, коли його батько покидав рідне село, йому було стільки ж років, скільки йому самому зараз – 9. І хоча мама Романа не з Чорнобильського району, а місцева, з Макарова, в сім’ї часто згадують про Чорнобильську катастрофу. Бабуся розказує своїм онукам, як їх у 1986 році під час загальної евакуації вивозили автобусом. Залишили і хату, і своє хазяйство, але бабуся не побивається, що переїхала: «Нічого не вдієш – радіація».
«Головне, – розказує Роман, – що радіація не вплинула ні на бабцю, ні на тата – у них дуже хороше здоров’я. Бабусі вже 70, а вона міцна, багато працює і навіть допомагала тушити пожежу, яку хлопець випадково влаштував на городі. Роман розказує, що в їх Соснівці майже півсела – переселенці. Вони добре живуть, лише дехто дуже жалкує за полишеними документами та сімейними фото – адже всім сказали, що вивозять їх лише на 3 дні, а виявилося, що назавжди… Товариш Романа – Сергій Русин з міста Яготин. Він також цікавиться аварією на ЧАЕС, докладно розповідає про причини, через які сталася аварія. У нього є друзі, чиї батьки були переселені з 30-кілометрової зони. «У нас у Яготині є цілих два багатоповерхових будинки, в яких проживають переселенці», – розказує він.

Хлопці приходили ще декілька разів, щоб подивитися книжки з фотографіями на Чорнобильську тематику. На жаль, у центрі не знайшлося книжок для молодших школярів про Чорнобильську катастрофу. Хотілося б, щоб такі книжки були видані – з інформацією, викладеною доступною для малюків мовою, не тільки з фотографіями, але й з цікавими малюнками. А, може, викласти інформацію, що цікавить малечу, у вигляді коміксів? Подібна література мала б гарантований попит. Тож є про що подумати.

Молодіжний клуб «Позитив», що діє при Києво-Святошинському ЦСПР, 18 вересня у рамках Дня Боярки провів акцію «Рідному місту – здорове дозвілля!». Молоді люди виступили у ролі вболівальників рідної футбольної команди. Активність та юнацький запал високо оцінив мер міста Тарас Добрівський, котрий послідовно пропагує здоровий спосіб життя і сам є майстерним футболістом.
Це була товариська гра між ветеранами Київського «Динамо» (капітан Анатолій Дем’яненко) та збірної міста Боярка (капітан Тарас Добрівський). Серед ветеранів «Динамо» були такі видатні футболісти, як Віктор Чанов, Олег Саленко, Віктор Леоненко, Юрій Дмитрулін…

Стадіон зібрав надзвичайно велику кількість людей. Молоді фанати футболу були в захваті. Вони мали змогу на свої очі побачити легендарних футболістів, імена яких не раз чули від своїх батьків. Назвемо самих активних членів клубу «Здорове дозвілля». Це Вероніка Гриненко, Оксана Грабчак, Вова та Наташа Ференець, Оля Чорнобров, Маша Клименко, Вєра Мішура, Саша Крушинська.

На фотографіях – Боярський міський голова Тарас Добрівський з активістами клубу ЦСПР «Позитив”  та молоді вболівальники перед матчем

12 вересня 2008 року Указом Президента України було встановлено День рятівника, який щорічно відзначатиметься 17 вересня. Це було зроблено на підтримку ініціативи громадськості та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. З 2004 року існував День працівників цивільного захисту, але це свято стало затісним для всіх тих, хто за фахом чи волею обставин рятує людські життя. Як зазначено в Указі Президента України, нове свято було встановлено, «враховуючи значний внесок працівників аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, інших спеціальних формувань, а також громадян у справу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, захисту життя і здоров’я людей».

День рятівника приурочений до дати 17 вересня, коли відзначають свято ікони Божої Матері „Неопалима Купина”. Назва ікони походить із біблійного переказу про першу зустріч Мойсея з Богом. У цьому переказі говориться, що пророк сидів у терновому кущі, котрий палав, але не згорав. Неопалима купина – це символ безсмертя й самооновлення. На іконах „Неопалима купина”, відомих у нас з XVII століття, Богородиця, як правило, зображається в оточенні вогню, що символізує її чистоту й непорочність. На іконі зображується восьмикутна зірка, що оточує Богоматір. Зірка складена з двох чотирикутників. Один червоного кольору – в образ полум’я, інший, нагадуючи зелень таємничого куща, – зеленого. Вважається, що Матір Божа своєю благодаттю від ікони „Неопалима купина” вберігає церкви й будинки від пожеж та стихійних лих. Тому ця ікона є своєрідним оберегом для рятувальників.