6.1. Які програми рекомендує МАГАТЕ запровадити і профінансувати на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС? (7).
Відповідь.
У 2008 року Організацією об’єднаних націй було прийнято План допомоги постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи територіям. Рішення щодо розробка цього плану була передбачена Резолюцією ООН 2007 року, яка проголосила 2006-2016 роки Десятиліттям відродження та сталого розвитку територій, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В плані відображено позицію МАГАТЕ, ЮНІСЕФ, ВОЗ та іншими організаціями, які здійснюють роботи на радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи територіях, щодо заходів, які треба застосовувати у постраждалих регіонах для їх соціально-економічного відродження та створення умов проживання населення без будь-яких обмежень.
Керуючись цим Планом МАГАТЕ планує розгорнути ряд проектів технічної допомоги Білорусії, Росії та України, спрямованих на підвищення радіаційної безпеки та економічне відродження постраждалих територій, у тому числі на вивчення можливостей та розробку технологій використання земель з високою щільністю радіоактивного забруднення.
Так у рамках регіонального проекту МАГАТЕ RER 3004, проводиться робота з розробки стратегії довгострокових заходів щодо реабілітації забруднених територій та протирадіаційного захисту населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях. Ця робота передбачає розробку рекомендацій із гармонізації національних підходів до реабілітації постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення, відродження територій та протирадіаційного захисту (з врахуванням міжнародних стандартів безпеки). Важливою частиною цих рекомендації є запровадження програм з інформування населення щодо радіологічної ситуації на радіоактивно забруднених територіях та сучасних наукових оцінок впливу іонізуючого випромінювання на людину та довкілля.
Таким чином, основним напрямком робіт на радіоактивно забруднених територіях на наступне десятиліття визначено відродження та розбудову господарської діяльності, освоєння нових технологій, соціально – психологічна реабілітація постраждалого населення.
Заступник директора Департаменту у справах захисту населення ваід наслідків Чорнобильської катастрофи – начальник відділу радіологічного захисту населення та екологічного оздоровлення забруднених територій МНС України, кандидат біологічних наук Н.В.Ткаченко
6.2. Чи можна сказати, що західні країни вважають, що Україна вже не потребує допомоги щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи? (74).
*Відповідь.
Питання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи було та залишається важливим для міжнародної спільноти. Починаючи з 1989 року, коли ще уряд СРСР вперше звернувся до міжнародних організацій (МАГАТЕ) з проханням про допомогу у подоланні наслідків катастрофи, в жодному офіційному документі не ставилося під сумнів необхідність міжнародної співпраці та допомоги найбільш постраждалим країнам – Білорусі, Російській Федерації та Україні. З 1990 року питання міжнародної співпраці щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи постійно перебуває на порядку денному Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, що підтверджується відповідним резолюціями.
Проте, що цілком природно, напрямки співпраці із часом змінюються, щоб якнайточніше відповідати сучасному стану Чорнобильських проблем. Найбільш вагомим етапом став 2002 рік, коли за ініціативи ООН було підготовлено та видано відомий звіт «Гуманітарні наслідки чорнобильської катастрофи. Стратегія відродження». Стратегія наголошує на «надзвичайній серйозності аварії на ЧАЕС та її наслідків для здоров’я та навколишнього середовища», та водночас визнає необхідність нормалізації життя на територіях, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та не відносяться до Зони відчуження.
Таким чином, запропоновано спрямувати зусилля на відродження та соціально-економічний розвиток постраждалих територій. В 2004 році координацію міжнародної співпраці щодо питань подолання наслідків чорнобильської катастрофи було передано від Управлінь з координації гуманітарних питань до Програми розвитку ООН. Пріоритет відродження та розвитку іще раз було підтверджено висновками Чорнобильського форуму ООН в 2005 році.
