5.1. Скажіть будь ласка, чи проводиться аналіз психологічного стану проживаючих і працюючих на забруднених територіях? (28).
Відповідь.
Соціально-психологічний стан потерпілого від Чорнобильської катастрофи населення можна оцінити за результатами моніторингу, який проводить Інститут соціології Національної академії наук та Центр соціальних експертиз ІС НАНУ від 1992 року. Останні дослідження відбулися у 2007 році. Соціально-психологічний стан населення оцінювався за сумарним індексом соціального самопочуття, який вимірюється в межах від 1 до 100 балів. В цей сумарний індекс входять самооцінки 22 життєво важливих факторів, серед яких фізичне здоров’я, медичне обслуговування, житло, робота, оплата праці, продукти харчування, тощо.
У 2003 році були опитані такі контингенти:
1. Жителі зони безумовного, обов’язкового відселення
2. Жителі зони гарантованого добровільного відселення
3. Жителі зони підвищеного радіоекологічного контролю
4. Жителі районів за межами великих лих та катастроф
Соціально-психологічний стан опитаних у 2003 році був низьким або й наднизьким, навіть у опитаних в контрольній групі. Було зрозуміло, що такий стан населення був пов’язаний не лише з наслідками Чорнобильської катастрофи, а й з соціально-економічними факторами, чинними для всіх контингентів опитаних.
Порівняльне дослідження проводилось у 2007 році серед таких контингентів населення:
1. Жителі зони безумовного, обов’язкового відселення
2. Жителі зони гарантованого добровільного відселення
3. Жителі зони підвищеного радіоекологічного контролю
4. Переселені
5. Ліквідатори (перших років після аварії на ЧАЕС)
6. Жителі “чистої” території (контрольна група, для порівняння).
Індекси задоволеності життєво важливими чинниками (2007 р.)
Порівняльний аналіз рівня задоволеності життєво важливими чинниками всіх контингентів потерпілих за результатами опитувань 2003 та 2007 років демонструє серйозне поліпшення, що відбулося від 2003 до 2007 року, характерне для мешканців зони добровільного гарантованого відселення (з 11 до 37 балів) та зони підвищеного радіоекологічного контролю (з 22 до 44 балів).
Водночас рівень адаптованості (індекс задоволеності) жителів зони безумовного відселення зріс від 2003 до 2007 року незначно – з 32 балів до 36 балів. Рівень адаптованості ліквідаторів порівняно із 2001 роком дещо знизився – їхні індекси задоволеності життєво важливими факторами зменшилися з 40 до 33 балів. Найнижчим у 2007 році виявився рівень адаптованості переселених – від 2003 року індекс задоволеності цієї групи потерпілих незначно збільшився з 16 до 20 балів.
Крім досліджень, що проводяться Інститутом соціології НАНУ, виконуються також і «локальні», місцеві опитування в місцях розташування Центрів соціально-психологічної реабілітації населення. Їхні результати можна отримати, звернувшись безпосередньо до співробітників Центрів. Зокрема, стан працюючих сьогодні на ЧАЕС або в зоні відчуження можуть оцінити в Славутицькому Центрі соціально-психологічної допомоги.
Науковий співробітник Інституту соціології НАН України, кандидат соціологічних наук Н.В.Ходорівська
5.2. Яка стратегія розвитку Центрів соціально-психологічної реабілітації населення, що розташовані на територіях, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи? Чи планується подальше відкриття в Україні аналогічних центрів? (79).
Відповідь.
Основною складовою діяльності центрів соціально-психологічної реабілітації населення та його інформування з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – Центри) є надання соціально-психологічної допомоги постраждалому населенню, інформаційно-просвітницька діяльність та соціологічні дослідження, що допомагають конкретизувати потреби населення. Інформування населення проводиться шляхом лекцій, семінарів, просвітницьких зустрічей із залученням лікарів, педагогів та інших спеціалістів соціальної сфери, розповсюдження інформаційних буклетів, листків, бюлетенів та інших видань. Створено сайти чотирьох Центрів, які дають змогу розширяти свою діяльність у сфері інформування населення з питань подолання соціально-психологічних наслідків аварії на ЧАЕС, пропагування безпечного проживання та здорового способу життя, а також вивчати запит громади.
Діяльність Центрів за останні роки вийшла за межі тих населених пунктів, де вони розташовані і набула регіонального значення. На сьогодні Центри провадять соціально-психологічну та реабілітаційну роботу у Чернігівській, Житомирській, Рівненській та Київській областях у населених пунктах, розташованих на забруднених територіях та у місцях компактного проживання переселенців.
Стратегією розвитку цих установ у сучасних умовах є не тільки соціально-психологічна реабілітація громадян та їх інформування, але і сприяння розвитку місцевих громад та соціально-економічному відродженню постраждалих регіонів шляхом активізації населення, його самоорганізації, визначення пріоритетів розвитку в усіх сферах життя.
Головний спеціаліст відділу комплексного медико-санітарного забезпечення постраждалих громадян Департаменту у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи МНС України Михальченко О.О.