Нарешті, в 2007 році Генеральна асамблея ООН в своїй резолюції проголосила третє десятиліття після чорнобильської катастрофи (2006-2016) –десятиліттям сталого розвитку постраждалих внаслідок катастрофи регіонів. За дорученням ГА ООН, було розроблено плані дій ООН на 3-е десятиліття, який було схвалено урядами постраждалих країн та агенціями ООН в листопаді 2008 року.
Поряд із цим для України виключне значення має вирішення комплексу питань, пов’язаних із перетворенням об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему та зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС. Ці безпрецедентні для історії людства задачі також вирішуються у тісній співпраці та за відчутної фінансової допомоги міжнародної спільноти.
ПРООН, керівник Чорнобильської програми відродження та розвитку Замостьян П.В.
6.3. Чи допомагає МАГАТЕ Україні в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи? Як саме? (75.)
*Відповідь.
Міжнародне агентство з ядерної енергетики бере активну участь міжнародній співпраці щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи з 1989 року. За цей час Агентством реалізовано велику кількість проектів, які, в першу чергу, були спрямовані на вирішення питань забезпечення радіаційної безпеки та радіологічного захисту населення.
На даний час, Агентство співпрацює з Україною у вирішенні питань реабілітації постраждалих територій у рамках регіонального проекту “Розробка стратегії довгострокових заходів щодо реабілітації радіоактивно забруднених територій та протирадіаційного захисту населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях”.
Також Агентство постійно співпрацює у питаннях, пов’язаних із радіаційною безпекою в процесі зняття ЧАЕС з експлуатації, перетворенням об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему, поводження з радіоактивними відходами.
ПРООН, керівник Чорнобильської програми відродження та розвитку Замостьян П.В.
6.4. Чи можна довіряти експертам МАГАТЕ? Адже вони зацікавлені в тому, щоб применшити наслідки Чорнобильської катастрофи? (77)
*Відповідь.
Стосовно питання довіри, то це досить суб’єктивне поняття. Що варто зазначити, так це те, що МАГАТЕ діє в рамках чітко визначених міжнародних угод, і Україна є рівноправною стороною цих угод, таким чином, маючи можливість впливати на рішення цієї організації. Саме такий міжнародний мандат є запорукою того, що позиція МАГАТЕ, як і інших агенцій та установ системи ООН, є максимально об’єктивною. Оцінки наслідків Чорнобильської катастрофи базуються на результатах наукових досліджень, авторами та співавторами яких є і багато вчених з України, а також Білорусі, Російської Федерації. Саме об’єктивні висновки наукових досліджень і лягають в основу рекомендацій, що дають експерти міжнародних організацій, в тому числі і МАГАТЕ. Головне, щоб кожна людина мала можливість отримати всю доступну на даний час об’єктивну інформацію щодо наслідків Чорнобильської катастрофи, причому викладену у доступній для розуміння формі. На основі цього, кожен вже сам зможе зробити власні висновки та прийняти виважені рішення.
ПРООН, керівник Чорнобильської програми відродження та розвитку Замостьян П.В.
6.5. Який стан допомоги з боку західних країн щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні? (78).
*Відповідь.
Міжнародне співробітництво щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (варто було б говорити не про допомогу, а саме про співробітництво – адже Україна як держава, її фахівці виступають в даному випадку в ролі рівноправних партерів а не «споживачів» допомоги) можна було б умовно розділити на такі основні напрямки:
по-перше, це питання, пов’язані із перетворенням об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему та зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС;
по-друге, це питання, пов’язані із поводженням із радіоактивними відходами на території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення;
по-третє, це питання радіоекологічного моніторингу, екологічного оздоровлення, соціально-економічного відродження та розвитку постраждалих територій (зона добровільного відселення та зона посиленого радіологічного контролю), включаючи міжнародне наукове співробітництво щодо вивчення екологічних та медичних наслідків катастрофи.
І насамкінець, співробітництво по лінії діяльності неурядових громадських організацій та фондів, які займаються питаннями оздоровлення та надання медичної допомоги різним категоріям постраждалих, і в першу чергу дітям.
Кожен з цих напрямків потребує окремого висвітлення. Проте, дозволимо собі зупинитися на питанні, пов’язаному із співробітництвом щодо соціально-економічного відродження постраждалих територій. Починаючи з 2002 року цей напрямок є пріоритетним у системі ООН. В Україні з 2003 року ПРООН разом з МНС України реалізовує Чорнобильську програму відродження та розвитку. Пріоритетними напрямами діяльності ЧПВР було визначено:
* Розвиток громад для відродження чорнобильських територій;
* Економічне відродження та розвиток регіонів, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС;
* Соціально-психологічна підтримка й інформування населення щодо безпеки проживання на радіоактивно забруднених територіях та профілактичних заходів, спрямованих на збереження та покращення здоров’я.
Реалізація програми дозолила напрацювати дієві механізми відродження на основі співпраці між громадами, місцевою владою та бізнесом, активізації позиції громадян щодо вирішення своїх проблем, залучення додаткових ресурсів для розвитку своїх населених пунктів. З деталями діяльності Чорнобильської програми відродження та розвитку ПРООН можна ознайомитися на www.crdp.org.ua
МАГАТЕ реалізує регіональний проект “Розробка стратегії довгострокових заходів щодо реабілітації радіоактивно забруднених територій та протирадіаційного захисту населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях (RER 3004)”.Проект розпочато у 2007 році, учасники проекту – експерти та представники України, Російської Федерації та Республіки Білорусь. Мета проекту – розробка рекомендацій із гармонізації національних підходів до реабілітації постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи населення, відродження територій та протирадіаційного захисту (з врахуванням міжнародних стандартів безпеки).
Основні навпрямки проекту:
1. Гармонізація національних підходів щодо управління забрудненими сільськогосподарськими територіями.
2. Інформування місцевих органів влади та можливих інвесторів щодо радіологічного стану радіоактивно забруднених територій .
Наполеглива та цілеспрямована робота МНС із міжнародними організаціями дала можливість мобілізувати ресурси Європейського співтовариства.
Так, наприклад, у 2008 році розпочато проект «Соціально-економічний розвиток забруднених в результаті Чорнобильської катастрофи сільських регіонів Рівненської області». Головна мета проекту – створення на території пілотних господарств для вирощування плодово-ягідних культур, забезпечення їх необхідними саджанцями, спеціалізованою сільськогосподарською технікою, а також модернізація переробних підприємств.
Таким чином, міжнародне співробітництво щодо вирішення чорнобильських проблем достатньо динамічно розвивається, не зважаючи на те, що пройшло вже 23 роки з моменту аварії.
Принагідно слід зазначити, що розвиток міжнародного співробітництва залежить не тільки від позиції міжнародної спільноти, але і від позиції України, прийнятті відповідних рішень, що підтверджували б спільність бачення підходів до вирішення проблеми, конкретних пріоритетів, пропозицій та проектів.
ПРООН, керівник Чорнобильської програми відродження та розвитку Замостьян П.В.
6.6. Чи існують спільні з Росією та Білоруссю програми по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи? (80)
*Відповідь.
Значна частина міжнародних проектів співпраці щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи має регіональний характер – тобто залучає три найбільш постраждалі крани – Білорусь, Російську Федерацію та Україну. Такі проекти та програми реалізуються по лінії МАГАТЕ, ПРООН, а також в рамках наукових проектів співробітництва.
Зокрема, в 2009 році розпочинається новий великий проект, спрямований на задоволення потреб постраждалого населення в достовірній та науково-обґрунтованій інформації щодо наслідків аварії, безпеки проживання та здорового способу життя. Проект, що розраховано на три роки, спільно виконуватимуть в Білорусі, Російській Федерації та Україні ПРООН, ВООЗ, МАГАТЕ та ЮНІСЕФ.
Представники Урядів трьох країн беруть участь в координації міжнародної співпраці в рамках чотирьохстороннього комітету, що діє під егідою ООН.
ПРООН, керівник Чорнобильської програми відродження та розвитку Замостьян П.В.